Донецьк – Українські підприємці зустрічають своє професійне свято з позитивними новинами. У деяких регіонах малий та середній бізнес потроху почав долати кризу. Так, Донецька область вийшла у друге півріччя з прибутком у понад один мільярд гривень. Проте, як свідчить досвід донецьких підприємців, покращення економічних показників найчастіше означає погіршення соціальних гарантій для працівників малого бізнесу.
Власники малих та середніх підприємств, найбільш мобільного сегменту бізнесу, першими знайшли шляхи виходу з кризи. За останні півроку багато хто з них встиг диверсифікувати бізнес і оптимізувати витрати.
Як розповів директор підприємства більше як на 200 робочих місць Олександр Ахундзянов, його фірма вижила тільки завдяки тому, що окрім звичної купівлі-продажу запустила власну лінію виробництва. Найрозумніші підприємці скористались кризою для власного розвитку, стверджує пан Ахундзянов. «У 2007-2008 роках відчувався кадровий голод. У 2009 році звільнили з робочих місць армію професіоналів. Ми скористались цим на нашому підприємстві», – каже підприємець.
Звільнення, зарплати у конвертах і нелегальні заробітчани
Незважаючи на все це, покращення ситуації рядові працівники малого бізнесу відчувають найменше. Тільки від початку року в Донецьку звільнили понад 2000 зайнятих в цьому сегменті, повідомила начальник відділу розвитку підприємництва головного управління економіки Донецької ОДА Ірина Ляшенко. Кого звільнили, а кого перевели на «зарплату в конвертах».
Мер Донецька Олександр Лук’янченко каже, що за приблизними підрахунками тільки у Донецьку нелегальних заробітчан більше восьми тисяч. Класичний приклад – один із найбільших ресторанів міста офіційно обслуговують тільки два штатних працівники. Підприємці припинили виконувати домовленості зі владою, каже міський голова: «Ми домовлялись з малим бізнесом, що середня зарплата має бути не нижче 1500 гривень. На жаль, у першому півріччі маємо зарплату 1040 гривень».
На це підприємець і депутат Донецької облради Наталія Білоцерківська каже, що влада сама заганяє малий бізнес у тінь, більшість бізнесменів відчувають нестерпний правовий тиск.«Якщо не будеш уходити, використовувати легальні форми відходу від податків, то практично можна і не починати займатись бізнесом у нашій державі», – скаржиться підприємець.
Під час кризи уряд так і не вніс змін у принципові для підприємців закони, що потребують редагування ще з 1996 року, констатує пані Білоцерківська. А це, на її думку, допомогло б і з кризи вийти, і працівників малого бізнесу вберегти від соціальних потрясінь.
(Донецьк – Київ – Прага)
Як розповів директор підприємства більше як на 200 робочих місць Олександр Ахундзянов, його фірма вижила тільки завдяки тому, що окрім звичної купівлі-продажу запустила власну лінію виробництва. Найрозумніші підприємці скористались кризою для власного розвитку, стверджує пан Ахундзянов. «У 2007-2008 роках відчувався кадровий голод. У 2009 році звільнили з робочих місць армію професіоналів. Ми скористались цим на нашому підприємстві», – каже підприємець.
Звільнення, зарплати у конвертах і нелегальні заробітчани
Незважаючи на все це, покращення ситуації рядові працівники малого бізнесу відчувають найменше. Тільки від початку року в Донецьку звільнили понад 2000 зайнятих в цьому сегменті, повідомила начальник відділу розвитку підприємництва головного управління економіки Донецької ОДА Ірина Ляшенко. Кого звільнили, а кого перевели на «зарплату в конвертах».
Мер Донецька Олександр Лук’янченко каже, що за приблизними підрахунками тільки у Донецьку нелегальних заробітчан більше восьми тисяч. Класичний приклад – один із найбільших ресторанів міста офіційно обслуговують тільки два штатних працівники. Підприємці припинили виконувати домовленості зі владою, каже міський голова: «Ми домовлялись з малим бізнесом, що середня зарплата має бути не нижче 1500 гривень. На жаль, у першому півріччі маємо зарплату 1040 гривень».
На це підприємець і депутат Донецької облради Наталія Білоцерківська каже, що влада сама заганяє малий бізнес у тінь, більшість бізнесменів відчувають нестерпний правовий тиск.«Якщо не будеш уходити, використовувати легальні форми відходу від податків, то практично можна і не починати займатись бізнесом у нашій державі», – скаржиться підприємець.
Під час кризи уряд так і не вніс змін у принципові для підприємців закони, що потребують редагування ще з 1996 року, констатує пані Білоцерківська. А це, на її думку, допомогло б і з кризи вийти, і працівників малого бізнесу вберегти від соціальних потрясінь.
(Донецьк – Київ – Прага)