Київ – 21 лютого світ відзначив Міжнародний день рідної мови, заснований ЮНЕСКО для захисту вимираючих мов. Вчені-лінгвісти усього світу прикладають чимало зусиль, аби врятувати мови, яким загрожує зникнення. Таких нині – понад 3 тисячі мов.
Коли доктор Грегорі Андерсон та Девід Гарісон вирушили в 2003 році до віддалених селищ Томської області, що в Росії, вони взяли з собою тільки найнеобхідніше: зубні щітки, шкарпетки, мило, мікрофони, відеокамери… і підручники з лінгвістики. В цей ізольований куточок Сибіру їх привела професія. У віддаленому куточку планети живе менше як 25 осіб, які спілкуються рідкісною чулимською мовою. Назва мови пішла від річки Чулим, що протікає в цій місцевості.
Вчені Андерсон та Гарісон – лінгвісти американського Інституту мов, що зникають. Вони впевнені, якщо не прикладати зусиль, то половина із нинішніх шести з половиною тисяч мов можуть зникнути.
Проблема вимирання мов нині набула глобального масштабу. Рідкісні мови перебувають під культурним та економічним тиском, а тому поступаються домінуючим мовам, які з часом можуть повністю їх замінити. В цьому процесі назавжди втрачається лінгвістична та антропологічна суть мови.
«Чи можна ці мовні втрати призупинити або ж уповільнити? – каже керівник британського Фонду мов, що зникають, доктор Ніколас Остлер. – Важко сказати, як це зробити. Це соціальний факт, і він свідчить про те, як зараз розвивається світ, як він тисне на маленькі мовні групи. І тільки радикальні зміни у цьому процесі, у цьому тиску на речі і на людську свідомість, могли б щось змінити».
Як зберегти і відродити мову
Фонд доктора Остлера, як і вчених Андерсона з Гарісоном, покликаний боротися проти тенденцій вимирання мови. Вчені відвідують найвіддаленіші точки планети, і там через спілкування з місцевими жителями вони реєструють рідкісні мови, пишуть їхню транскрипцію, знімають відео.
Інколи такі дослідження відкривають нові сторінки в історії. Наприклад, завдяки вченим-лінгвістам виявилось, що ягнобська мова, якою спілкується одна з меншин Таджикистану, є нащадком мертвої согдійської мови, якою користувались у согдійських колоніях вздовж «Шовкового шляху» в часи Середньовіччя.
Після документації рідкісної мови вчені переходять до найскладнішої частини їхньої роботи – відновлення та збереження. Це робота, яку науковці виконати самостійно не в змозі. Доктор Андерсон впевнений, що люди самі повинні захотіти і прикласти зусиль, аби зберегти та відродити рідну мову.
Яскравим прикладом відродження мови є валлійська, якою спілкуються мешканці Уельсу, що у Великобританії. Ще 20 років тому ця мова була на стадії вимирання, нині ж нею спілкуються сотні тисяч людей. Але щоб відродити її, необхідна була політична воля. Уельський уряд доклав чимало зусиль та коштів, щоб відродити рідну мову.
Рішення ЮНЕСКО створити Міжнародний день рідної мови було ухвалене 11 років тому. І, зважаючи на результати, вчені-лінгвісти називають його кроком у правильному напрямку. Інше питання, що рідкісні мови потребують значно більшого.
Вчені Андерсон та Гарісон – лінгвісти американського Інституту мов, що зникають. Вони впевнені, якщо не прикладати зусиль, то половина із нинішніх шести з половиною тисяч мов можуть зникнути.
Проблема вимирання мов нині набула глобального масштабу. Рідкісні мови перебувають під культурним та економічним тиском, а тому поступаються домінуючим мовам, які з часом можуть повністю їх замінити. В цьому процесі назавжди втрачається лінгвістична та антропологічна суть мови.
«Чи можна ці мовні втрати призупинити або ж уповільнити? – каже керівник британського Фонду мов, що зникають, доктор Ніколас Остлер. – Важко сказати, як це зробити. Це соціальний факт, і він свідчить про те, як зараз розвивається світ, як він тисне на маленькі мовні групи. І тільки радикальні зміни у цьому процесі, у цьому тиску на речі і на людську свідомість, могли б щось змінити».
Як зберегти і відродити мову
Фонд доктора Остлера, як і вчених Андерсона з Гарісоном, покликаний боротися проти тенденцій вимирання мови. Вчені відвідують найвіддаленіші точки планети, і там через спілкування з місцевими жителями вони реєструють рідкісні мови, пишуть їхню транскрипцію, знімають відео.
Інколи такі дослідження відкривають нові сторінки в історії. Наприклад, завдяки вченим-лінгвістам виявилось, що ягнобська мова, якою спілкується одна з меншин Таджикистану, є нащадком мертвої согдійської мови, якою користувались у согдійських колоніях вздовж «Шовкового шляху» в часи Середньовіччя.
Після документації рідкісної мови вчені переходять до найскладнішої частини їхньої роботи – відновлення та збереження. Це робота, яку науковці виконати самостійно не в змозі. Доктор Андерсон впевнений, що люди самі повинні захотіти і прикласти зусиль, аби зберегти та відродити рідну мову.
Яскравим прикладом відродження мови є валлійська, якою спілкуються мешканці Уельсу, що у Великобританії. Ще 20 років тому ця мова була на стадії вимирання, нині ж нею спілкуються сотні тисяч людей. Але щоб відродити її, необхідна була політична воля. Уельський уряд доклав чимало зусиль та коштів, щоб відродити рідну мову.
Рішення ЮНЕСКО створити Міжнародний день рідної мови було ухвалене 11 років тому. І, зважаючи на результати, вчені-лінгвісти називають його кроком у правильному напрямку. Інше питання, що рідкісні мови потребують значно більшого.