Угорщина – У Будапешті сьогодні завершився триденний саміт держав Вишеградської четвірки у розширеному складі за участю 14 країн Центральної та Східної Європи.
На думку оглядачів, члени Вишеградської четвірки, а це Польща, Словаччина, Угорщина та Чехія, спробували на цьому саміті розставити чіткі акценти в енергетичній сфері та регіональній політиці Євросоюзу. Причому порушені на зустрічі теми однаковою мірою актуальні як для ЄС, так і для цілої низки постсоціалістичних країн – не членів Євросоюзу.
Щодо енергетичної безпеки центральносхідного регіону члени Будапештського саміту мають більш-менш визначену позицію – без консолідованих зусиль об’єднаної Європи східна частина континенту не зможе вирішити питання стабільних поставок енергоносіїв. Для східноєвропейців передусім важливо, щоб у Брюсселі не зволікали з термінами будівництва трубопроводу «Набукко».
Культурне і господарське розмаїття територій – не перешкода
Учасники зустрічі жваво обговорювали і так звану Дунайську стратегію, що має на меті сприяти новому регіональному утворенню частково в межах і дотичних до Євросоюзу держав, у тому числі й України. Один із організаторів конференції по Дунаю Петер Ґаудер наголосив, що йдеться передусім про суспільне та економічне виокремлення проблем придунайських територій.
Громадські організації разом із університетами та школами матимуть можливість взяти участь у низці мікропроектів під егідою Євросоюзу, щоб відбулося зближення суспільств, культур та різноманітних соціальних моделей.
«Мета таких спільних зусиль полягає в тому, аби створити Дунайський регіон, адже Європа нині є на такому етапі змін, коли поруч із національними державами з’являються функціональні регіони», – каже Петер Ґаудер.
Втім, територіальна інтеграція макрорегіонів повинна базуватися і на економічній складовій. У Будапешті точилися великі дискусії навколо того, як мають взаємодіяти більш розвинені і слабші в господарському сенсі території. Для врівноваження протиріч потрібні гроші і немалі.
«На це зараз немає окремих коштів, – зазначає Петер Ґаудер. – Джерела з’являться у 2014 році, а зараз треба їх спланувати, тому й готується відповідна стратегія». Учасники будапештського саміту домовилися про те, що такі кошти йтимуть не до національних урядів, а безпосередньо в Дунайський регіон.
Щодо енергетичної безпеки центральносхідного регіону члени Будапештського саміту мають більш-менш визначену позицію – без консолідованих зусиль об’єднаної Європи східна частина континенту не зможе вирішити питання стабільних поставок енергоносіїв. Для східноєвропейців передусім важливо, щоб у Брюсселі не зволікали з термінами будівництва трубопроводу «Набукко».
Культурне і господарське розмаїття територій – не перешкода
Учасники зустрічі жваво обговорювали і так звану Дунайську стратегію, що має на меті сприяти новому регіональному утворенню частково в межах і дотичних до Євросоюзу держав, у тому числі й України. Один із організаторів конференції по Дунаю Петер Ґаудер наголосив, що йдеться передусім про суспільне та економічне виокремлення проблем придунайських територій.
Громадські організації разом із університетами та школами матимуть можливість взяти участь у низці мікропроектів під егідою Євросоюзу, щоб відбулося зближення суспільств, культур та різноманітних соціальних моделей.
«Мета таких спільних зусиль полягає в тому, аби створити Дунайський регіон, адже Європа нині є на такому етапі змін, коли поруч із національними державами з’являються функціональні регіони», – каже Петер Ґаудер.
Втім, територіальна інтеграція макрорегіонів повинна базуватися і на економічній складовій. У Будапешті точилися великі дискусії навколо того, як мають взаємодіяти більш розвинені і слабші в господарському сенсі території. Для врівноваження протиріч потрібні гроші і немалі.
«На це зараз немає окремих коштів, – зазначає Петер Ґаудер. – Джерела з’являться у 2014 році, а зараз треба їх спланувати, тому й готується відповідна стратегія». Учасники будапештського саміту домовилися про те, що такі кошти йтимуть не до національних урядів, а безпосередньо в Дунайський регіон.