Брюссель – Міністри країн-союзниць НАТО протягом двох днів, 3-4 грудня, зустрічаються у Брюсселі на осінньому саміті. У плані голів дипломатичних відомств розгляд можливого надання дорожньої карти для набуття членства в альянсі Боснії і Герцеговини та Чорногорії. А розпочалася робота саміту із засідання Комісій Україна – НАТО та Грузія – НАТО. Обом країнам ще раз підтвердили, що як тільки вони будуть готові та по-справжньому прагнутимуть приєднатися до цієї військово-політичної організації, то у недалекому майбутньому це обов'язково станеться.
Голови зовнішньополітичних відомств країн-союзниць НАТО відзначили, що реформування українських Збройних Сил згідно із річною національною програмою, загалом, проходить доволі успішно. Генсекретар альянсу Андерс Фоґ Расмуссен проте зауважив, що «Україні ще слід провести чималу роботу в усіх секторах громадського життя, бо НАТО чекає від неї досягнення високих стандартів» не лише у військовій сфері, але й демократичних перетворень та створення добробуту для населення. У цьому сенсі нинішні президентські вибори, до яких готується Україна, не є винятком, додав лідер альянсу на відкритті засідання Комісії Україна – НАТО.
Звичайно, представники НАТО висловили вдячність Україні за її внесок та участь у натовських місіях і операціях. Політика відкритих дверей для вступу нових країн до альянсу не змінюватиметься, кажуть представники НАТО. Так само, як і рішення Бухарестського саміту щодо майбутнього прийняття України до цієї організації.
Україна активізує свою участь у натовських місіях
Міністр закордонних справ України Петро Порошенко зазначив, що Україна має намір збільшити втричі свій вклад у місію Північноатлантичного альянсу в операції в Афганістані. Також у планах Києва пожвавлення роботи у протипіратській кампанії та боротьбі із кібертероризмом.
Україна, між іншим, зацікавлена та готова до участі в консультаціях щодо нової стратегічної концепції НАТО, яка має на меті визначити майбутню форму та завдання організації.
Проте були й критичні зауваження з боку НАТО, зокрема, щодо реформування українського оборонного сектору.
«Левова частка критичних зауважень була пов’язана із труднощами, з якими зіткнулася Україна у виконанні належного фінансування реформування Збройних Сил України та безпекового і оборонного секторів, – пояснив голова українського МЗС Петро Порошенко. – Звичайно, що це пояснюється фінансовими труднощами, які ми маємо, але ми мусимо якомога ефективніше вирішити ці питання».
Український міністр також додав, що особливо позитивним став факт, який відзначили й міністри НАТО: членство в альянсі нарешті перестало бути зброєю політичної боротьби українських політиків.
Річна національна програма-2009: реформи, свобода слова і боротьба з корупцією
Щоб мати уяву про зміст річної національної програми підготовки України до вступу до альянсу, наведемо декілька прикладів. Серед іншого у плані значиться проведення в країні демократичних реформ та зміцнення державних інституцій. Свобода слова, боротьба із корупцією, енергетична безпека, інтеграція до ЄС та співробітництво із міжнародними організаціями – всі ці чинники є серед положень програми, об’єктивну інформацію про сутність якої слід донести до людей, заявляли у штаб-квартирі НАТО.
«Людям слід давати об’єктивну інформацію, – зауважив пан Порошенко. – І щодо НАТО, і щодо річної національної програми. Адже складові цієї програми – це вимоги, щоб досягти критеріїв високорозвиненої демократичної, цивілізованої держави».
На зустрічі українського міністра із генсекретарем НАТО йшлося також про стосунки альянсу та Росії. «Проблеми стали глобальними і більше не стосуються окремих країн, – заявив Порошенко. – Тому приєднання до безпекових організацій на кшталт НАТО – це право і необхідність будь-якої держави».
Українська делегація також подякувала за гуманітарну допомогу НАТО для боротьби з епідемією грипу.
(Брюссель – Прага – Київ)
Звичайно, представники НАТО висловили вдячність Україні за її внесок та участь у натовських місіях і операціях. Політика відкритих дверей для вступу нових країн до альянсу не змінюватиметься, кажуть представники НАТО. Так само, як і рішення Бухарестського саміту щодо майбутнього прийняття України до цієї організації.
Україна активізує свою участь у натовських місіях
Міністр закордонних справ України Петро Порошенко зазначив, що Україна має намір збільшити втричі свій вклад у місію Північноатлантичного альянсу в операції в Афганістані. Також у планах Києва пожвавлення роботи у протипіратській кампанії та боротьбі із кібертероризмом.
Україна, між іншим, зацікавлена та готова до участі в консультаціях щодо нової стратегічної концепції НАТО, яка має на меті визначити майбутню форму та завдання організації.
Проте були й критичні зауваження з боку НАТО, зокрема, щодо реформування українського оборонного сектору.
«Левова частка критичних зауважень була пов’язана із труднощами, з якими зіткнулася Україна у виконанні належного фінансування реформування Збройних Сил України та безпекового і оборонного секторів, – пояснив голова українського МЗС Петро Порошенко. – Звичайно, що це пояснюється фінансовими труднощами, які ми маємо, але ми мусимо якомога ефективніше вирішити ці питання».
Український міністр також додав, що особливо позитивним став факт, який відзначили й міністри НАТО: членство в альянсі нарешті перестало бути зброєю політичної боротьби українських політиків.
Річна національна програма-2009: реформи, свобода слова і боротьба з корупцією
Щоб мати уяву про зміст річної національної програми підготовки України до вступу до альянсу, наведемо декілька прикладів. Серед іншого у плані значиться проведення в країні демократичних реформ та зміцнення державних інституцій. Свобода слова, боротьба із корупцією, енергетична безпека, інтеграція до ЄС та співробітництво із міжнародними організаціями – всі ці чинники є серед положень програми, об’єктивну інформацію про сутність якої слід донести до людей, заявляли у штаб-квартирі НАТО.
«Людям слід давати об’єктивну інформацію, – зауважив пан Порошенко. – І щодо НАТО, і щодо річної національної програми. Адже складові цієї програми – це вимоги, щоб досягти критеріїв високорозвиненої демократичної, цивілізованої держави».
На зустрічі українського міністра із генсекретарем НАТО йшлося також про стосунки альянсу та Росії. «Проблеми стали глобальними і більше не стосуються окремих країн, – заявив Порошенко. – Тому приєднання до безпекових організацій на кшталт НАТО – це право і необхідність будь-якої держави».
Українська делегація також подякувала за гуманітарну допомогу НАТО для боротьби з епідемією грипу.
(Брюссель – Прага – Київ)