Анґела Меркель зазначила, що Європейському Союзу треба консолідуватися самому, перед тим, як надавати членство у блоці новим державам. Єдиним винятком могла б стати Хорватія, каже вона, бо переговори з нею вийшли на фінішну пряму і мають закінчитися до кінця цього року.
Пані Меркель не була голослівною, бо 16 березня, – того ж дня, коли пролунали її заяви, – Берлін офіційно заблокував поступ до членства в Євросоюзі Чорногорії. На обговоренні європейськими міністрами готовності цієї країни до вступу, представник Німеччини повідомив, що Берлін не готовий ухвалювати цього рішення. Зазначу, що справа йшла про звичайну формальність, яку за вказівкою міністрів повинна була б здійснити Єврокомісія.
Справа Чорногорії стала тривожним сигналом для решти західнобалканських держав.
У розширення ЄС є прихильники
Проте, ідея утримування дверей відчиненими для цих балканських країн, має чимало прихильників. Є вони і серед країн-членів, і в Єврокомісії, і поміж представників чеського головування, і в самій Раді Євросоюзу.
Генеральний секретар Ради Євросоюзу та верховний представник ЄС з питань зовнішньої та безпекової політики Хав’єр Солана щойно ще раз підтвердив незмінність курсу Європи на розширення.
«Я завжди дотримувався принципу: перспектива набуття членства у Євросоюзі всіма країнами Західних Балкан має бути відкритою. Ніхто не змінював цієї політики, що була ухвалена ще на саміті у Загребі у 2000 році. Це відбулося багато років тому і ніхто цього не змінював», – заявив голова європейської дипломатії.
Тож чимало політиків та експертів наразі замислилися: наскільки серйозною і послідовною є пані Меркель у своїх прагненнях зупинити, принаймні тимчасово, подальше розширення Європи?
«Заяви Меркель – передвиборчі гасла» – експерт
Експерт із балканських питань німецького інституту Stiftung Wissenschaft und Politik Солвайґ Ріхтер переконаний, що заяви Анґели Меркель – ніщо інше, як передвиборні гасла.
«Заяву Анґели Меркель слід розуміти тільки у контексті виборів, що наближаються, – каже Ріхтер. – У червні мають відбутися вибори до Європейського парламенту, а (у вересні) – федеральні вибори у Німеччині. Те, що заявляє Пані Меркель, є звичайним положенням передвиборної програми».
Експерти висловлюють переконання, що ніяких великих змін у політиці ЄС щодо розширення не станеться, бо навіть міністр закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмайєр, хоч і загальними фразами, але все ж підтвердив європеспективу балканських країн. Іншим доказом цьому є й те, що саме з Чорногорією вже наступного місяця мають визначити подальші кроки наближення з ЄС.
Також єврокомісар із розширення ЄС Олі Рен не приховує свого оптимізму: «Я вірю, що країни Євросоюзу діятимуть згідно із положеннями відновленого консенсусу про вступ нових членів (до ЄС), що є базою загальної європейської політики розширення. Її ухвалили у грудні 2006 року і послідовно підтверджували на всіх наступних самітах Євросоюзу».
Якою є справжня позиція Німеччини щодо прийняття до блоку європейських держав нових членів буде видно вже незабаром. Варто тільки прослідкувати за реакцією її лідерів на подання заявки на вступ Албанією, що очікується вже найближчим часом.
(Брюссель – Прага – Київ)
Пані Меркель не була голослівною, бо 16 березня, – того ж дня, коли пролунали її заяви, – Берлін офіційно заблокував поступ до членства в Євросоюзі Чорногорії. На обговоренні європейськими міністрами готовності цієї країни до вступу, представник Німеччини повідомив, що Берлін не готовий ухвалювати цього рішення. Зазначу, що справа йшла про звичайну формальність, яку за вказівкою міністрів повинна була б здійснити Єврокомісія.
Справа Чорногорії стала тривожним сигналом для решти західнобалканських держав.
У розширення ЄС є прихильники
Проте, ідея утримування дверей відчиненими для цих балканських країн, має чимало прихильників. Є вони і серед країн-членів, і в Єврокомісії, і поміж представників чеського головування, і в самій Раді Євросоюзу.
Генеральний секретар Ради Євросоюзу та верховний представник ЄС з питань зовнішньої та безпекової політики Хав’єр Солана щойно ще раз підтвердив незмінність курсу Європи на розширення.
«Я завжди дотримувався принципу: перспектива набуття членства у Євросоюзі всіма країнами Західних Балкан має бути відкритою. Ніхто не змінював цієї політики, що була ухвалена ще на саміті у Загребі у 2000 році. Це відбулося багато років тому і ніхто цього не змінював», – заявив голова європейської дипломатії.
Тож чимало політиків та експертів наразі замислилися: наскільки серйозною і послідовною є пані Меркель у своїх прагненнях зупинити, принаймні тимчасово, подальше розширення Європи?
«Заяви Меркель – передвиборчі гасла» – експерт
Експерт із балканських питань німецького інституту Stiftung Wissenschaft und Politik Солвайґ Ріхтер переконаний, що заяви Анґели Меркель – ніщо інше, як передвиборні гасла.
«Заяву Анґели Меркель слід розуміти тільки у контексті виборів, що наближаються, – каже Ріхтер. – У червні мають відбутися вибори до Європейського парламенту, а (у вересні) – федеральні вибори у Німеччині. Те, що заявляє Пані Меркель, є звичайним положенням передвиборної програми».
Експерти висловлюють переконання, що ніяких великих змін у політиці ЄС щодо розширення не станеться, бо навіть міністр закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмайєр, хоч і загальними фразами, але все ж підтвердив європеспективу балканських країн. Іншим доказом цьому є й те, що саме з Чорногорією вже наступного місяця мають визначити подальші кроки наближення з ЄС.
Також єврокомісар із розширення ЄС Олі Рен не приховує свого оптимізму: «Я вірю, що країни Євросоюзу діятимуть згідно із положеннями відновленого консенсусу про вступ нових членів (до ЄС), що є базою загальної європейської політики розширення. Її ухвалили у грудні 2006 року і послідовно підтверджували на всіх наступних самітах Євросоюзу».
Якою є справжня позиція Німеччини щодо прийняття до блоку європейських держав нових членів буде видно вже незабаром. Варто тільки прослідкувати за реакцією її лідерів на подання заявки на вступ Албанією, що очікується вже найближчим часом.
(Брюссель – Прага – Київ)
