Прага – Новообраний парламент Молдови обрав сьогодні своїм спікером дотеперішнього президента Володимира Вороніна. Голові Партії комуністів Республіки Молдови, який не може балотуватися на президента на третій термін, із лишком вистачило для цього голосів комуністів, які мають у парламенті 60 місць зі 101. Але комуністам забракне ще одного голосу, коли парламент невдовзі обиратиме нового президента. Нездатність обрати голову держави за дві спроби означатиме нові вибори. Тим часом останні вибори 5 квітня в Молдові вже підняли хвилю критики на адресу Організації з безпеки і співпраці в Європі, яка всупереч численним скаргам опозиції оцінила ті вибори загалом позитивно. У головному спостережному органі ОБСЄ, Бюро з демократичних інституцій і прав людини, заперечують, що цю організацію могла залякати чи вчинити на неї тиск Росія. Інтерв’ю про це дав Радіо Свобода директор цього Бюро Янез Ленарчич.
– Бюро з демократичних інституцій і прав людини критикували за оцінку нещодавніх виборів у Молдові, яку сприйняли як надто поблажливу щодо владних у країні комуністів, попри згадку про недоліки у виборчому процесі. Критики вважали, що згадані у вашому прес-релізі порушення досить серйозні. Чи не була ваша оцінка дещо поспішна?
– Ми з занепокоєнням звернули увагу на деякі повідомлення в засобах інформації про нашу нібито надто позитивну оцінку, і я мушу сказати, що більшість цих повідомлень якось не помітила власне нашої оцінки, а вона вельми чітка. Це була заява про попередні висновки і дані, яку оприлюднили наступного дня після виборів, і в ній ідеться і про позитивні, і про негативні аспекти виборчого процесу. Наше Бюро ніколи не заявляло, що ці вибори були чудові чи що вони цілковито позитивні.
– А коли буде оприлюднено остаточний звіт про вибори в Молдові? Чи будуть його висновки відрізнятися від висновків попереднього звіту?
– Ми очікуємо, що наш остаточний звіт буде готовий наприкінці цього місяця чи на початку наступного. А щодо питання, чи суттєво відрізнятимуться його висновки, – ну, це залежатиме від додаткової інформації, яку ми отримали чи ще можемо отримати після дня виборів.
– Ваші критики звертають увагу, що ваше схвалення останніх суперечливих виборів у Вірменії, Азербайджані й от тепер у Молдові зміцнює міжнародні позиції недемократичних чи не дуже демократичних режимів у цих країнах. Як ви відповідаєте на критику, що Бюро з демократичних інституцій і прав людини «знизило планку»?
– Я не можу погодитися з твердженням, що ми «знизили планку». Звичайно, ні. Наша «планка», наш стандарт залишається той самий, і так само залишаються наші позиції. І ми завжди виходимо з цих позицій, оцінюючи ситуацію на місцях. І ми майже завжди з’ясовуємо, що не було цілком чорного чи цілком білого – було десь посередині. Найчастіше це різні відтінки сірого. Тому наші оцінки треба читати уважно. Якщо ми кажемо, що якісь вибори відповідали «багатьом» міжнародним стандартам, – це цілком інше, ніж коли ми кажемо, що вони відповідали «більшості» стандартів. От на таке й не звернув увагу багато хто в ситуації з Молдовою.
– Вас також звинувачують у тому, що ваша нібито поблажливість в оцінці нещодавніх виборів на післярадянському просторі є наслідком тиску з боку Росії або навіть прагнення самої вашої організації вдовольнити Росію. Чи зазнавали ваші спостережні місії колись якогось тиску?
– Під час спостереження – ніколи, відколи я тут працюю. Із іншого ж боку, дійсно, є країни, які не цілком задоволені нашими оцінками чи вважають їх політизованими. Ми такі твердження рішуче відкидаємо.
(Прага – Київ)
– Ми з занепокоєнням звернули увагу на деякі повідомлення в засобах інформації про нашу нібито надто позитивну оцінку, і я мушу сказати, що більшість цих повідомлень якось не помітила власне нашої оцінки, а вона вельми чітка. Це була заява про попередні висновки і дані, яку оприлюднили наступного дня після виборів, і в ній ідеться і про позитивні, і про негативні аспекти виборчого процесу. Наше Бюро ніколи не заявляло, що ці вибори були чудові чи що вони цілковито позитивні.
– А коли буде оприлюднено остаточний звіт про вибори в Молдові? Чи будуть його висновки відрізнятися від висновків попереднього звіту?
– Ми очікуємо, що наш остаточний звіт буде готовий наприкінці цього місяця чи на початку наступного. А щодо питання, чи суттєво відрізнятимуться його висновки, – ну, це залежатиме від додаткової інформації, яку ми отримали чи ще можемо отримати після дня виборів.
– Ваші критики звертають увагу, що ваше схвалення останніх суперечливих виборів у Вірменії, Азербайджані й от тепер у Молдові зміцнює міжнародні позиції недемократичних чи не дуже демократичних режимів у цих країнах. Як ви відповідаєте на критику, що Бюро з демократичних інституцій і прав людини «знизило планку»?
– Я не можу погодитися з твердженням, що ми «знизили планку». Звичайно, ні. Наша «планка», наш стандарт залишається той самий, і так само залишаються наші позиції. І ми завжди виходимо з цих позицій, оцінюючи ситуацію на місцях. І ми майже завжди з’ясовуємо, що не було цілком чорного чи цілком білого – було десь посередині. Найчастіше це різні відтінки сірого. Тому наші оцінки треба читати уважно. Якщо ми кажемо, що якісь вибори відповідали «багатьом» міжнародним стандартам, – це цілком інше, ніж коли ми кажемо, що вони відповідали «більшості» стандартів. От на таке й не звернув увагу багато хто в ситуації з Молдовою.
– Вас також звинувачують у тому, що ваша нібито поблажливість в оцінці нещодавніх виборів на післярадянському просторі є наслідком тиску з боку Росії або навіть прагнення самої вашої організації вдовольнити Росію. Чи зазнавали ваші спостережні місії колись якогось тиску?
– Під час спостереження – ніколи, відколи я тут працюю. Із іншого ж боку, дійсно, є країни, які не цілком задоволені нашими оцінками чи вважають їх політизованими. Ми такі твердження рішуче відкидаємо.
(Прага – Київ)