Київ – Українці практично перестали сподіватися на Президента. Очікування від кандидатів на посаду глави держави є найнижчими за час незалежності, констатують соціологи. Експерти це пояснюють почасти нездатністю цих виборів усунути причини політичної та фінансової кризи, почасти – дорослішанням українського електорату, який дедалі менше вірить обіцянкам.
Менше семи відсотків українців вважають, що сьогодні їхня країна розвивається в правильному напрямку. Більше чотирьох п’ятих упевнені, що потрібні кардинальні зміни.
Такими є результати останніх опитувань Центру Разумкова.
Але при цьому великих змін на краще від нового Президента виборці вже не сподіваються: очікування чи не найнижчі за всю історію української незалежності. Головна надія – те, що Президент буде достатньо сильним, щоб не допустити подальшого погіршення ситуації в державі, говорить директор соціологічної служби Центру Разумкова Андрій Биченко.
«За нашими дослідженнями, люди сподіваються на сильного лідера, який забезпечить дотримання законів. Тобто «сильна рука» – це протиставлення абсолютній відсутності дисципліни влади, яку маємо зараз», – пояснює соціолог Биченко.
І додає, що, враховуючи низький рівень очікувань людей, вони, скоріше, справдяться за умови демократичного ходу виборів.
Очікування, обіцянки і можливості
Директор Київського міжнародного інституту соціології Володимир Паніотто серед основних очікувань від нового Президента виділяє стабілізацію економіки. На це сподіваються дві третини українців.
Понад третина має надію на покращення відносин із Росією, на зменшення рівня злочинності, кожен четвертий – на поліпшення екології, зазначає Панітто, посилаючися на свої дослідження.
Появу достойніших лідерів в Україні, тобто тих, хто дотримується виборчих обіцянок, Андрій Биченко і Володимир Паніотто прогнозують не раніше, ніж через десятиліття. Натомість директор програм політичного аналізу Міжнародного центру перспективних досліджень Віктор Чумак каже, що позитивні зміни ймовірні вже після можливих дострокових виборів до Верховної Ради у наступному році.
«Вважаю ці вибори проміжними, такими, які не знімають основних причин української кризи. І не можуть зняти. Набагато вищі очікування від дострокових парламентських виборів, або, за певних умов, – від переформатування більшості, від певних економічних та політичних кроків. Лише в такому разі буде покращення у державі в цілому», – каже Чумак.
Тим часом очікування українських виборців вже стали своєрідною пасткою для політиків, говорить науковий керівник фонду «Демократичні ініціативи» Ірина Бекешкіна.
«Обіцяють якомога більше, а очікування виборців зростають пропорційно до обіцянок політиків, така собі геометрична прогресія. Люди очікують економічних і соціальних змін, але їм не кажуть того, що це не входить до компетенції президента», – вважає Бекешкіна.
Ірина Бекешкіна наголошує, що цього разу лавиноподібне зростання сподівань та обіцянок має припинитися з економічних причин. За її словами, минулий рік Україна прожила завдяки запозиченням. Економіка в кращому разі сягнула дна, і це змушує обмежити апетити, вважає експерт.
Втім, фахівці вже відзначають зміни в політичній свідомості українців. Їхні очікування від політиків стають реалістичнішими, а ті, хто не виконує обіцянок, має набагато менше шансів повернутися до великої політичної гри.
Такими є результати останніх опитувань Центру Разумкова.
Але при цьому великих змін на краще від нового Президента виборці вже не сподіваються: очікування чи не найнижчі за всю історію української незалежності. Головна надія – те, що Президент буде достатньо сильним, щоб не допустити подальшого погіршення ситуації в державі, говорить директор соціологічної служби Центру Разумкова Андрій Биченко.
«За нашими дослідженнями, люди сподіваються на сильного лідера, який забезпечить дотримання законів. Тобто «сильна рука» – це протиставлення абсолютній відсутності дисципліни влади, яку маємо зараз», – пояснює соціолог Биченко.
І додає, що, враховуючи низький рівень очікувань людей, вони, скоріше, справдяться за умови демократичного ходу виборів.
Очікування, обіцянки і можливості
Директор Київського міжнародного інституту соціології Володимир Паніотто серед основних очікувань від нового Президента виділяє стабілізацію економіки. На це сподіваються дві третини українців.
Понад третина має надію на покращення відносин із Росією, на зменшення рівня злочинності, кожен четвертий – на поліпшення екології, зазначає Панітто, посилаючися на свої дослідження.
Появу достойніших лідерів в Україні, тобто тих, хто дотримується виборчих обіцянок, Андрій Биченко і Володимир Паніотто прогнозують не раніше, ніж через десятиліття. Натомість директор програм політичного аналізу Міжнародного центру перспективних досліджень Віктор Чумак каже, що позитивні зміни ймовірні вже після можливих дострокових виборів до Верховної Ради у наступному році.
«Вважаю ці вибори проміжними, такими, які не знімають основних причин української кризи. І не можуть зняти. Набагато вищі очікування від дострокових парламентських виборів, або, за певних умов, – від переформатування більшості, від певних економічних та політичних кроків. Лише в такому разі буде покращення у державі в цілому», – каже Чумак.
Тим часом очікування українських виборців вже стали своєрідною пасткою для політиків, говорить науковий керівник фонду «Демократичні ініціативи» Ірина Бекешкіна.
«Обіцяють якомога більше, а очікування виборців зростають пропорційно до обіцянок політиків, така собі геометрична прогресія. Люди очікують економічних і соціальних змін, але їм не кажуть того, що це не входить до компетенції президента», – вважає Бекешкіна.
Ірина Бекешкіна наголошує, що цього разу лавиноподібне зростання сподівань та обіцянок має припинитися з економічних причин. За її словами, минулий рік Україна прожила завдяки запозиченням. Економіка в кращому разі сягнула дна, і це змушує обмежити апетити, вважає експерт.
Втім, фахівці вже відзначають зміни в політичній свідомості українців. Їхні очікування від політиків стають реалістичнішими, а ті, хто не виконує обіцянок, має набагато менше шансів повернутися до великої політичної гри.