Проте потепління у російсько-американських стосунках ніяк не позначиться на геостратегічних апетитах Кремля. А у відносинах Росії та ЄС після російсько-американського саміту навіть може настати погіршення, кажуть брюссельські експерти.
Про підсумки візиту голови Білого дому до Москви Радіо Свобода розмовляло із аналітиком Центру політичних досліджень та фахівцем з питань Росії Сандрою Діаш Фернандіш.
– Слід зрозуміти, що стосунки США-Росія епохи президента Буша були дуже складні. Особливо це стосувалося контролю за ядерним озброєнням, що тісно пов’язане з усіма іншими питаннями. З приходом Обами прийшли й дипломатичні зміни. Зрештою, досягнення, що ми бачили у Москві, були нескладні, бо технічно в угоді слід було тільки змінити цифри. Проблема перебувала виключно у політичній площині.
З боку Росії ми ще до саміту бачили чіткі сигнали готовності до покращення стосунків зі США. Політичну волю до цього, зрештою, виявили обидві сторони. Тому тут слід відзначити дві речі: у питанні Афганістану, що є дуже важливим для Америки, Росія чітко заявила, що готова їй допомагати і прямо, і опосередковано. Інший позитив – це початок діалогу і щодо зброї масового знищення, і оборонної зброї, тобто американських протиракетних систем. Тож політично цей російсько-американський саміт був доволі позитивний.
– Чи внесе це потепління стосунків між США та Росією бодай трохи тепла у стосунки між Росією та Європою?
– Гадаю, що ні. Адже стосунки Росії з Європою головним чином базуються на економічних інтересах. Тому я вважаю, що ці зміни не матимуть великого впливу на, скажімо, сферу безпеки. До речі, дуже часто у період покращення стосунків між Сполученими Штатами та Росією, вони дещо погіршуються між Росією та Європою.
Загалом діалог Росії та Євросоюзу набагато складніший у тому сенсі, що, так би мовити, на столі переговорів між ними є значно більше різноманітних невирішених питань. У випадку зі США ці стосунки дуже сконцентровані на сфері великої геополітики. Більше того: коли Росія відчуває, що її стосунки з Америкою покращуються, вона це розуміє як досягнення деякого балансу. Як наслідок, Москва це тлумачить як отримання нею більшої свободи дій щодо Європи. Я маю враження, що все буде саме так.
– Продовжуючи тему геополітики: чи думаєте Ви, що після візиту Барака Обами від Росії слід чекати змін у її зовнішньополітичній стратегії?
– Із росіянами справа завжди трохи складна. Згадайте: на початку року росіяни вели переговори про план допомоги країнам Центральної Азії. Тоді Киргизстан відразу вирішив не поновлювати угоду зі Сполученими Штатами щодо присутності важливої американської військової бази на її території. Тепер, за два тижні до візиту Обами, киргизи раптом вирішують продовжити чинність угоди зі США щодо використання цієї бази. Отже, від росіян ми завжди можемо очікувати змін подувів: із гарячого на холодний і навпаки. Наразі виглядає, що повіяло потеплінням. Але за два-три тижні, можливо, знову настануть холоди.
– Протягом московського візиту Обами виникало й питання поваги Росії до суверенітету пострадянських країн. Чи слід чекати змін у позиції Кремля у цьому напрямку?
– Ні, без жодного сумніву. Європейці домовилися відстоювати принцип захисту територіальної цілісності та суверенітету Грузії, Молдови чи України. Сполучені Штати з цих питань навіть не намагалися дискутувати. Можливо, все через те, що стосунки з Росією були такі складні та напружені, що, коли включити до порядку денного візиту надто багато, то, зрештою, сторони просто не чули б одна одну. Враження склалося таке: США чітко розділили різні теми. Навіть якщо й звучали заяви їхньої принципової підтримки цілісності Грузії, вони все ж відклали це вбік. Америка повністю сконцентрувалася на питанні Афганістану та угоді про стратегічну ядерну зброю.
(Брюссель – Прага – Київ)
Про підсумки візиту голови Білого дому до Москви Радіо Свобода розмовляло із аналітиком Центру політичних досліджень та фахівцем з питань Росії Сандрою Діаш Фернандіш.
– Слід зрозуміти, що стосунки США-Росія епохи президента Буша були дуже складні. Особливо це стосувалося контролю за ядерним озброєнням, що тісно пов’язане з усіма іншими питаннями. З приходом Обами прийшли й дипломатичні зміни. Зрештою, досягнення, що ми бачили у Москві, були нескладні, бо технічно в угоді слід було тільки змінити цифри. Проблема перебувала виключно у політичній площині.
З боку Росії ми ще до саміту бачили чіткі сигнали готовності до покращення стосунків зі США. Політичну волю до цього, зрештою, виявили обидві сторони. Тому тут слід відзначити дві речі: у питанні Афганістану, що є дуже важливим для Америки, Росія чітко заявила, що готова їй допомагати і прямо, і опосередковано. Інший позитив – це початок діалогу і щодо зброї масового знищення, і оборонної зброї, тобто американських протиракетних систем. Тож політично цей російсько-американський саміт був доволі позитивний.
– Чи внесе це потепління стосунків між США та Росією бодай трохи тепла у стосунки між Росією та Європою?
– Гадаю, що ні. Адже стосунки Росії з Європою головним чином базуються на економічних інтересах. Тому я вважаю, що ці зміни не матимуть великого впливу на, скажімо, сферу безпеки. До речі, дуже часто у період покращення стосунків між Сполученими Штатами та Росією, вони дещо погіршуються між Росією та Європою.
Загалом діалог Росії та Євросоюзу набагато складніший у тому сенсі, що, так би мовити, на столі переговорів між ними є значно більше різноманітних невирішених питань. У випадку зі США ці стосунки дуже сконцентровані на сфері великої геополітики. Більше того: коли Росія відчуває, що її стосунки з Америкою покращуються, вона це розуміє як досягнення деякого балансу. Як наслідок, Москва це тлумачить як отримання нею більшої свободи дій щодо Європи. Я маю враження, що все буде саме так.
– Продовжуючи тему геополітики: чи думаєте Ви, що після візиту Барака Обами від Росії слід чекати змін у її зовнішньополітичній стратегії?
– Із росіянами справа завжди трохи складна. Згадайте: на початку року росіяни вели переговори про план допомоги країнам Центральної Азії. Тоді Киргизстан відразу вирішив не поновлювати угоду зі Сполученими Штатами щодо присутності важливої американської військової бази на її території. Тепер, за два тижні до візиту Обами, киргизи раптом вирішують продовжити чинність угоди зі США щодо використання цієї бази. Отже, від росіян ми завжди можемо очікувати змін подувів: із гарячого на холодний і навпаки. Наразі виглядає, що повіяло потеплінням. Але за два-три тижні, можливо, знову настануть холоди.
– Протягом московського візиту Обами виникало й питання поваги Росії до суверенітету пострадянських країн. Чи слід чекати змін у позиції Кремля у цьому напрямку?
– Ні, без жодного сумніву. Європейці домовилися відстоювати принцип захисту територіальної цілісності та суверенітету Грузії, Молдови чи України. Сполучені Штати з цих питань навіть не намагалися дискутувати. Можливо, все через те, що стосунки з Росією були такі складні та напружені, що, коли включити до порядку денного візиту надто багато, то, зрештою, сторони просто не чули б одна одну. Враження склалося таке: США чітко розділили різні теми. Навіть якщо й звучали заяви їхньої принципової підтримки цілісності Грузії, вони все ж відклали це вбік. Америка повністю сконцентрувалася на питанні Афганістану та угоді про стратегічну ядерну зброю.
(Брюссель – Прага – Київ)
