Шведське головування, на думку багатьох експертів, – одне з найвдаліших за останні декілька років. Саме шведам випала історична роль ввести у дію Лісабонську угоду та востаннє повноцінно покерувати Європейською радою. Хоча надалі головування однієї із країн-членів збережеться, проте, воно не матиме колишнього впливу. Особливо у зовнішньополітичній сфері.
Міністр закордонних справ Швеції Карл Більдт«Я був відповідальним за справді історичне головування у тому сенсі, що це – останнє головування, де керування зовнішньою політикою Євросоюзу переходило від однієї країни до іншої, – каже міністр закордонних справ Швеції Карл Більдт. – Важливою частиною шведського головування була організація оновлення євроустанов, що нині й відбувається. Я передаю Катрін Аштон на наступні 5 років управління зовнішньополітичною Радою ЄС».
Завдяки чималим зусиллям офіційного Стокгольма, протягом останніх 6 місяців Європейський Союз, нарешті, спромігся перейти, так би мовити, на нові рейки. Мається на увазі, реформована система ухвалення рішень та більша централізація влади, яку передбачає Лісабонська угода.
Шведи більшили вплив зовнішньої політики ЄС
У зовнішньополітичній площині Європа за час шведського головування створила низку стратегій, що надали їй більшого впливу на світовій арені. Насамперед, це плани дій та діяльність щодо Афганістану та Близького Сходу. Завдяки новому підходу до вирішення проблем цих та інших, так би мовити, проблемних регіонів, позиція ЄС стала вагомішою як у самій Європі, так і далеко за її межами.
Деяких зрушень досягли шведи й у стосунках із сусідами. Зокрема, голова зовнішньополітичного відомства цієї країни Карл Більдт відзначив ініціативу «Східного партнерства», серед шести країн-учасниць якої є й Україна.
«Ми домоглися поступу у «Східному партнерстві», головним чином, після конференції за участю міністрів, яка відбулася декілька тижнів тому у Брюсселі, – зазначив Карл Більдт. – Надалі будуть здійснені ще й інші важливі кроки, що стосуються доступу до фінансових ресурсів. Ми маємо надію на суттєве зрушення у цьому сенсі протягом наступних декількох місяців».
Розширення ЄС: Ісландія заявку вже подала, на черзі – Сербія
Серед інших заслуг шведського головування – процес розширення Європейського Союзу. Нещодавно заявку на вступ до співдружності подала Ісландія. Завтра таке ж прохання у Стокгольмі передадуть представники Сербії. Щодо інших країн Західних Балкан, то протягом останнього часу їх зближення з ЄС зазнало суттєвих позитивних змін. Зокрема, щойно набрав чинності безвізовий режим із Сербією, Чорногорією та Македонією.
Серед недоліків зовнішньополітичної діяльності Євросоюзу протягом шведського головування експерти називають затримку процесу вступу Туреччини до ЄС через невирішений конфлікт із сусіднім Кіпром.
У першому півріччі 2010 року Європейською радою поряд із щойнообраним постійним президентом керуватиме Іспанія. Протягом останніх шісти місяців наступного року іспанців біля керма ЄС змінять представники Бельгії.
Завдяки чималим зусиллям офіційного Стокгольма, протягом останніх 6 місяців Європейський Союз, нарешті, спромігся перейти, так би мовити, на нові рейки. Мається на увазі, реформована система ухвалення рішень та більша централізація влади, яку передбачає Лісабонська угода.
Шведи більшили вплив зовнішньої політики ЄС
У зовнішньополітичній площині Європа за час шведського головування створила низку стратегій, що надали їй більшого впливу на світовій арені. Насамперед, це плани дій та діяльність щодо Афганістану та Близького Сходу. Завдяки новому підходу до вирішення проблем цих та інших, так би мовити, проблемних регіонів, позиція ЄС стала вагомішою як у самій Європі, так і далеко за її межами.
Деяких зрушень досягли шведи й у стосунках із сусідами. Зокрема, голова зовнішньополітичного відомства цієї країни Карл Більдт відзначив ініціативу «Східного партнерства», серед шести країн-учасниць якої є й Україна.
«Ми домоглися поступу у «Східному партнерстві», головним чином, після конференції за участю міністрів, яка відбулася декілька тижнів тому у Брюсселі, – зазначив Карл Більдт. – Надалі будуть здійснені ще й інші важливі кроки, що стосуються доступу до фінансових ресурсів. Ми маємо надію на суттєве зрушення у цьому сенсі протягом наступних декількох місяців».
Розширення ЄС: Ісландія заявку вже подала, на черзі – Сербія
Серед інших заслуг шведського головування – процес розширення Європейського Союзу. Нещодавно заявку на вступ до співдружності подала Ісландія. Завтра таке ж прохання у Стокгольмі передадуть представники Сербії. Щодо інших країн Західних Балкан, то протягом останнього часу їх зближення з ЄС зазнало суттєвих позитивних змін. Зокрема, щойно набрав чинності безвізовий режим із Сербією, Чорногорією та Македонією.
Серед недоліків зовнішньополітичної діяльності Євросоюзу протягом шведського головування експерти називають затримку процесу вступу Туреччини до ЄС через невирішений конфлікт із сусіднім Кіпром.
У першому півріччі 2010 року Європейською радою поряд із щойнообраним постійним президентом керуватиме Іспанія. Протягом останніх шісти місяців наступного року іспанців біля керма ЄС змінять представники Бельгії.
