Німеччина – Німецьким депутатам доведеться серйозно попрацювати в останні місяці перед виборами до Бундестагу. У вівторок Федеральний конституційний суд хоч і визнав, що Лісабонська угода відповідає Основному закону країни, але вказав на проблеми із законами, які його супроводжують на національному рівні. Тепер до них треба внести низку коректив, аби завершити процес ратифікації Лісабонської угоди в Німеччині.
Віце-президент Федерального конституційного суду Андреас Воскуле підсумував дебати й судове рішення щодо Лісабонської угоди такими словами: «Основний закон сказав «так» Лісабонській угоді, але вимагає посилити відповідальність за інтеграційні процеси на національному рівні».
Це означає, що в Німеччині доведеться змінити деякі закони, які супроводжують загальноєвропейську угоду, що має набрати чинності наступного року і покликана реформувати розширений Європейський Союз.
Посилення прав національного парламенту
Зокрема, судді в Карлсруе вимагають, щоб майбутні зміни до цього документа щоразу отримували формальну згоду з боку німецького парламенту – Бундестагу, а також представництва федеральних земель – Бундесрату. Крім того, судді наголосили, що й у майбутньому Європейський Союз не повинен отримувати права наділяти себе самого повноваженнями. «Господарями угод залишаються країни-члени ЄС», – пояснив суддя Удо ді Фабіо.
Прихильники Лісабонської угоди в Німеччині задоволені судовим рішенням. Представник фракції «Союзу-90/Зелених» у Бундестазі Юрґен Тріттін, наприклад, сказав в інтерв’ю телеканалу N-TV: «Федеральний конституційний суд розчистив шлях для більшої дієздатності Європейського Союзу, більшої демократії й він посилив права Бундестагу. Більшого й бажати не доводиться. Це дуже про-європейське рішення, яке водночас свідчить, що ми з цим реформаторським договором перебуваємо на правильному шляху».
«Це хороший день для Лісабонської угоди» – Меркель
Отже, Лісабонська угода дістала схвальну оцінку з боку конституційних суддів у Німеччині. Що ж стосується супроводжувальних законів, то тут велика коаліція вже заявила про готовність якомога швидше ухвалити відповідні зміни. Канцлер Німеччини Анґела Меркель вже привітала домовленість фракцій вирішити це питання ще до початку парламентських виборів, які мають відбутися у вересні. «Думаю, що на той час ми вже матимемо ратифікаційну грамоту. Це хороший день для Лісабонської угоди», – зазначила Меркель.
Проти Лісабонської угоди з позовом до Федерального конституційного суду звернулися депутат Бундестагу від баварського Християнсько-соціального союзу Петер Ґаувайлер, фракція Лівої партії та низка професорів. На думку позивачів, Бундестаг сильно обмежується в своїх правах. Крім того, позивачі вказують на дефіцит демократії в Євросоюзі.
(Німеччина – Прага – Київ)
Це означає, що в Німеччині доведеться змінити деякі закони, які супроводжують загальноєвропейську угоду, що має набрати чинності наступного року і покликана реформувати розширений Європейський Союз.
Посилення прав національного парламенту
Зокрема, судді в Карлсруе вимагають, щоб майбутні зміни до цього документа щоразу отримували формальну згоду з боку німецького парламенту – Бундестагу, а також представництва федеральних земель – Бундесрату. Крім того, судді наголосили, що й у майбутньому Європейський Союз не повинен отримувати права наділяти себе самого повноваженнями. «Господарями угод залишаються країни-члени ЄС», – пояснив суддя Удо ді Фабіо.
Прихильники Лісабонської угоди в Німеччині задоволені судовим рішенням. Представник фракції «Союзу-90/Зелених» у Бундестазі Юрґен Тріттін, наприклад, сказав в інтерв’ю телеканалу N-TV: «Федеральний конституційний суд розчистив шлях для більшої дієздатності Європейського Союзу, більшої демократії й він посилив права Бундестагу. Більшого й бажати не доводиться. Це дуже про-європейське рішення, яке водночас свідчить, що ми з цим реформаторським договором перебуваємо на правильному шляху».
«Це хороший день для Лісабонської угоди» – Меркель
Отже, Лісабонська угода дістала схвальну оцінку з боку конституційних суддів у Німеччині. Що ж стосується супроводжувальних законів, то тут велика коаліція вже заявила про готовність якомога швидше ухвалити відповідні зміни. Канцлер Німеччини Анґела Меркель вже привітала домовленість фракцій вирішити це питання ще до початку парламентських виборів, які мають відбутися у вересні. «Думаю, що на той час ми вже матимемо ратифікаційну грамоту. Це хороший день для Лісабонської угоди», – зазначила Меркель.
Проти Лісабонської угоди з позовом до Федерального конституційного суду звернулися депутат Бундестагу від баварського Християнсько-соціального союзу Петер Ґаувайлер, фракція Лівої партії та низка професорів. На думку позивачів, Бундестаг сильно обмежується в своїх правах. Крім того, позивачі вказують на дефіцит демократії в Євросоюзі.
(Німеччина – Прага – Київ)