«Листи інтелектуалів на російську політику не вплинуть» – аналітик

Брюссель – Провідні європейські інтелектуали, філософи й колишні державні лідери закликали Європейський Союз допомогти Грузії відновити її територіальну цілісність. Вони заявили у відкритому листі, що Європа мусить створити стратегію, щоб мирним шляхом припинити утворення нового «берлінського муру», що виникає у Грузії. А тиждень тому, з відкритим листом про загрозу повторення «грузинського сценарію» виступили інтелектуали, митці й політики України. Та чи здатні подібні звернення через світову пресу внести зміни до зовнішньої політики Росії? Із таким питанням Радіо Свобода звернулося до політичного аналітика та експерта з російсько-європейських стосунків Сандри Діаш Фернандіш.
– Гадаю, що російська політика змін не матиме, такі відкриті листи знаходять відгук серед європейських держав, які бажають пришвидшення інтеграції України та Грузії до міжнародних західних структур. Тобто, Євросоюзу й НАТО. Я не впевнена – достатньо глянути на те, що змінилося за рік після війни. Практичний результат тільки у тому, що саме європейці стали більш уважними у стосунках із цими країнами. Наприклад, щодо України Європа має ще багато чому навчитися, щоб не допустити помилок, які були здійснені нею щодо Грузії. Європейці усвідомили: слід створити ефективнішу політику щодо України, щоб уникнути насилля й катастроф, які спіткали Грузію. З огляду на це, думаю, що зміни відбудуться, швидше, на Заході, ніж у Росії.

– Автори листа, серед яких Вацлав Гавел, Бернар-Анрі Леві, Валдас Адамкус, Данієль Кон-Бендіт та інші, закликають Євросоюз створити стратегію, яка б мирно відновила цілісність Грузії. Як на Вашу думку, у чому може виявлятися подібна стратегія?


– На мою думку, Європі слід надсилати Грузії сигнали підтримки. Нині вже діють дві схеми тісної співпраці із Грузією – Європейська політика сусідства та започаткована минулого року програма «Східного партнерства». Але нині ми усвідомлюємо, що результати від цих форматів недостатні й не приносять плодів, яких очікували багато європейських держав. Сьогоднішня стратегія дуже залежатиме від політичної творчості європейців. Маємо дві політичні структури, у рамках яких можна розвивати партнерство із Грузією. Залишається вирішити, як їх ввести у дію.

– Як серед європейських, так і серед американських чільників існує думка, що нині є тільки один шлях повернути сепаратистські території – перетворити Грузію на країну із високим рівнем життя. Мовляв, тоді Абхазія й Південна Осетія повернуться...

– Це відома філософія, яка твердить, що коли інвестувати до економічного й політичного розвитку країни, то вона стає привабливим місцем для життя. Я не впевнена, що це дуже дієвий спосіб. Візьміть Молдову, яка має добрі стосунки з Євросоюзом. Але попри це населення Придністров’я, що живе у складніших умовах, не поспішає приєднатися до Молдови. Загалом, це стратегія розрахована на дуже тривалий період. Казати, що сепаратистські території колись будуть зацікавлені повернутися до лона Грузії – ця ідея існує, але результати від неї можливі тільки у довготерміновій перспективі.

(Брюссель – Прага – Київ)