Белград – Президент Сербії Борис Тадич подав у Стокгольмі прем’єр-міністрові Швеції Фредріку Райнфельдтові офіційну заявку на вступ країни до організації європейських держав. Це важливий крок на шляху євроінтеграції.
Країна стає кандидатом на вступ не тоді, кола подає заявку, а тоді, коли більшість країн-членів Євросоюзу погодяться, що вона виконує всі попередні умови для цього. Белградські урядовці оптимістично припускають, що за кандидатуру Сербії проголосують до кінця наступного року. Євроскептики ж та антиєвропейці сподіваються, що це станеться пізніше. Найбільшою перешкодою залишається те, що сербська влада досі не затримала обвинувачених у скоєнні воєнних злочинів – генерала Ратка Младича та Ґорана Хаджича.
У разі, якщо немає додаткових перешкод для країни, яка стала кандидатом, їй дають свого роду анкету, яка містить приблизно чотири тисячі запитань. Вони стосуються готовності країни до застосування європейських законів та стандардів у всіх ланках життя – від виробництва продовольчих товарів до освіти й ставлення державних чиновників до громадян.
Початок довготривалого процесу
З-поміж колишніх югославських республік кандидатами є Хорватія, Македонія та Чорногорія. Влада в Загребі, скажімо, заявку на вступ до ЄС подала ще 2003 року, Македонія це зробила через рік після неї. Отже, йдеться про складний і довготривалий процес, який від кандидатів вимагає бути дієвими і терплячими.
Зі Стокгольма надійшли оптимістичні заяви президента Сербії та його співробітників.
Минулої суботи набуло чинності рішення Брюсселя скасувати візовий режим для громадян Сербії. Це сприяло розширенню єврооптимізму. Згідно з опитуваннями, наразі близько 70 відсотків громадян виступає за вступ до Євросоюзу.
Досвід Хорватії, котра вже шість років стоїть перед порогом Європи, свідчить, що кількість скептиків зросла за кілька років після початку процесу приєднання. Люди хотіли б жити за європейськими зразками, а тим часом у них нічого не змінюється або ж змінюється повільніше від сподівань.
У разі, якщо немає додаткових перешкод для країни, яка стала кандидатом, їй дають свого роду анкету, яка містить приблизно чотири тисячі запитань. Вони стосуються готовності країни до застосування європейських законів та стандардів у всіх ланках життя – від виробництва продовольчих товарів до освіти й ставлення державних чиновників до громадян.
Початок довготривалого процесу
З-поміж колишніх югославських республік кандидатами є Хорватія, Македонія та Чорногорія. Влада в Загребі, скажімо, заявку на вступ до ЄС подала ще 2003 року, Македонія це зробила через рік після неї. Отже, йдеться про складний і довготривалий процес, який від кандидатів вимагає бути дієвими і терплячими.
Зі Стокгольма надійшли оптимістичні заяви президента Сербії та його співробітників.
Минулої суботи набуло чинності рішення Брюсселя скасувати візовий режим для громадян Сербії. Це сприяло розширенню єврооптимізму. Згідно з опитуваннями, наразі близько 70 відсотків громадян виступає за вступ до Євросоюзу.
Досвід Хорватії, котра вже шість років стоїть перед порогом Європи, свідчить, що кількість скептиків зросла за кілька років після початку процесу приєднання. Люди хотіли б жити за європейськими зразками, а тим часом у них нічого не змінюється або ж змінюється повільніше від сподівань.