Київ – Під час літніх канікул провідні політичні сили не лише відпочивають, але й знову намагаються домовитися. За словами політологів, ці домовленості можуть стосуватися як ведення президентської кампанії, так і розподілу влади після виборів. Вірогідність та наслідки домовленостей напередодні старту президентських перегонів політологи та політики оцінюють неоднозначно.
Президентські вибори 2004 року мало не розкололи країну. З огляду на це серед політиків та представників великого бізнесу багато тих, хто схильний ще до початку президентської кампанії домовитися про принципи боротьби, а можливо – навіть про принципи розподілу посад. Аби не загострювати і без того складну ситуацію в державі.
На думку політолога Олексія Гараня, аби уникнути сценарію 2004 року – домовленості між провідними кандидатами в президенти були би бажаними. «Потрібні домовленості між конкурентами, – каже політолог. – І не лише між двома лідерами, але й з іншими кандидатами. Домовленості про певні правила гри – аби не розхитувати човен. Бо випасти можуть всі».
Поле компромісу №1: закон про вибори президента
Предметом політичного компромісу може бути компромісний варіант змін до закону про вибори президента. Віктор Ющенко наклав вето на нову редакцію закону, проте фракції Партії регіонів та БЮТ мають намір його подолати.
Політолог Олексій Гарань позицію чинного Президента в питанні досягнення компромісу вважає дещо незрозумілою. «Я, чесно кажучи, зараз не дуже розумію, в чому полягає його велика мета, – каже політолог. – Так, зараз він заробляє певні очки на критиці мегасил. Але виникає питання: а в що це конвертувати?..»
Заступник секретаря Ради національної безпеки і оборони політолог Дмитро Видрін мало вірить у те, що політики зможуть домовитися. «Мені здається, що не буде жодних домовленостей, – зазначає Видрін. – Немає психологічної та інших причин для цього, а лише тотальна недовіра з боку основних претендентів. Тому я не бачу ні приводу, ні мотивів, ні стимулів для подібних домовленостей».
Поле компромісу № 2: посада прем’єра
Тим часом, у пресі з’являється інформація про те, що переговори між БЮТ та Партією регіонів тривають. Зокрема, йдеться про те, що в разі перемоги лідера однієї з цих політичних сил, інший обійме посаду прем’єр-міністра.
Щоправда у кожній політичній силі є свої прихильники компромісу і своя партія війни. Наприклад, заступник голови партії регіонів Борис Колесніков днями заявив, що в разі перемоги Віктора Януковича на виборах Юлія Тимошенко може залишитися прем’єром. Натомість керівник виборчого штабу Юлії Тимошенко, перший віце-прем’єр Олександр Турчинов спростував інформацію деяких видань про те, що в разі перемоги лідера БЮТ на президентських виборах посаду прем’єра може посісти її опонент – Віктор Янукович.
Політики домовляються після конфлікту?
Ситуація з передвиборчими домовленостями є доволі невизначеною. З огляду на це деякі політичні сили – наприклад, партія «Єдиний центр» – перенесли свої з’їзди, де мали визначитися з форматом участі у виборах.
Щоправда, лідер «Єдиного центру» народний депутат Ігор Кріль не вірить у домовленості між кандидатами в президенти. В інтерв’ю Радіо Свобода він зазначив: «Те що ніхто ні з ким не домовиться – це для мене зрозуміло. І хоча антуражу – розмов про якісь переговори, в ефірі буде багато, але закінчиться тим, що всі підуть на вибори, включно з самими великими і з самими маленькими».
Політологи кажуть, що будь-яка найконфліктніша ситуація в українській політиці закінчується домовленостями. Проте майже ніколи політики не домовлялися до початку конфлікту.
(Київ – Прага)
На думку політолога Олексія Гараня, аби уникнути сценарію 2004 року – домовленості між провідними кандидатами в президенти були би бажаними. «Потрібні домовленості між конкурентами, – каже політолог. – І не лише між двома лідерами, але й з іншими кандидатами. Домовленості про певні правила гри – аби не розхитувати човен. Бо випасти можуть всі».
Поле компромісу №1: закон про вибори президента
Предметом політичного компромісу може бути компромісний варіант змін до закону про вибори президента. Віктор Ющенко наклав вето на нову редакцію закону, проте фракції Партії регіонів та БЮТ мають намір його подолати.
Політолог Олексій Гарань позицію чинного Президента в питанні досягнення компромісу вважає дещо незрозумілою. «Я, чесно кажучи, зараз не дуже розумію, в чому полягає його велика мета, – каже політолог. – Так, зараз він заробляє певні очки на критиці мегасил. Але виникає питання: а в що це конвертувати?..»
Заступник секретаря Ради національної безпеки і оборони політолог Дмитро Видрін мало вірить у те, що політики зможуть домовитися. «Мені здається, що не буде жодних домовленостей, – зазначає Видрін. – Немає психологічної та інших причин для цього, а лише тотальна недовіра з боку основних претендентів. Тому я не бачу ні приводу, ні мотивів, ні стимулів для подібних домовленостей».
Поле компромісу № 2: посада прем’єра
Тим часом, у пресі з’являється інформація про те, що переговори між БЮТ та Партією регіонів тривають. Зокрема, йдеться про те, що в разі перемоги лідера однієї з цих політичних сил, інший обійме посаду прем’єр-міністра.
Щоправда у кожній політичній силі є свої прихильники компромісу і своя партія війни. Наприклад, заступник голови партії регіонів Борис Колесніков днями заявив, що в разі перемоги Віктора Януковича на виборах Юлія Тимошенко може залишитися прем’єром. Натомість керівник виборчого штабу Юлії Тимошенко, перший віце-прем’єр Олександр Турчинов спростував інформацію деяких видань про те, що в разі перемоги лідера БЮТ на президентських виборах посаду прем’єра може посісти її опонент – Віктор Янукович.
Політики домовляються після конфлікту?
Ситуація з передвиборчими домовленостями є доволі невизначеною. З огляду на це деякі політичні сили – наприклад, партія «Єдиний центр» – перенесли свої з’їзди, де мали визначитися з форматом участі у виборах.
Щоправда, лідер «Єдиного центру» народний депутат Ігор Кріль не вірить у домовленості між кандидатами в президенти. В інтерв’ю Радіо Свобода він зазначив: «Те що ніхто ні з ким не домовиться – це для мене зрозуміло. І хоча антуражу – розмов про якісь переговори, в ефірі буде багато, але закінчиться тим, що всі підуть на вибори, включно з самими великими і з самими маленькими».
Політологи кажуть, що будь-яка найконфліктніша ситуація в українській політиці закінчується домовленостями. Проте майже ніколи політики не домовлялися до початку конфлікту.
(Київ – Прага)