Брюссель – Північноатлантичний альянс у вівторок офіційно розпочав розробку своєї нової стратегічної концепції. Широкі публічні консультації щодо майбутнього НАТО та світову безпеку точилися на представницькій міжнародній конференції у Брюсселі. Адже часи змінюються, а разом з цим повинні реформуватися стратегія і методи діяльності цього оборонно-політичного альянсу 28 країн-союзниць. Далі публічні обговонення продовжаться серед населення у країнах-членах за допомогою інтернет-опитувань та консультацій.
Стратегічна концепція, за якою нині функціонує НАТО, розроблена ще 10 років тому, коли у складі організації було тільки 16 країн-союзниць. І хоча загалом вона ще не втратила своєї актуальності навіть тепер, коли альянс налічує 28 членів, проте це концепція, що вже належить до минулого століття. Швидкий розвиток нових загроз від різних видів терроризму, сигнали небезпеки, що надходять з Ірану та Північної Кореї, піратство, кіберагресії, загроза через глобальне потепління та проблеми енергетичної безпеки – все це вказує на те, що НАТО має оновити підходи та відповіді на ці нові виклики.
До того ж останнім часом між самими країнами-союзницями нерідко виникають суперечності. Одні кажуть, що організація мусить концентруватися більше на регіональних перспективах, інші – за глобальний підхід. Одні віддають перевагу боротьбі з тероризмом та кібернетичними агресіями, інші бачать потенційну загрозу з боку Росії.
«НАТО – реліквія часів «холодної війни» чи динамічна організація»?
І чим, зрештою, сьогодні є НАТО? – запитували чільні представники альянсу, провідні політики, бізнесмени, експерти та вчені, що брали участь у дебатах. Чи це реліквія часів «холодної війни», чи жива, динамічна та здатна до швидкого реагування організація?
Яап де Гооп Схеффер, що через три тижні передасть головування у НАТО своєму наступникові, данському прем’єру Андерсові Фоґу Расмуссену, теж висловив декілька пропозицій.
«Сьогоднішні виклики полягають не в обороні територій, а у захисті нашого населення, – каже генеральний секретар НАТО. – Наш виклик також не лише у тому, щоб убезпечити населення, а й щоб домогтися, щоб люди справді почувалися в безпеці. А це, на мою думку, набагато важче завдання, яке потребує кращого зв’язку з нашими людьми в інформуванні їх про дії та справжні досягнення НАТО».
«Розширення на схід досягли межі безпеки» – російський аналітик
На думку Схеффера, стосунки з Росією у новій стратегії будуть одним із найделікатніших та найважливіших пунктів. Генеральний секретар НАТО закликав Москву до співпраці на основі спільних інтересів та перейти від «вказування одне на одного пальцем» до побудови справжніх дружніх стосунків.
Тим часом інший учасник дебатів, директор Московського Центру Карнеґі Дмитро Тренін, аналізуючи розбіжності НАТО та Росії щодо членства України та Грузії, зазначив, що союз НАТО «у своєму розширенні на схід вже досяг крайньої безпечної межі».
«Я не говорю про загальні межі, а саме про безпекові, – додає Дмитро Тренін. – Коли говорити про Україну, то, гадаю, справа не лише у російському спротиві її можливому членству в НАТО. Якби Україна мала одну думку або думку переважної більшості населення на членство, Росія не змогла б стати на цьому шляху. Проблема в тому, що вся нація навколо цього питання дуже поділена. Тиск на вибір такої поділеної нації може призвести до катастрофи».
НАТО і енергетична безпека
На обговореннях у Брюсселі також йшлося про можливу участь НАТО у протистоянні іншій загрозі – енергетичній. Як військово-політична організація, Північноатлантичний альянс міг би впливати й на питання безпеки постачань енергоносіїв. І тут знову згадали Україну.
Генеральний директор італійського енергетичного концерну ЕNІ Паоло Скароні зауважив: «Усе вказує на те, що фінансова криза в Україні, очевидно, нагадуватиме про себе знову і знову. Це означає для Європи, що ми можемо мати періодичні відключення газу».
Голова італійської енергетичної компанії, що є головним партнером російського «Газпрому» у просуванні проекту газогону «Південний потік», вважає, що для того, щоб знайти тривале рішення для безпеки європейських газопостачань, «потрібна співпраця між представниками бізнесу, урядів, регулювальних організацій та міжнародних структур, таких, як НАТО».
(Брюссель – Прага – Київ)
До того ж останнім часом між самими країнами-союзницями нерідко виникають суперечності. Одні кажуть, що організація мусить концентруватися більше на регіональних перспективах, інші – за глобальний підхід. Одні віддають перевагу боротьбі з тероризмом та кібернетичними агресіями, інші бачать потенційну загрозу з боку Росії.
«НАТО – реліквія часів «холодної війни» чи динамічна організація»?
І чим, зрештою, сьогодні є НАТО? – запитували чільні представники альянсу, провідні політики, бізнесмени, експерти та вчені, що брали участь у дебатах. Чи це реліквія часів «холодної війни», чи жива, динамічна та здатна до швидкого реагування організація?
Яап де Гооп Схеффер, що через три тижні передасть головування у НАТО своєму наступникові, данському прем’єру Андерсові Фоґу Расмуссену, теж висловив декілька пропозицій.
«Сьогоднішні виклики полягають не в обороні територій, а у захисті нашого населення, – каже генеральний секретар НАТО. – Наш виклик також не лише у тому, щоб убезпечити населення, а й щоб домогтися, щоб люди справді почувалися в безпеці. А це, на мою думку, набагато важче завдання, яке потребує кращого зв’язку з нашими людьми в інформуванні їх про дії та справжні досягнення НАТО».
«Розширення на схід досягли межі безпеки» – російський аналітик
На думку Схеффера, стосунки з Росією у новій стратегії будуть одним із найделікатніших та найважливіших пунктів. Генеральний секретар НАТО закликав Москву до співпраці на основі спільних інтересів та перейти від «вказування одне на одного пальцем» до побудови справжніх дружніх стосунків.
Тим часом інший учасник дебатів, директор Московського Центру Карнеґі Дмитро Тренін, аналізуючи розбіжності НАТО та Росії щодо членства України та Грузії, зазначив, що союз НАТО «у своєму розширенні на схід вже досяг крайньої безпечної межі».
«Я не говорю про загальні межі, а саме про безпекові, – додає Дмитро Тренін. – Коли говорити про Україну, то, гадаю, справа не лише у російському спротиві її можливому членству в НАТО. Якби Україна мала одну думку або думку переважної більшості населення на членство, Росія не змогла б стати на цьому шляху. Проблема в тому, що вся нація навколо цього питання дуже поділена. Тиск на вибір такої поділеної нації може призвести до катастрофи».
НАТО і енергетична безпека
На обговореннях у Брюсселі також йшлося про можливу участь НАТО у протистоянні іншій загрозі – енергетичній. Як військово-політична організація, Північноатлантичний альянс міг би впливати й на питання безпеки постачань енергоносіїв. І тут знову згадали Україну.
Генеральний директор італійського енергетичного концерну ЕNІ Паоло Скароні зауважив: «Усе вказує на те, що фінансова криза в Україні, очевидно, нагадуватиме про себе знову і знову. Це означає для Європи, що ми можемо мати періодичні відключення газу».
Голова італійської енергетичної компанії, що є головним партнером російського «Газпрому» у просуванні проекту газогону «Південний потік», вважає, що для того, щоб знайти тривале рішення для безпеки європейських газопостачань, «потрібна співпраця між представниками бізнесу, урядів, регулювальних організацій та міжнародних структур, таких, як НАТО».
(Брюссель – Прага – Київ)