Брюссель – Після переконливої підтримки Лісабонської угоди на ірландському референдумі, погляди Європи звернені на Прагу. Від чеського президента очікують підпису, аби угода, що передбачає реформування установ ЄС та зміну системи ухвалення рішень, набрала чинності. Проте, президент Вацлав Клаус каже, що цей документ обмежує суверенні права його країни і тому чекає результатів аналізу чеського конституційного суду. Тим часом, установи Брюсселя намагаються тиснути на президента-євроскептика, який після ратифікації угоди ірландцями утримується від коментарів та не відповідає на дзвінки шведських лідерів, що головують у Євросоюзі.
Ухвали Лісабонської угоди Брюссель чекає із нетерпінням, бо Європейський Союз, котрий донині функціонував за угодою Ніцци, не знає як бути далі. Наприкінці жовтня витікає термін мандату нинішньої Єврокомісії. Також закінчуються повноваження Генсекретаря Ради ЄС Хав’єра Солани. Проте, аби здійснити вибори нових єврочиновників вже на базі нового законодавства, бракує підписів двох президентів – польського та чеського.
Лідер Польщі Лех Качинський мав би ратифікувати угоду в неділю. Щойно це підтвердив чільний представник адміністрації польського президента, Александр Щиґло.
Він заявив, що «президент виконує свої обіцянки. Пан Качинський неодноразово зазначав, що в разі позитивної відповіді на ірландському референдумі, його відповідь буде такою ж».
Проте, підписання, яке повинно відбутися в неділю, одразу після повернення Леха Качинського із поїздки до Ватикану, поки заперечує колишній прем’єр і брат президента Ярослав Качинський. У будь-якому разі, раніше чи пізніше, але це все ж має відбутися.
«Рішення чекає 500 мільйонів європейців»
А от із найбільшим європейським скептиком – президентом Чехії Вацлавом Клаусом – справа складніша. Аби отримати бодай якісь гарантії та прискорити і без того дуже розтягнутий у часі ратифікаційний процес, брюссельські установи об’єднали зусилля.
«На наше рішення очікує 500 мільйонів людей, – каже голова Європарламенту Єжи Бузек. – Без сформованої Єврокомісії, без впевненості навколо законодавства – Лісабонського чи Ніцци – ми тільки здогадуємося про все. Отже, ситуація дуже складна. До того ж, ми мусимо обговорювати інституційне питання в той час, коли слід було б обговорювати проблеми клімату, чи невпинного росту безробіття. Тож, чому ми зосереджуємося на цій проблемі? Ціну цього повинні знати всі».
Євросоюзом керують наосліп
Невизначеність навколо підпису президента Клауса дуже тривожить і шведське головування. Прем’єр-міністр Фредрік Райнфельдт нарікає на те, що Швеції доводиться керувати Європейською співдружністю наосліп. «Коли ми тільки готувалися до головування, то передбачали, що вже працюватимемо на базі Лісабонської угоди. Тим часом, доводиться діяти без чіткої системи правових координат», – каже шведський прем’єр-міністр.
На сьогодні всі країни-члени ЄС, включно із чеським парламентом, Лісабонську угоду ратифікували. Прем’єр-міністр Чехії Ян Фішер, намагається обнадіяти Брюссель, кажучи, що останній підпис під угодою буде поставлений до кінця цього року.
«Я гадаю, що у Чеській Республіці все готове для повної ратифікації Лісабонської угоди до кінця року, – зазначає Ян Фішер. – Я повністю переконаний, що президент Чехії, після закінчення розгляду угоди конституційним судом, буде готовий поставити свій підпис для її ратифікації».
Європі загрожує аварія на довгі роки – французький політик
Проте, на думку експертів та дипломатів, насправді все залежатиме від того, чи піде Вацлав Клаус на подальшу конфронтацію із рештою європейських країн. «Він один проти 500 мільйонів», – говорить президент комісії із європейських питань Національної асамблеї Франції П’єр Лек’є.
«Президент Клаус – переконаний євроскептик, що за чеського головування навіть відмовлявся встановлювати європейський прапор на президентському палаці, – каже П’єр Лек’є. – Проте, його парламент, котрий ухвалив Лісабонську угоду, такої позиції не поділяє. Не Чехія протистоїть угоді, а лише її президент. Його проблема в тому, що він – «останній із могікан», один проти 500 мільйонів європейців. Та якщо чеська ратифікація провалилася б, то Європу спіткає серйозна аварія на довгі роки».
«Проте, такий сценарій маловірогідний, – додав французький політик. – Угоду врешті-решт ухвалять. Це тільки питання часу».
(Брюссель – Прага – Київ)
Лідер Польщі Лех Качинський мав би ратифікувати угоду в неділю. Щойно це підтвердив чільний представник адміністрації польського президента, Александр Щиґло.
Він заявив, що «президент виконує свої обіцянки. Пан Качинський неодноразово зазначав, що в разі позитивної відповіді на ірландському референдумі, його відповідь буде такою ж».
Проте, підписання, яке повинно відбутися в неділю, одразу після повернення Леха Качинського із поїздки до Ватикану, поки заперечує колишній прем’єр і брат президента Ярослав Качинський. У будь-якому разі, раніше чи пізніше, але це все ж має відбутися.
«Рішення чекає 500 мільйонів європейців»
А от із найбільшим європейським скептиком – президентом Чехії Вацлавом Клаусом – справа складніша. Аби отримати бодай якісь гарантії та прискорити і без того дуже розтягнутий у часі ратифікаційний процес, брюссельські установи об’єднали зусилля.
«На наше рішення очікує 500 мільйонів людей, – каже голова Європарламенту Єжи Бузек. – Без сформованої Єврокомісії, без впевненості навколо законодавства – Лісабонського чи Ніцци – ми тільки здогадуємося про все. Отже, ситуація дуже складна. До того ж, ми мусимо обговорювати інституційне питання в той час, коли слід було б обговорювати проблеми клімату, чи невпинного росту безробіття. Тож, чому ми зосереджуємося на цій проблемі? Ціну цього повинні знати всі».
Євросоюзом керують наосліп
Невизначеність навколо підпису президента Клауса дуже тривожить і шведське головування. Прем’єр-міністр Фредрік Райнфельдт нарікає на те, що Швеції доводиться керувати Європейською співдружністю наосліп. «Коли ми тільки готувалися до головування, то передбачали, що вже працюватимемо на базі Лісабонської угоди. Тим часом, доводиться діяти без чіткої системи правових координат», – каже шведський прем’єр-міністр.
На сьогодні всі країни-члени ЄС, включно із чеським парламентом, Лісабонську угоду ратифікували. Прем’єр-міністр Чехії Ян Фішер, намагається обнадіяти Брюссель, кажучи, що останній підпис під угодою буде поставлений до кінця цього року.
«Я гадаю, що у Чеській Республіці все готове для повної ратифікації Лісабонської угоди до кінця року, – зазначає Ян Фішер. – Я повністю переконаний, що президент Чехії, після закінчення розгляду угоди конституційним судом, буде готовий поставити свій підпис для її ратифікації».
Європі загрожує аварія на довгі роки – французький політик
Проте, на думку експертів та дипломатів, насправді все залежатиме від того, чи піде Вацлав Клаус на подальшу конфронтацію із рештою європейських країн. «Він один проти 500 мільйонів», – говорить президент комісії із європейських питань Національної асамблеї Франції П’єр Лек’є.
«Президент Клаус – переконаний євроскептик, що за чеського головування навіть відмовлявся встановлювати європейський прапор на президентському палаці, – каже П’єр Лек’є. – Проте, його парламент, котрий ухвалив Лісабонську угоду, такої позиції не поділяє. Не Чехія протистоїть угоді, а лише її президент. Його проблема в тому, що він – «останній із могікан», один проти 500 мільйонів європейців. Та якщо чеська ратифікація провалилася б, то Європу спіткає серйозна аварія на довгі роки».
«Проте, такий сценарій маловірогідний, – додав французький політик. – Угоду врешті-решт ухвалять. Це тільки питання часу».
(Брюссель – Прага – Київ)