Прага – Сербська та косовськоалбанська влада не зробили достатньо для того, щоб встановити долі сотень жертв війни у Косові, які закінчилася 10 років тому, вважають міжнародні правозахисники. У звіті з нагоди десятиліття від дня припинення конфлікту в Косові «Міжнародна Амністія» звинувачує обидві сторони в тому, що злочини насильницького зникнення та викрадення людей далі залишаються непокараними.
Військові дії у Косові скінчилися десятиліття тому, але для родичів близько тисячі дев’ятисот людей, що зникли безвісти під час цього конфлікту, війна ще триває. «Міжнародна Амністія» переконана: той факт, що жодна зі сторін конфлікту не організувала швидкого та безстороннього розслідування зникнення цих людей, призвів до створення атмосфери безкарності.
Звіт під назвою «Поховати минуле: безкарність за насильницьке зникнення та викрадення людей в Косові» говорить, що сербська поліція організувала зникнення понад 3 тисяч албанців під час війни у Косові. А тим часом Армія Визволення Косова брала участь у зникненні близько 800 косовських сербів, циган та представників інших національностей. Більшість із цих злочинів чинилися уже після завершення збройного конфлікту в червні 1999 року і за бездіяльності миротворчої місії під проводом НАТО, наголошує звіт.
«Потрібно шукати всіх зниклих»
Косовська влада дані звіту не спростовує, але говорить, що несправедливо покладати однакову вину на обидві сторони. Віце-прем’єр-міністр Косова Хайредін Кучі вважає, що Сербія, яка розпочала конфлікт, має нести за нього більшу відповідальність: «Косово завжди співпрацювало у цьому напрямку. Я не думаю, що правильно покладати однакову вину на обидві сторони, особливо коли врахувати, що Сербія організувала систему і національну політику навколо цього питання».
Косовські серби наголошують, що без з’ясування долі зниклих людей, незалежно від їхньої національності, тривалого миру навряд чи вдасться досягти. На цьому наголошує лідер косовських сербів Драґан Велич: «Звичайно, потрібно шукати всіх зниклих, бо тільки так можливо встановити тривалий мир. Лише так ми зможемо відновити довіру і лише за цих умов два народи зможуть жити разом».
Тим часом «Міжнародна амністія» вважає, що влади Сербії та Косова свідомо чинять перешкоди слідству. У звіті наводяться приклади, коли поліція залякувала свідків. А люди, які стояли за масовими викраденнями, зґвалтуваннями та вбивствами, досі мають великий вплив на правоохоронні органи обох країн, переконані міжнародні правозахисники.
(Київ – Прага)
Звіт під назвою «Поховати минуле: безкарність за насильницьке зникнення та викрадення людей в Косові» говорить, що сербська поліція організувала зникнення понад 3 тисяч албанців під час війни у Косові. А тим часом Армія Визволення Косова брала участь у зникненні близько 800 косовських сербів, циган та представників інших національностей. Більшість із цих злочинів чинилися уже після завершення збройного конфлікту в червні 1999 року і за бездіяльності миротворчої місії під проводом НАТО, наголошує звіт.
«Потрібно шукати всіх зниклих»
Косовська влада дані звіту не спростовує, але говорить, що несправедливо покладати однакову вину на обидві сторони. Віце-прем’єр-міністр Косова Хайредін Кучі вважає, що Сербія, яка розпочала конфлікт, має нести за нього більшу відповідальність: «Косово завжди співпрацювало у цьому напрямку. Я не думаю, що правильно покладати однакову вину на обидві сторони, особливо коли врахувати, що Сербія організувала систему і національну політику навколо цього питання».
Косовські серби наголошують, що без з’ясування долі зниклих людей, незалежно від їхньої національності, тривалого миру навряд чи вдасться досягти. На цьому наголошує лідер косовських сербів Драґан Велич: «Звичайно, потрібно шукати всіх зниклих, бо тільки так можливо встановити тривалий мир. Лише так ми зможемо відновити довіру і лише за цих умов два народи зможуть жити разом».
Тим часом «Міжнародна амністія» вважає, що влади Сербії та Косова свідомо чинять перешкоди слідству. У звіті наводяться приклади, коли поліція залякувала свідків. А люди, які стояли за масовими викраденнями, зґвалтуваннями та вбивствами, досі мають великий вплив на правоохоронні органи обох країн, переконані міжнародні правозахисники.
(Київ – Прага)