Брюссель – Генеральний секретар НАТО Андерс Фоґ Расмуссен заявив, що не вважає Росію небезпечною для Північноатлантичного альянсу і намагатиметься переконати офіційну Москву, що НАТО не є її ворогом. Водночас він також підтвердив, що Україна і Грузія одного дня можуть стати членами НАТО. Про це Расмуссен сказав у інтерв’ю Радіо Свобода.
– Як генеральний секретар НАТО ви зробили поліпшення стосунків із Росією одним зі своїх пріоритетів. Що дає вам підставу вважати, що Росія схоче мати стратегічні взаємини з НАТО?
– Причина оптимізму в тому, що перед нами і Росією в різних ділянках постають однакові загрози. Наприклад, Афганістан: Росія добре знає його ще з радянських часів. Тож ми маємо спільний інтерес у стабілізації Афганістану. Далі – тероризм. Росія сама страждає від тероризму, тож маємо спільний інтерес у протидії тероризмові. Третій приклад – поширення зброї масового враження. Ні Росія, ні ми не зацікавлені у поширенні такої зброї. Четверте – піратство. Ця біда сьогодні зачіпає і Росію. І навіть протиракетна оборона. Думаю, це теж зона спільних інтересів, як і роззброєння й контроль за озброєннями. Вважаю, що у цих ділянках ми мусимо зосередитися на практичній співпраці з Росією. Але я також знаю, що є ділянки, в яких ми матимемо й суперечності. Наприклад, це питання Грузії і розширення. І тут ми дотримуватимемося засадничих принципів. Та ці суперечності не повинні затьмарювати того факту, що ми маємо спільні інтереси в інших ділянках – така моя точка зору.
– Ви думаєте, Росія поділяє вашу точку зору і матиме волю до співпраці в майбутньому?
– Це буде непросто. Але як новий генеральний секретар я одержав сигнали з Москви про те, що вони зацікавлені у новому старті. Звідси я й виходжу. Також я вважаю, що найкраще знаряддя для досягнення стабільності й безпеки всіх європейських країн – це зниження напруження між Росією та НАТО. Тож розвиток стратегічної співпраці між НАТО та Росією – у наших спільних інтересах.
– Отже НАТО має спільні інтереси з Росією, і якщо є суперечності, то вони мають розглядатися як вторинні порівняно з інтересами?
– Ні, не вторинні. Не робіть помилки щодо цього. Я є вірний засадничому принципу поваги до територіальної цілісності Грузії та інших країн.
– Саме це я й маю на увазі. Що сталося з Грузією? І якщо Грузії недостатньо, що конкретно може змусити НАТО поставити цінності над інтересами?
– Наш Альянс ґрунтується на принципах. Саме тому на бухарестському саміті 2008 року ми виразно заявили, що Грузія й Україна стануть членами НАТО, якщо, звичайно, виконають відповідні критерії. Членство в НАТО не є гарантованим автоматично. Це – можливість, якщо необхідні критерії виконано.
(Брюссель – Прага – Київ)
– Причина оптимізму в тому, що перед нами і Росією в різних ділянках постають однакові загрози. Наприклад, Афганістан: Росія добре знає його ще з радянських часів. Тож ми маємо спільний інтерес у стабілізації Афганістану. Далі – тероризм. Росія сама страждає від тероризму, тож маємо спільний інтерес у протидії тероризмові. Третій приклад – поширення зброї масового враження. Ні Росія, ні ми не зацікавлені у поширенні такої зброї. Четверте – піратство. Ця біда сьогодні зачіпає і Росію. І навіть протиракетна оборона. Думаю, це теж зона спільних інтересів, як і роззброєння й контроль за озброєннями. Вважаю, що у цих ділянках ми мусимо зосередитися на практичній співпраці з Росією. Але я також знаю, що є ділянки, в яких ми матимемо й суперечності. Наприклад, це питання Грузії і розширення. І тут ми дотримуватимемося засадничих принципів. Та ці суперечності не повинні затьмарювати того факту, що ми маємо спільні інтереси в інших ділянках – така моя точка зору.
– Ви думаєте, Росія поділяє вашу точку зору і матиме волю до співпраці в майбутньому?
– Це буде непросто. Але як новий генеральний секретар я одержав сигнали з Москви про те, що вони зацікавлені у новому старті. Звідси я й виходжу. Також я вважаю, що найкраще знаряддя для досягнення стабільності й безпеки всіх європейських країн – це зниження напруження між Росією та НАТО. Тож розвиток стратегічної співпраці між НАТО та Росією – у наших спільних інтересах.
– Отже НАТО має спільні інтереси з Росією, і якщо є суперечності, то вони мають розглядатися як вторинні порівняно з інтересами?
– Ні, не вторинні. Не робіть помилки щодо цього. Я є вірний засадничому принципу поваги до територіальної цілісності Грузії та інших країн.
– Саме це я й маю на увазі. Що сталося з Грузією? І якщо Грузії недостатньо, що конкретно може змусити НАТО поставити цінності над інтересами?
– Наш Альянс ґрунтується на принципах. Саме тому на бухарестському саміті 2008 року ми виразно заявили, що Грузія й Україна стануть членами НАТО, якщо, звичайно, виконають відповідні критерії. Членство в НАТО не є гарантованим автоматично. Це – можливість, якщо необхідні критерії виконано.
(Брюссель – Прага – Київ)