Київ – Тисячі нових свідчень та сотні документів, які підтверджують штучний голод в Україні, оприлюднили 25 листопада на виставці «Голодомор 1932–33: геноцид українського народу». Ці матеріали є доказами у кримінальній справі про організацію Голодомору, яку розслідує Служба безпеки України.
Понад 3 тисячі 800 невідомих раніше розпоряджень комуністичної влади, які призвели до Голодомору в Україні, унікальні фотоматеріали та понад 10 наукових праць про голод у перекладі на основні мови світу оприлюднили у Києві в Українському домі. Ця інформація демонструє, що голод в Україні був цинічним і спланованим злочином, сказав на відкритті виставки Президент Віктор Ющенко.
«Ми не говоримо про той голод, який відвідував у той чи інший час всі нації Європи. Україну відвідало вбивство голодом. Це акція підготована, цілеспрямована, яка мала свою мету та виконавців», – наголосив глава держави.
Кримінальна справа за фактом Голодомору вже має 250 томів – СБУ
Факти й документи, представлені на виставці, є одночасно матеріалами кримінальної справи, порушеної за фактом створення штучного голоду в Україні. Зібрано 250 томів доказів, проте за словами голови Державного архіву СБУ Володимира В’ятровича, слідство ще триває.
Гості виставки могли послухати й живих свідків трагедії 1932–33 років. Катерина Ігнатуша з села Трипілля на Київщині, дивом уникла голодної смерті.
«Мій батько не хотів йти до колгоспу. Так до нашого двору прийшли, забрали худобу, витягли все добро на воза, і корову до нього прив’язали. Їжі не лишили ніякої. Так ми, хто менший, лізли на явір та їли його насіння. Тоді мене забрав і став підгодовувати дядько. А двоє моїх сестер, які лишилися в матері, померли», – розповіла Катерина Ігнатуша.
Україну врятували ті, хто пішов проти системи – дослідники
На думку дослідників голоду 1930-х років, Україна пережила його лише завдяки самопожертві окремих сміливців, які діяли всупереч радянській системі: ховали зерно від заготівель, організовували харчування односельців. Серед них був і Василь Івчук, директор школи в селі Дударків на Київщині, який щодня годував своїх учнів, і голова колгоспу на Запоріжжі Степан Куш, котрий приховав зерно для селян, і сотні інших. Їхні імена віднайдені завдяки кількамісячній пошуковій роботі науковців, студентів та місцевих громад, повідомив директор Інституту національної пам’яті Ігор Юхновський.
«Вже відомі прізвища лікарів, вчителів, голів колгоспів, праведників, які рятували людей. Коли укладали перші книги пам’яті, було важко. А зараз до нас надійшло понад дві тисячі листів зі спогадами та іменами», – зазначив Юхновський.
Факти, зібрані під час підготовки виставки, відкривають і зовсім інші, економічні причини трагедії, котрі раніше з різних причин замовчувалися, пояснює дослідник Голодомору Володимир Сядристий.
«Ми неправильно розуміємо Голодомор, кому я це тільки не кажу! Він виник через те, що ленінська ідеологічна система виступала проти приватної власності. А селяни всі були приватниками. Виник гігантський конфлікт, в результаті якого винищувалися українці», – наголошує дослідник.
Виставка «Голодомор 1932–33: геноцид українського народу» триватиме у Києві тиждень, після чого поїде містами України.
(Київ – Прага)
«Ми не говоримо про той голод, який відвідував у той чи інший час всі нації Європи. Україну відвідало вбивство голодом. Це акція підготована, цілеспрямована, яка мала свою мету та виконавців», – наголосив глава держави.
Кримінальна справа за фактом Голодомору вже має 250 томів – СБУ
Факти й документи, представлені на виставці, є одночасно матеріалами кримінальної справи, порушеної за фактом створення штучного голоду в Україні. Зібрано 250 томів доказів, проте за словами голови Державного архіву СБУ Володимира В’ятровича, слідство ще триває.
Гості виставки могли послухати й живих свідків трагедії 1932–33 років. Катерина Ігнатуша з села Трипілля на Київщині, дивом уникла голодної смерті.
«Мій батько не хотів йти до колгоспу. Так до нашого двору прийшли, забрали худобу, витягли все добро на воза, і корову до нього прив’язали. Їжі не лишили ніякої. Так ми, хто менший, лізли на явір та їли його насіння. Тоді мене забрав і став підгодовувати дядько. А двоє моїх сестер, які лишилися в матері, померли», – розповіла Катерина Ігнатуша.
Україну врятували ті, хто пішов проти системи – дослідники
На думку дослідників голоду 1930-х років, Україна пережила його лише завдяки самопожертві окремих сміливців, які діяли всупереч радянській системі: ховали зерно від заготівель, організовували харчування односельців. Серед них був і Василь Івчук, директор школи в селі Дударків на Київщині, який щодня годував своїх учнів, і голова колгоспу на Запоріжжі Степан Куш, котрий приховав зерно для селян, і сотні інших. Їхні імена віднайдені завдяки кількамісячній пошуковій роботі науковців, студентів та місцевих громад, повідомив директор Інституту національної пам’яті Ігор Юхновський.
«Вже відомі прізвища лікарів, вчителів, голів колгоспів, праведників, які рятували людей. Коли укладали перші книги пам’яті, було важко. А зараз до нас надійшло понад дві тисячі листів зі спогадами та іменами», – зазначив Юхновський.
Факти, зібрані під час підготовки виставки, відкривають і зовсім інші, економічні причини трагедії, котрі раніше з різних причин замовчувалися, пояснює дослідник Голодомору Володимир Сядристий.
«Ми неправильно розуміємо Голодомор, кому я це тільки не кажу! Він виник через те, що ленінська ідеологічна система виступала проти приватної власності. А селяни всі були приватниками. Виник гігантський конфлікт, в результаті якого винищувалися українці», – наголошує дослідник.
Виставка «Голодомор 1932–33: геноцид українського народу» триватиме у Києві тиждень, після чого поїде містами України.
(Київ – Прага)