Київ – У Києві відзначили 20-у річницю створення Народного Руху України. На віче до столиці з’їхалися майже 2 тисячі рухівців з регіональних організацій. Біля пам’ятника В’ячеславу Чорноволу проголосили про необхідність висунення на президентських виборах єдиного кандидата від національно-демократичних сил. А потім учасники зібрання урочистою ходою пройшли до Володимирського Собору, де взяли участь у службі «За Україну! За народ!».
Рух, який виріс з ініціативи та волі людей; Рух, який з’єднав руки мільйонів людей у «Живий ланцюг» від Львова до Києва у січні 1990 року; Рух, який створив основу для здобуття незалежності України на референдумі 1 грудня 1991 року – зустрічає своє 20-ліття у кількох вимірах.
Ще живі й активні ті, хто творив «Народний рух за перебудову»
Прихований вимір 20-літньої історії Руху у пам'яті людей, які його творили. Богуслова Палкова з Тернополя у свої 80 так само сповнена енергії та віри.
«Я в Русі з 1989 року. Ми збиралися у підвалах за радянських часів, слухали Чорновола і його слова такий великий відгук у наших серцях знаходили! Бо вже так нас мучила та система, що сили не було терпіти. Мого чоловіка кинули до в'язниці за те, що паркан у синьо-жовтий колір пофарбував. І ми усі одним дихали й про одне мріяли – як то здобути незалежність Україні. Тож я у Русі від початків і поховають мене рухівкою!», – каже пані Палкова.
Такими ж спогадами ділилися між собою багато з тих, хто приїхав з регіонів до Києва на відзначення ювілею Руху.
Молодий Рух хотів би бачити Україну європейською. Сучасний вимір Народного Руху проявляється у мисленні молоді, що вступає до партійних осередків, або просто долучається до акцій.
Студенти Кіровоградського технічного університету, які брали участь в урочистій ході Хрещатиком до Володимирського Собору, думають що базовим принципом для політиків має бути патріотизм.
« Ми маємо бути патріотами і дбати про розбудову країни, а не так, як зараз, розграбовують країну усі, хто тільки може», – сказали хлопці.
Ритуал: покладання квітів, промови, хода
Ритуальний вимір 20 літнього ювілею Руху проявився у покладанні квітів до пам'ятників В’ячеславу Чорноволу та до хреста, що височіє на місці його загибелі у березні 1999 року, а також в урочистих промовах на честь Чорновола і в обіцянках втілити у життя його плани «на благо України».
Голова Народного Руху України Борис Тарасюк закликав усіх «і рухівців і нерухівців – об’єднатися так як це було у 2004 році і висунути на президентських виборах єдиного кандидата від національно-демократичних сил. Бо саме це означатиме виконання заповіту В’ячеслава Чорновола».
Чи об'єднає загроза?
Реально-політичний вимір 20-річної історії Руху дає більше приводів для роздумів. Рух, як народна ініціатива, на етапі трансформації у партію, розколовся. Трапилося це у 1999 році. В результаті довгої організаційної кризи утворилося два «Рухи», один з яких, під керівництвом Юрія Костенка перейменувався у 2003 році на Українську Народну партію. В урочистій ході Хрещатиком на честь 20-річчя Руху члени цієї партії участі не брали.
Натомість, об’єднання демократичних сил зараз є ще актуальнішим, ніж 10 років тому, – вважає Анатолій Семенченко, голова Харківської обласної організації НРУ.
« З боку нашого східного сусіда вже озвучена погроза нашій незалежності. Перед цією загрозою ми мусимо усі об’єднатися», – сказав Семенченко.
«Сьогодні ситуація ще гірша, ніж 10 років тому …», – таку думку висловив Радіо Свобода депутат Верховної Ради Криму Леонід Пилунський.
На його думку, «все, що відбувається зараз у Криму – це результат недолугості нинішньої влади. У Кучми вистачило політичної доцільності й політичного розуму, щоб зламати у 1994-95 роках сепаратизм. А за останні роки безкарність та відсутність політичної волі призвела до того, що цей сепаратизм вкоренився у владних кабінетах, проник у розподіл коштів і створив розгалужену мережу у Криму».
Оптимістичних фарб відзначенню 20-річчя Руху додали усміхнені молоді обличчя, ошатні вишиванки та синьо-жовте майоріння прапорів на фоні вересневого київського неба.
Всеукраїнські урочисті збори до 20-річчя Народного Руху України переросли у святковий концерт на Майдані Незалежності.
(Київ – Прага)
Ще живі й активні ті, хто творив «Народний рух за перебудову»
Прихований вимір 20-літньої історії Руху у пам'яті людей, які його творили. Богуслова Палкова з Тернополя у свої 80 так само сповнена енергії та віри.
«Я в Русі з 1989 року. Ми збиралися у підвалах за радянських часів, слухали Чорновола і його слова такий великий відгук у наших серцях знаходили! Бо вже так нас мучила та система, що сили не було терпіти. Мого чоловіка кинули до в'язниці за те, що паркан у синьо-жовтий колір пофарбував. І ми усі одним дихали й про одне мріяли – як то здобути незалежність Україні. Тож я у Русі від початків і поховають мене рухівкою!», – каже пані Палкова.
Такими ж спогадами ділилися між собою багато з тих, хто приїхав з регіонів до Києва на відзначення ювілею Руху.
Молодий Рух хотів би бачити Україну європейською. Сучасний вимір Народного Руху проявляється у мисленні молоді, що вступає до партійних осередків, або просто долучається до акцій.
Студенти Кіровоградського технічного університету, які брали участь в урочистій ході Хрещатиком до Володимирського Собору, думають що базовим принципом для політиків має бути патріотизм.
« Ми маємо бути патріотами і дбати про розбудову країни, а не так, як зараз, розграбовують країну усі, хто тільки може», – сказали хлопці.
Ритуал: покладання квітів, промови, хода
Ритуальний вимір 20 літнього ювілею Руху проявився у покладанні квітів до пам'ятників В’ячеславу Чорноволу та до хреста, що височіє на місці його загибелі у березні 1999 року, а також в урочистих промовах на честь Чорновола і в обіцянках втілити у життя його плани «на благо України».
Голова Народного Руху України Борис Тарасюк закликав усіх «і рухівців і нерухівців – об’єднатися так як це було у 2004 році і висунути на президентських виборах єдиного кандидата від національно-демократичних сил. Бо саме це означатиме виконання заповіту В’ячеслава Чорновола».
Чи об'єднає загроза?
Реально-політичний вимір 20-річної історії Руху дає більше приводів для роздумів. Рух, як народна ініціатива, на етапі трансформації у партію, розколовся. Трапилося це у 1999 році. В результаті довгої організаційної кризи утворилося два «Рухи», один з яких, під керівництвом Юрія Костенка перейменувався у 2003 році на Українську Народну партію. В урочистій ході Хрещатиком на честь 20-річчя Руху члени цієї партії участі не брали.
Натомість, об’єднання демократичних сил зараз є ще актуальнішим, ніж 10 років тому, – вважає Анатолій Семенченко, голова Харківської обласної організації НРУ.
« З боку нашого східного сусіда вже озвучена погроза нашій незалежності. Перед цією загрозою ми мусимо усі об’єднатися», – сказав Семенченко.
«Сьогодні ситуація ще гірша, ніж 10 років тому …», – таку думку висловив Радіо Свобода депутат Верховної Ради Криму Леонід Пилунський.
На його думку, «все, що відбувається зараз у Криму – це результат недолугості нинішньої влади. У Кучми вистачило політичної доцільності й політичного розуму, щоб зламати у 1994-95 роках сепаратизм. А за останні роки безкарність та відсутність політичної волі призвела до того, що цей сепаратизм вкоренився у владних кабінетах, проник у розподіл коштів і створив розгалужену мережу у Криму».
Оптимістичних фарб відзначенню 20-річчя Руху додали усміхнені молоді обличчя, ошатні вишиванки та синьо-жовте майоріння прапорів на фоні вересневого київського неба.
Всеукраїнські урочисті збори до 20-річчя Народного Руху України переросли у святковий концерт на Майдані Незалежності.
(Київ – Прага)