2009-й не змогли пережити чимало перспективних видань, а ще – не змогли з’явитися нові, цікаві та незаангажовані медіа-проекти. Задуми і перспективи були, але реалії відкоригували амбіції їхніх авторів. Відсутність прогресу – це також регрес, переконана редактор тижневика «Главред» Діана Дуцик: «Було дуже багато скорочень, низка проектів, причому дуже непоганих, позакривалося. Дуже сильно скоротився рекламний ринок. Все це дуже негативно вплинуло на розвиток українського медіа-ринку».
Видавнича галузь могла втратити більше
Утім, втрати могли бути набагато більшими, переконаний голова Асоціації видавців періодичної преси Олексій Погорєлов. Він каже, що ринок не втратив стільки багато доходів, скільки це прогнозувалося наприкінці 2008 року.
Тобто падіння ринку не стало надто таким драматичним: він не втратив стільки видань, скільки міг би втратити. А все тому, що «галузь консолідувалася. Вона змогла порахувати скільки грошей і скільки видань в галузі реально працює і виходячи з того спланувати 2009 рік».
Криза мала й позитивний вплив на газети
А дехто з ділових і прагматичних видавців переконаний, що криза допомогла їм покращити якість і стати конкурентоздатнішими. Вони не нарікали на обставити, а змогли до них пристосуватись. І навіть отримати від того певний зиск. Так, редактор тижневика «Інвестгазета» Сергій Вовк переконаний, що та конкуренція, яка виникла внаслідок кризи, змусила газетярів шукати свого читача в нових форматах, в нових нішах.
«Ми були змушені були давати більш цікаві матеріали, шукати цікавіші форми взаємодії як з рекламодавцями, так і в пошуку нових аудиторій. Зростання якості – це головний виграш преси за 2009 рік», - переконаний Сергій Вовк.
Вибори «комерціалізували свободу слова»
Утім, не лише криза позначилася на українській періодиці, а й суто внутрішні проблеми. Надто ж – президентські вибори, які добряче вплинули на об’єктивність мас-медіа. Або, як каже заступник редактора газети «Україна молода» Дмитро Лиховій, «комерціалізували свободу слова».
Він вважає, що політики використовують лояльні до них ЗМІ для виливу компромату на конкурента. Загалом же 2009 став, на думку Д.Лиховія, роком ще тотальнішого і безсовіснішого використання ЗМІ політиками і комерційними структурами для подачі односторонньої основи на платній основі».
Прогнози газетярів також не вельми втішні. Адже 2010 - рік виборів, і навряд чи комусь турбота про свободу слова видасться привабливішою за свої комерційні інтереси.
Київ – Кризовий 2009-й не оминув і українські мас-медіа. Надто друковані видання. Збільшення собівартості, зменшення передплатників, а особливо – рекламодавців, спустошили редакційні кишені. Однак, не всі газетярі нарікають на рік, що минає. Є й такі, яких він стимулював до успіху.