Рим – Прем’єр-міністр Італії Сільвіо Берлусконі відвідає в понеділок Білорусь із офіційним візитом. Це перший західний лідер, котрий за останні 15 років приїздить до цієї держави. Чому Берлусконі вирушає до країни, яку донедавна Захід вважав ізольованою?
Придушення опозиції, переслідування незалежної преси, підтасування результатів голосування, щоб утримати при владі президента Олександра Лукашенка – це ті причини, через які Євросоюз розглядав Білорусь як «останню диктатуру в Європі».
Протягом багатьох років візити європейських політиків були табу. Сільвіо Берлусконі ламає цю традицію. Чому?
«Голова італійського уряду здійснює візит до Мінська у відповідь на візит Олександра Лукашенка до Рима навесні» – таке офіційне пояснення дипломатів.
Наприкінці квітня білоруський президент зустрівся у Ватикані з Папою Римським та побував на вечері з прем’єром Берлусконі і міністром закордонних справ Франком Фраттіні. То був перший візит Лукашенка до західної країни на хвилі потепління відносин із Брюсселем.
Італія – традиційний адвокат
Експерт Жан-П’єр Дарні з римського Інституту міжнародних відносин каже, що Італія має давню традицію у зовнішній політиці бути першопрохідцем у встановленні зв’язків із проблематичними країнами.
«Візит пана Берлусконі до Мінська певною мірою демонструє традиційний курс італійської зовнішньої політики. Італія – давній союзник США завдяки трансатлантичним зв’язкам і НАТО. Це важливий аспект зовнішньої політики Рима. Також Італія – одна з країн-фундаторів Євросоюзу, і це другий вагомий чинник. Але, незважаючи на ці два аспекти, Італія все ще має дієвий потенціал налагоджувати контакти з країнами, які на міжнародній арені вважаються проблематичними, – наприклад, Лівія. І нові відносини між Італією та Лівією – яскраве тому свідчення», – зазначив Жан-П’єр Дарні.
Очевидно, що Берлусконі збирається до Мінська у той час, коли Брюссель та Лукашенко все ще мають напружені відносини. Євросоюз від 2004 року запровадив візові санкції стосовно білоруських посадовців.
Останні три роки заборона більшості керівникам, включно з президентом, на в’їзд до країн ЄС була зупинена, однак формально обмеження існують. А стосовно п’ятьох чиновників, котрих ЄС підозрює в організації зникнення діячів білоруської опозиції, візові обмеження таки залишаються дійсно чинними.
Без зобов’язань Брюсселя
Брюссель зацікавлений періодично перевіряти , чи можна переконати Мінськ проводити менш репресивну політику щодо опозиції в обмін на кращі стосунки з євроспільнотою.
Кореспондент білоруської служби Радіо Свобода Ян Максим’юк вважає, що Сільвіо Берлусконі – один із небагатьох європейських лідерів, який може відвідати Мінськ і подивитись на можливість розвитку подальших відносин без будь-яких зобов’язань із боку Брюсселя.
Але це частково, зауважує журналіст, оскільки Берлусконі має репутацію екстравагантного політика, котрий іде на ризики, яких обережні політики мали б уникати.
Ян Максим’юк додає: «Для всіх чиновників у Брюсселі Берлусконі – найкращий політик для того, щоб поїхати до Лукашенка. Якщо під час візиту нічого особливо не станеться, у Брюсселі можуть сказати, що це ж Берлусконі, він схильний до вибриків у політиці, ми не несемо відповідальності за його поведінку. Але якщо Лукашенко продемонструє більшу відкритість до Заходу, тоді Берлусконі може вважати свій візит успішним».
Останнім часом Олександр Лукашенко дав зрозуміти, що зацікавлений повернути мінський вектор трохи на Захід. Та президент не може не озиратися на Москву, головного союзника і торговельного партнера Білорусі. В той же час Лукашенко бажає триматися незалежним від Кремля.
Берлусконі не їздить просто так
У контексті сказаного варто нагадати, що у вересні президент Білорусі побував у Литві. Як він там заявив, Мінськ і Вільнюс могли б спільно долучитися до «конструктивної взаємодії на східно-західному векторі».
Іще білоруський президент висловив надію, що ЄС зменшить ціни на шенгенські візи для громадян Білорусі. Залишається очікувати, що в цьому плані принесе візит Берлусконі, якщо взагалі щось принесе.
Але італійський прем’єр, відомий більше скандальним приватним життям, знаний також як розсудливий підприємець. Він рідко вирушає за кордон, не просуваючи бізнес-інтереси Італії, і, зокрема, свої власні.
Хоч Білорусь і не має багатих природних ресурсів, вона важлива як транзитна зона для російських енергоресурсів до Євросоюзу. Вона також має велику військову промисловість, яка потребує західних технологій для підтримки конкурентоспроможності на світовому ринку експорту зброї. А Сільвіо Берлусконі, мільярдер та медіамагнат, тісно пов’язаний із італійською державною енергокомпанією ENI та аерокосмічним військовим голдингом Finmeccanica.
(Рим – Прага – Київ)
Протягом багатьох років візити європейських політиків були табу. Сільвіо Берлусконі ламає цю традицію. Чому?
«Голова італійського уряду здійснює візит до Мінська у відповідь на візит Олександра Лукашенка до Рима навесні» – таке офіційне пояснення дипломатів.
Наприкінці квітня білоруський президент зустрівся у Ватикані з Папою Римським та побував на вечері з прем’єром Берлусконі і міністром закордонних справ Франком Фраттіні. То був перший візит Лукашенка до західної країни на хвилі потепління відносин із Брюсселем.
Італія – традиційний адвокат
Експерт Жан-П’єр Дарні з римського Інституту міжнародних відносин каже, що Італія має давню традицію у зовнішній політиці бути першопрохідцем у встановленні зв’язків із проблематичними країнами.
«Візит пана Берлусконі до Мінська певною мірою демонструє традиційний курс італійської зовнішньої політики. Італія – давній союзник США завдяки трансатлантичним зв’язкам і НАТО. Це важливий аспект зовнішньої політики Рима. Також Італія – одна з країн-фундаторів Євросоюзу, і це другий вагомий чинник. Але, незважаючи на ці два аспекти, Італія все ще має дієвий потенціал налагоджувати контакти з країнами, які на міжнародній арені вважаються проблематичними, – наприклад, Лівія. І нові відносини між Італією та Лівією – яскраве тому свідчення», – зазначив Жан-П’єр Дарні.
Очевидно, що Берлусконі збирається до Мінська у той час, коли Брюссель та Лукашенко все ще мають напружені відносини. Євросоюз від 2004 року запровадив візові санкції стосовно білоруських посадовців.
Останні три роки заборона більшості керівникам, включно з президентом, на в’їзд до країн ЄС була зупинена, однак формально обмеження існують. А стосовно п’ятьох чиновників, котрих ЄС підозрює в організації зникнення діячів білоруської опозиції, візові обмеження таки залишаються дійсно чинними.
Без зобов’язань Брюсселя
Брюссель зацікавлений періодично перевіряти , чи можна переконати Мінськ проводити менш репресивну політику щодо опозиції в обмін на кращі стосунки з євроспільнотою.
Кореспондент білоруської служби Радіо Свобода Ян Максим’юк вважає, що Сільвіо Берлусконі – один із небагатьох європейських лідерів, який може відвідати Мінськ і подивитись на можливість розвитку подальших відносин без будь-яких зобов’язань із боку Брюсселя.
Але це частково, зауважує журналіст, оскільки Берлусконі має репутацію екстравагантного політика, котрий іде на ризики, яких обережні політики мали б уникати.
Ян Максим’юк додає: «Для всіх чиновників у Брюсселі Берлусконі – найкращий політик для того, щоб поїхати до Лукашенка. Якщо під час візиту нічого особливо не станеться, у Брюсселі можуть сказати, що це ж Берлусконі, він схильний до вибриків у політиці, ми не несемо відповідальності за його поведінку. Але якщо Лукашенко продемонструє більшу відкритість до Заходу, тоді Берлусконі може вважати свій візит успішним».
Останнім часом Олександр Лукашенко дав зрозуміти, що зацікавлений повернути мінський вектор трохи на Захід. Та президент не може не озиратися на Москву, головного союзника і торговельного партнера Білорусі. В той же час Лукашенко бажає триматися незалежним від Кремля.
Берлусконі не їздить просто так
У контексті сказаного варто нагадати, що у вересні президент Білорусі побував у Литві. Як він там заявив, Мінськ і Вільнюс могли б спільно долучитися до «конструктивної взаємодії на східно-західному векторі».
Іще білоруський президент висловив надію, що ЄС зменшить ціни на шенгенські візи для громадян Білорусі. Залишається очікувати, що в цьому плані принесе візит Берлусконі, якщо взагалі щось принесе.
Але італійський прем’єр, відомий більше скандальним приватним життям, знаний також як розсудливий підприємець. Він рідко вирушає за кордон, не просуваючи бізнес-інтереси Італії, і, зокрема, свої власні.
Хоч Білорусь і не має багатих природних ресурсів, вона важлива як транзитна зона для російських енергоресурсів до Євросоюзу. Вона також має велику військову промисловість, яка потребує західних технологій для підтримки конкурентоспроможності на світовому ринку експорту зброї. А Сільвіо Берлусконі, мільярдер та медіамагнат, тісно пов’язаний із італійською державною енергокомпанією ENI та аерокосмічним військовим голдингом Finmeccanica.
(Рим – Прага – Київ)