Ініціатором такої зустрічі у розширеного формату в Будапешті став угорський уряд. Однак від задуму до втілення таких перемовин у складі Чехії, Польщі, Словаччини, Угорщини – власне, членів Вишеградської четвірки, – а також Австрії, Словенії, Хорватії, Сербії, Боснії, України, Румунії, Болгарії, а ще США та інших, включаючи й Міжнародне енергетичне агентство, минув не один місяць.
Східноєвропейці «сидять» на одній трубі
Про що ж конкретно будуть домовлятися цими днями на двох окремих нарадах запрошені й господарі?
Торкаючись питання енергетичного забезпечення Центральноєвропейського регіону, міністр закордонних справ Угорщини Петер Балаж зауважив: «Ми бачимо проблему в тому, що маємо лише одну-єдину можливість енергетичних поставок – успадковану в минулому єдину трубопровідну систему, що тягнеться зі Сходу. І цю ситуацію потрібно міняти».
Стурбованість учасників нинішнього саміту викликана ще й тим, що не всі зібрані на нараду країни є членами Євросоюзу. Водночас новоприйняті східноєвропейські країни дорікають Єврокомісії за те, що ЄС наразі має єдину стратегію ціноутворення на енергоносії, а енергетичного ринку як такого ще не створив, адже кожна країна Євросоюзу купує їх від різних постачальників.
«Декому ближче купувати в Норвегії, дехто постачає енергію з Алжиру, багато хто в Європі купує скраплений газ десь далеко за морем, – каже Петер Балаж. – Тому Східна Європа, особливо ж країни, які не мають прямого виходу до моря, є в найгіршому становищі, і з цим треба щось робити».
Дунайська стратегія
А вже завтра учасники саміту обговорюватимуть економічну стратегію розвитку придунайських територій. У цьому питанні велике зацікавлення виявляє Євросоюз, намагаючись залучити до співпраці країни, що не входять до ЄС, у тому числі й Україну.
Керівник МЗС Угорщини Петер Балаж заявив: «Якщо все буде добре, то під час головування Угорщини в Євросоюзі цей план співпраці підготують у кінцевому варіанті і, можливо, а така нагода існує, цю програму в Будапешті свого часу і оприлюднять». Нині за участі великої кількості технічних експертів, міністрів закордонних справ і глав урядів учасники переговорів ставитимуть свої умови, які будуть враховані в цьому плані, зауважив глава зовнішньополітичного відомства Угорщини.
Східноєвропейці «сидять» на одній трубі
Про що ж конкретно будуть домовлятися цими днями на двох окремих нарадах запрошені й господарі?
Торкаючись питання енергетичного забезпечення Центральноєвропейського регіону, міністр закордонних справ Угорщини Петер Балаж зауважив: «Ми бачимо проблему в тому, що маємо лише одну-єдину можливість енергетичних поставок – успадковану в минулому єдину трубопровідну систему, що тягнеться зі Сходу. І цю ситуацію потрібно міняти».
Стурбованість учасників нинішнього саміту викликана ще й тим, що не всі зібрані на нараду країни є членами Євросоюзу. Водночас новоприйняті східноєвропейські країни дорікають Єврокомісії за те, що ЄС наразі має єдину стратегію ціноутворення на енергоносії, а енергетичного ринку як такого ще не створив, адже кожна країна Євросоюзу купує їх від різних постачальників.
«Декому ближче купувати в Норвегії, дехто постачає енергію з Алжиру, багато хто в Європі купує скраплений газ десь далеко за морем, – каже Петер Балаж. – Тому Східна Європа, особливо ж країни, які не мають прямого виходу до моря, є в найгіршому становищі, і з цим треба щось робити».
Дунайська стратегія
А вже завтра учасники саміту обговорюватимуть економічну стратегію розвитку придунайських територій. У цьому питанні велике зацікавлення виявляє Євросоюз, намагаючись залучити до співпраці країни, що не входять до ЄС, у тому числі й Україну.
Керівник МЗС Угорщини Петер Балаж заявив: «Якщо все буде добре, то під час головування Угорщини в Євросоюзі цей план співпраці підготують у кінцевому варіанті і, можливо, а така нагода існує, цю програму в Будапешті свого часу і оприлюднять». Нині за участі великої кількості технічних експертів, міністрів закордонних справ і глав урядів учасники переговорів ставитимуть свої умови, які будуть враховані в цьому плані, зауважив глава зовнішньополітичного відомства Угорщини.