Брюссель – Під керівництвом Катрін Аштон, що координує всю дипломатію ЄС, керівники зовнішньополітичних відомств 27 країн Євросоюзу в понеділок зібралися у Брюсселі. На порядку денному були такі гарячі теми, як відбудова Гаїті, ядерна програма Ірану та проблеми з правами національних меншин у Білорусі. Однак європейські дипломати також говорили про те, як надалі розвивати стосунки з Україною, щойно очоленою новим Президентом, чиї пріоритети Європі ще до кінця не відомі.
«Що запропонувати Україні тепер?» – приблизно так виглядало питання, що було на порядку денному переговорів європейських міністрів закордонних справ, особливо з огляду на те, що новообраний Президент Віктор Янукович заявив, що позитивно оцінює ідею приєднання України до митного союзу з Росією.
Минулого літа Казахстан, Білорусь та Росія домовилися створити митне об’єднання, щоб таким чином разом вступити до Світової організації торгівлі. Проти цього виступили США та Євросоюз, посилаючись на те, що такий блок тільки перешкоджатиме швидкому вступові Росії до СОТ. І от нинішній український лідер Янукович, якого на Заході сприймають як проросійського Президента, нещодавно заявив, що вивчає можливість приєднання і його країни до митного союзу. І це при тому, що Україна вже є членом СОТ, що великою мірою дало їй можливість розпочати переговори з ЄС стосовно Угоди про асоціацію та зону вільної торгівлі.
Митний союз із Росією – головний пріоритет нового Президента?
«Все в руках нового Президента та майбутнього українського уряду, – каже про нинішню українсько-європейську ситуацію французький дипломат та експерт із геополітичних питань Мішель Фуше. – Стосунки із ЄС вимагають (від України) насамперед чіткої програми реформ. До того ж доволі цікавим є питання щодо проекту митного союзу з Казахстаном, Білоруссю та Росією. Слід з’ясувати, які саме наміри має нова українська влада. Наскільки я бачу, головний пріоритет нового Президента – це митний союз із Росією. Тож нині слід пролити світло на те, як співвідноситься ця ініціатива із задекларованою раніше політикою України, орієнтованою на Євросоюз».
Про те, що Євросоюз наразі має зорієнтуватися у політичних напрямках, які обере Віктор Янукович, також заявляє і міністр закордонних справ Латвії Маріс Рієкстиньш.
«Насамперед слід дізнатися, які пріоритети у Януковича, – зазначає він. – Україна – це важливий партнер Євросоюзу, тому істотним кроком вперед є лібералізація візового режиму (з цією державою). Сподіваюся, що громадяни України сприйматимуть цей позитивний жест як просування у бік «європейської родини». Але, без сумніву, українцям слід просувати свої внутрішні реформи, а Євросоюз мусить бути готовим їй у цьому допомагати».
«На інавгурації буду особисто» – Аштон
Результатом обговорення європейськими міністрами «українського питання» було чергове підтвердження волі Євросоюзу «поглиблювати стосунки з Україною та її новими лідерами».
«Ми хочемо розширити та поглибити стосунки (з Україною), – заявила по закінченні наради голів дипломатичних відомств верховний представник ЄС із закордонних справ Катрін Аштон. – Україна стоїть перед кількома важливими викликами, про які ми сьогодні говорили. Їм треба швидко досягти угоди з Міжнародним валютними фондом. Важливо, щоб реформи, пов’язані з фінансовою допомогою (цього фонду), були повністю втілені. Також слід забезпечити політичну стабільність, до того ж через конституційну реформу. Ми з нетерпінням чекаємо на співпрацю з новими лідерами і готові продовжити нашу підтримку України на шляху до реформування та стабільності».
Доказом серйозного ставлення до України та її лідера є також те, що Євросоюз на інавгурації нового українського Президента представлятиме сама віце-президент Європейської комісії, верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Катрін Аштон. Для цього їй довелося відмовитися від головування на зустрічі міністрів оборони Євросоюзу, що запланована на той самий день, тобто 25 лютого.
Минулого літа Казахстан, Білорусь та Росія домовилися створити митне об’єднання, щоб таким чином разом вступити до Світової організації торгівлі. Проти цього виступили США та Євросоюз, посилаючись на те, що такий блок тільки перешкоджатиме швидкому вступові Росії до СОТ. І от нинішній український лідер Янукович, якого на Заході сприймають як проросійського Президента, нещодавно заявив, що вивчає можливість приєднання і його країни до митного союзу. І це при тому, що Україна вже є членом СОТ, що великою мірою дало їй можливість розпочати переговори з ЄС стосовно Угоди про асоціацію та зону вільної торгівлі.
Митний союз із Росією – головний пріоритет нового Президента?
«Все в руках нового Президента та майбутнього українського уряду, – каже про нинішню українсько-європейську ситуацію французький дипломат та експерт із геополітичних питань Мішель Фуше. – Стосунки із ЄС вимагають (від України) насамперед чіткої програми реформ. До того ж доволі цікавим є питання щодо проекту митного союзу з Казахстаном, Білоруссю та Росією. Слід з’ясувати, які саме наміри має нова українська влада. Наскільки я бачу, головний пріоритет нового Президента – це митний союз із Росією. Тож нині слід пролити світло на те, як співвідноситься ця ініціатива із задекларованою раніше політикою України, орієнтованою на Євросоюз».
Про те, що Євросоюз наразі має зорієнтуватися у політичних напрямках, які обере Віктор Янукович, також заявляє і міністр закордонних справ Латвії Маріс Рієкстиньш.
«Насамперед слід дізнатися, які пріоритети у Януковича, – зазначає він. – Україна – це важливий партнер Євросоюзу, тому істотним кроком вперед є лібералізація візового режиму (з цією державою). Сподіваюся, що громадяни України сприйматимуть цей позитивний жест як просування у бік «європейської родини». Але, без сумніву, українцям слід просувати свої внутрішні реформи, а Євросоюз мусить бути готовим їй у цьому допомагати».
«На інавгурації буду особисто» – Аштон
Результатом обговорення європейськими міністрами «українського питання» було чергове підтвердження волі Євросоюзу «поглиблювати стосунки з Україною та її новими лідерами».
«Ми хочемо розширити та поглибити стосунки (з Україною), – заявила по закінченні наради голів дипломатичних відомств верховний представник ЄС із закордонних справ Катрін Аштон. – Україна стоїть перед кількома важливими викликами, про які ми сьогодні говорили. Їм треба швидко досягти угоди з Міжнародним валютними фондом. Важливо, щоб реформи, пов’язані з фінансовою допомогою (цього фонду), були повністю втілені. Також слід забезпечити політичну стабільність, до того ж через конституційну реформу. Ми з нетерпінням чекаємо на співпрацю з новими лідерами і готові продовжити нашу підтримку України на шляху до реформування та стабільності».
Доказом серйозного ставлення до України та її лідера є також те, що Євросоюз на інавгурації нового українського Президента представлятиме сама віце-президент Європейської комісії, верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Катрін Аштон. Для цього їй довелося відмовитися від головування на зустрічі міністрів оборони Євросоюзу, що запланована на той самий день, тобто 25 лютого.