Дух згоди так і не запанував у Боснії й Герцеговині

Боснійськохорватський опозиціонер Драґан Чович, боснійськосербський прем’єр Милорад Додик і міжнародний представник у Боснії Валентін Інцко, зліва направо

Прага – У день 14-ї річниці підписання Дейтонських угод, які поклали край боснійській війні, в понеділок лунали заяви, які загрожують розколом у Боснії й Герцеговині. Прем’єр Республіки Сербської в Боснії Милорад Додик погрожує провести два референдуми, які покажуть ступінь витривалості Боснії і Герцеговини як держави.
Милорад Додик, голова уряду Республіки Сербської, що є однією з двох головних федеральних складових Боснії і Герцеговини, не приховує, що зневажає об’єднану боснійську державу.

Лідер боснійських сербів неодноразово погрожував провести референдум про вихід Республіки Сербської зі складу Боснії і об’єднання з Белградом.

Останніми ж днями Додик загострює ситуацію пропозиціями провести два інші референдуми – щодо курсу Боснії на вступ до НАТО і щодо присутності іноземних суддів у судах Боснії.

Додика і його прихильників не радують Дейтонські угоди, підписані 14 грудня 1995 року в Парижі. Вони не лише припинили криваву війну в країні, але й ввели тривалу присутність міжнародних адміністраторів, суддів та прокурорів, які з 2005 року організовують судові переслідування воєнних та кримінальних злочинів у Державному суді Боснії. Це особливо нервує Додика і йому подібних у Республіці Сербській.

Мандати іноземних суддів і прокурорів мали закінчитися 31 грудня цього року, але головний міжнародний адміністратор у Боснії, австрійський дипломат Валентин Інцко в понеділок продовжив іще на три роки термін суддів і прокурорів, що займаються воєнними злочинами. Ті ж, хто відповідав за корупцію й організовану злочинність, теж залишаться, тільки вже як радники місцевих суддів та прокурорів, заявив адміністратор.

«На злодієві шапка горить»?

Лідер опозиційної в Республіці Сербській Демократичної партії Драґан Чавич заявляє, що Милорад Додик, якого вже звинувачували у фінансових зловживаннях, може виступати проти іноземців, бо справу самого прем’єра розслідує один із іноземних прокурорів.

«Коли вони отримують величезні багатства, то тоді не потрібен ніякий референдум. Не було ж референдуму про те, хто буде отримувати позички від Інвестиційного банку розвитку Республіки Сербської. Це ховання за спиною громадськості і безвідповідальна політика», – заявляє опозиціонер про дії керівника уряду.

Але тепер, коли Інцко вже продовжив мандати частини представників міжнародних юридичних кіл, не відомо, чи вдасться Додикові домогтися свого референдуму про їхнє відкликання.

Те ж саме стосується й референдуму щодо НАТО. Офіційно Боснія – за вступ, але Республіка Сербська в ній – проти.

І нещодавня відмова НАТО надати Боснії План дій для членства може посилити позиції Додика щодо такого референдуму.

«Демократичне право» чи кроки на дестабілізацію

Представник боснійських сербів у тристоронньому президентському органі Боснії Небойша Радманович теж заявляє, що такий референдум – це «демократичне право». Хоча юридично Республіка Сербська як лише одна зі складових Боснії і Герцеговини не має права сама проводити референдуми.

Але існує побоювання, що такі дії боснійськосербських політиків, незалежно від їхньої легітимності, дестабілізують уже й так нестійку ситуацію в багатоетнічній Боснії.

Наприклад, лідер боснійської партії «Хорватський демократичний союз» Божо Любич так і каже Радіо Свобода: «Такі дії можуть становити серйозну загрозу стабільності в Боснії і Герцеговині та підтриманню внутрішнього миру в республіці. Підбурлива риторика – загроза внутрішньому спокоєві в республіці».

Тому чільний представник міжнародної спільноти в Боснії Валентин Інцко, виступаючи в кінці листопада на Раді безпеки ООН, особливо критикував «невеличку групу збитих із пантелику осіб» у керівництві Республіки Сербської в Боснії і Герцеговині, через позицію яких не відчувається успіхів демократичного розвитку.