Прага – Президент Чеської Республіки Вацлав Клаус у вівторок поставив свій підпис під Лісабонською угодою. Сталось це через кілька годин після того, як Конституційний суд Чехії проголосив, що Лісабонський договір не суперечить основним положенням чеської Конституції. Таким чином завершилось тривале протистояння Європейського Союзу з чеським президентом, який затримував ратифікаційний процес.
Минуло близько двох років відколи лідери 24 держав Європейського Союзу підписали Лісабонський договір – документ, який ставить за мету проведення структурних змін в організації роботи ЄС, спрощення низки її законів, у тому числі й щодо подальшого розширення Європейського Союзу. Рік тому Ірландія на референдумі заблокувала ратифікацію договору, а вже цього року, місяць тому, в повторному референдумі ця перешкода була усунена. Серед останніх у жовтні цього року поставив свій підпис під Договором і польський президент Лєх Качинський.
Тільки Чехія, перед усім її президент Вацлав Клаус – «найбільший євроскептик» у Європі, як його називають, не погоджувалась із Лісабонським договором. Клаус і група його прихильників у чеському Сенаті стверджували, що Лісабон суперечить суверенітету країни. Двічі скарги на Договір розглядав Конституційний суд Чехії. І, врешті-решт, 3 листопада був винесений остаточний вердикт, на який, затамувавши подих, чекала вся Європа: Лісабонський договір не суперечить Конституції країни.
Голова Конституційного суду Павел Рихетський оголосив: «Лісабонський договір, який замінює Договір про Європейський Союз і Договір про створення Європейського Союзу, загалом, а також у низці окремих статей, що входять до цих договорів, – не суперечить конституційному порядкові Чеської Республіки».
Вацлав Клаус, який обіцяв підписати Лісабонський договір у разі, якщо рішення суду цьому не заперечуватиме, дотримав свого слова. Лісабонський договір він підписав, однак при цьому наголосив, що не міняє свого ставлення до документа.
«Тоді, коли Лісабонський договір набере сили і всупереч «політичній» позиції Конституційного суду, Чеська Республіка перестане бути суверенною державою», – зазначив Вацлав Клаус.
Після підпису Клауса закінчився складний дворічний період ратифікації Лісабонського договору. Швеція, котра нині головує в ЄС, може пишатись, що саме на її головування припала історична подія – Лісабон стає реальністю. За словами голови Європейської комісії Жозе Мануеля Баррозу, Договір може набрати чинності вже в грудні цього, або в січні 2010 року.
(Київ – Прага)
Тільки Чехія, перед усім її президент Вацлав Клаус – «найбільший євроскептик» у Європі, як його називають, не погоджувалась із Лісабонським договором. Клаус і група його прихильників у чеському Сенаті стверджували, що Лісабон суперечить суверенітету країни. Двічі скарги на Договір розглядав Конституційний суд Чехії. І, врешті-решт, 3 листопада був винесений остаточний вердикт, на який, затамувавши подих, чекала вся Європа: Лісабонський договір не суперечить Конституції країни.
Голова Конституційного суду Павел Рихетський оголосив: «Лісабонський договір, який замінює Договір про Європейський Союз і Договір про створення Європейського Союзу, загалом, а також у низці окремих статей, що входять до цих договорів, – не суперечить конституційному порядкові Чеської Республіки».
Вацлав Клаус, який обіцяв підписати Лісабонський договір у разі, якщо рішення суду цьому не заперечуватиме, дотримав свого слова. Лісабонський договір він підписав, однак при цьому наголосив, що не міняє свого ставлення до документа.
«Тоді, коли Лісабонський договір набере сили і всупереч «політичній» позиції Конституційного суду, Чеська Республіка перестане бути суверенною державою», – зазначив Вацлав Клаус.
Після підпису Клауса закінчився складний дворічний період ратифікації Лісабонського договору. Швеція, котра нині головує в ЄС, може пишатись, що саме на її головування припала історична подія – Лісабон стає реальністю. За словами голови Європейської комісії Жозе Мануеля Баррозу, Договір може набрати чинності вже в грудні цього, або в січні 2010 року.
(Київ – Прага)