Прага – Відтоді як Борис Тадич прийшов до влади в Белграді у 2004 році, в заслугу йому ставлять зближення Сербії зі Заходом. Водночас президент Сербії рішуче виступає проти незалежності Косова, яку визнала частина західних держав. А найбільше його критикують прокурори Гаазького трибуналу через те, що офіційний Белград досі не може заарештувати боснійського серба Ратка Младича, якого звинувачують у скоєнні воєнних злочинів. Про ці проблеми і про майбутнє Сербії Борис Тадич говорив із директором балканської редакції Радіо Свобода/Радіо Вільна Європа Ґорданою Кнежевич.
– На Вашу думку, яка головна перешкода у зближенні Сербії з Євросоюзом?
– Деякі держави ЄС вважають, що ми недостатньо співпрацюємо з Гаагою. Це перешкода. Але 26 країн погоджуються з тим, що ми співпрацюємо з Гаазьким трибуналом повною мірою, і яким би не був підхід Нідерландів, ми будемо і надалі повною мірою співпрацювати з міжнародним судом, щоб затримати і передати до Гааги Ратка Младича і Ґорана Хаджича, якщо вони перебувають на території Сербії. Я сподіваюся, що вони на сербських теренах і що така співпраця можлива. Інакше, це буде «місія, яку виконати неможливо». І мене це непокоїть.
Дотепер ми передали Гаазькому трибуналу 44 особи і я не бачу підстав, щоб така співпраця припинилася. Ми це робимо не через Гаазький трибунал, чи Європейський Союз, а заради примирення між державами регіону. І я це вважаю нашим обов’язком.
– Але чому так важко знайти генерала Младича, заарештувати його?
– Це не єдиний випадок. Іншим країнам також важко шукати людей – людей з величезним досвідом, чи фанатиків. Це має місце не лише в Сербії, але всюди в світі. Є подібні випадки у міжнародній політиці навіть сьогодні. Це дуже складно, але ми будемо робити все можливе.
– Нещодавно Сербію відвідав віце-президент США Джозеф Байден. Чи це якось вплинуло на сербсько-американські відносини? Як ці відносини ви оцінюєте зараз?
– Під час мого останнього офіційного візиту до США я сказав, що Сербія зацікавлена у якнайкращих відносинах зі Сполученими Штатами. І це саме те, чим ми займаємося, хоча ми не маємо однакових поглядів із усіх питань. Ми маємо різне бачення питання Косова. Сполучені Штати визнали Косово і навіть сьогодні заохочують інші держави зробити те саме. Сербія рішуче проти незалежності Косова і, зокрема, Сербія проти того, щоб заохочувати до цього деякі країни. Не тільки через загальний підхід моєї країни, але також тому, що ми очікуємо на вердикт Міжнародного суду справедливості щодо Косова і щодо сербського рішення (прохання з’ясувати законність декларації про незалежність Косово). Чи одностороння декларація незалежності відповідає міжнародному праву, чи ні?
Попри це, ми зацікавлені у стратегічних відносинах зі Сполученими Штатами. З віце-президентом США Джозефом Байденом ми говорили про всі складові нашої співпраці, не лише про питання безпеки та оборони, але також про економічну співпрацю і про наближення Сербії до Євросоюзу.
– Де ви бачите Сербію через 10 років?
– Безперечно, в Європейському Союзі. Це означає, що Сербія буде розділяти ті самі цінності. І навіть сьогодні я можу сказати, що Сербія є чинником стабільності. Лише 10 років тому ми були складовою проблеми, а зараз Сербія – частина рішення. Це дуже важливо і це величезний успіх.
– Якщо Росія стане більш авторитарною державою, чи це буде проблемою на Балканах?
– Я цілковито переконаний у тому, що ми самі будемо розвивати демократію і те, що Росія буде це поважати. Для Сербії, для Балкан пріоритетом є інтеграція в Євросоюз.
– Чи Сербія також буде в НАТО, чи лише у Євросоюзі?
– Якщо Ви просите мене визначити наші відносини з НАТО, то, на мою думку, це ще робити зарано. Це надто рано, адже лише 10 років тому НАТО бомбардувало Сербію і ми маємо це враховувати. Будьмо обережними, давайте працювати разом, підтримувати один одного у практичній площині, але водночас давайте наполягати на тому, щоб ми поділяли цінності.
(Прага – Київ)
– Деякі держави ЄС вважають, що ми недостатньо співпрацюємо з Гаагою. Це перешкода. Але 26 країн погоджуються з тим, що ми співпрацюємо з Гаазьким трибуналом повною мірою, і яким би не був підхід Нідерландів, ми будемо і надалі повною мірою співпрацювати з міжнародним судом, щоб затримати і передати до Гааги Ратка Младича і Ґорана Хаджича, якщо вони перебувають на території Сербії. Я сподіваюся, що вони на сербських теренах і що така співпраця можлива. Інакше, це буде «місія, яку виконати неможливо». І мене це непокоїть.
Дотепер ми передали Гаазькому трибуналу 44 особи і я не бачу підстав, щоб така співпраця припинилася. Ми це робимо не через Гаазький трибунал, чи Європейський Союз, а заради примирення між державами регіону. І я це вважаю нашим обов’язком.
– Але чому так важко знайти генерала Младича, заарештувати його?
– Це не єдиний випадок. Іншим країнам також важко шукати людей – людей з величезним досвідом, чи фанатиків. Це має місце не лише в Сербії, але всюди в світі. Є подібні випадки у міжнародній політиці навіть сьогодні. Це дуже складно, але ми будемо робити все можливе.
– Нещодавно Сербію відвідав віце-президент США Джозеф Байден. Чи це якось вплинуло на сербсько-американські відносини? Як ці відносини ви оцінюєте зараз?
– Під час мого останнього офіційного візиту до США я сказав, що Сербія зацікавлена у якнайкращих відносинах зі Сполученими Штатами. І це саме те, чим ми займаємося, хоча ми не маємо однакових поглядів із усіх питань. Ми маємо різне бачення питання Косова. Сполучені Штати визнали Косово і навіть сьогодні заохочують інші держави зробити те саме. Сербія рішуче проти незалежності Косова і, зокрема, Сербія проти того, щоб заохочувати до цього деякі країни. Не тільки через загальний підхід моєї країни, але також тому, що ми очікуємо на вердикт Міжнародного суду справедливості щодо Косова і щодо сербського рішення (прохання з’ясувати законність декларації про незалежність Косово). Чи одностороння декларація незалежності відповідає міжнародному праву, чи ні?
Попри це, ми зацікавлені у стратегічних відносинах зі Сполученими Штатами. З віце-президентом США Джозефом Байденом ми говорили про всі складові нашої співпраці, не лише про питання безпеки та оборони, але також про економічну співпрацю і про наближення Сербії до Євросоюзу.
– Де ви бачите Сербію через 10 років?
– Безперечно, в Європейському Союзі. Це означає, що Сербія буде розділяти ті самі цінності. І навіть сьогодні я можу сказати, що Сербія є чинником стабільності. Лише 10 років тому ми були складовою проблеми, а зараз Сербія – частина рішення. Це дуже важливо і це величезний успіх.
– Якщо Росія стане більш авторитарною державою, чи це буде проблемою на Балканах?
– Я цілковито переконаний у тому, що ми самі будемо розвивати демократію і те, що Росія буде це поважати. Для Сербії, для Балкан пріоритетом є інтеграція в Євросоюз.
– Чи Сербія також буде в НАТО, чи лише у Євросоюзі?
– Якщо Ви просите мене визначити наші відносини з НАТО, то, на мою думку, це ще робити зарано. Це надто рано, адже лише 10 років тому НАТО бомбардувало Сербію і ми маємо це враховувати. Будьмо обережними, давайте працювати разом, підтримувати один одного у практичній площині, але водночас давайте наполягати на тому, щоб ми поділяли цінності.
(Прага – Київ)