Рига – Литва виступає за конструктивний діалог із Росією, який базуватиметься на взаємній повазі та виконанні зобов’язань. Однак побудувати прагматичні відносини можливо за умови, якщо сторони уникатимуть різких та емоційних оцінок діяльності кожної з країн. Литва також сподівається, що США та ЄС сприятимуть їй у здійсненні політики підтримки України та Грузії у відносинах цих країн із Росією. Про це зазначив в інтерв’ю Радіо Свобода доцент Інституту міжнародних відносин та політичних наук Вільнюського університету, політолог Томас Янелюнас
– Конструктивна політика Литви у відносинах із Росією можлива, тому що дві держави, незважаючи на те, що вони такі різні, мають досить багато питань, які слід вирішувати, оскільки ми сусіди. Я думаю, що, незважаючи на те, що інтереси Росії та Литви відрізняються, є багато проблем, які пов’язані не з високою політикою, а зі щоденним життям і ось на такому рівні прагматична політика не тільки можлива, а й була б корисною, як для Литви, так і для Росії. А що б сприяло такій політиці? Я думаю, що емоційні висловлювання однієї чи іншої сторони тільки заважають конструктивному діалогу. Якраз тактика відмови від різких оцінок допомогла б перейти до прагматичного вирішення дуже багатьох проблем.
– А чи потрібні Москві нові відносини з Литвою?
– Важко сказати, думаю, що по-перше, для Литви Росія потрібна більше, як важливий партнер. А дивлячись з боку Росії, Литва є тільки одним із малих сусідів і відносини з цим сусідом не змінять її політику з ЄС чи НАТО. Але я вважаю, що вирішення двосторонніх проблем чи віддалення від такого емоційного тла, який заважає ефективному вирішенню питань, допомогло б також і Росії більш прагматично дивитися на серйозні проблеми, пов’язані з Євросоюзом чи НАТО.
– Проводячи, так звану «політику стримування Росії», Литва наштовхується на непорозуміння з боку окремих європейських країн. Однак, свого часу Литва попереджала, що офіційний діалог НАТО із Росією починати ще рано. Останні події, коли Росія сама відмовилася від участі в Раді «Росія -НАТО», в принципі, підтвердили вірність позиції Литви.
– Я думаю, що Росія може змінитися тільки в довгостроковій перспективі і тактика та стратегія зовнішньої політики навіть після «перезавантаження» відносин між Росією та США, залишається на риторичному рівні. А такі важливі питання, як відносини між Росією та НАТО, поки ще є не вирішеними і ситуація, про яку ви згадали, якраз ілюструє, що такі відносини триватимуть ще найближчим часом. Я думаю, що треба вислуховувати не тільки позитивні думки щодо Росії, про те, що її не слід ігнорувати та ізолювати. Литва та окремі інші держави мають досить багато прецедентів і знають, що слід обережніше оцінювати те, як Росія дотримуватиметься міжнародних правил та угод. Зокрема, Росія поки що так і не дотримується угод, які були підписані після конфлікту з Грузією.
– Традиційно Литва займала сторону України та Грузії , коли виникали конфлікти між цими країнами та Росією. Чи Литва і далі підтримуватиме ці країни?
– Я думаю, що багато залежатиме від політики США стосовно Східної Європи, зокрема у питанні підтримки Грузії та України. Тому що Литві одній не під силу взяти на себе усю складність підтримки на тому ж рівні відносин із Україною та Грузією без зовнішньої підтримки з боку США, НАТО чи Євросоюзу. Водночас мене насторожують такі зміни у політиці Європейського Союзу, коли Литва залишається ніби збоку якраз через окремі зміни у відносинах із Росією інших держав, зокрема Польщі, Естонії та Латвії, які намагаються не нашкодити собі і йдуть на окремі поступки Росії. Якщо так трапиться, що Литва залишиться одна у боротьбі в зовнішній політиці з Росією, безумовно, може змінитися і литовська зовнішня політика.
(Рига – Прага – Київ)
– А чи потрібні Москві нові відносини з Литвою?
– Важко сказати, думаю, що по-перше, для Литви Росія потрібна більше, як важливий партнер. А дивлячись з боку Росії, Литва є тільки одним із малих сусідів і відносини з цим сусідом не змінять її політику з ЄС чи НАТО. Але я вважаю, що вирішення двосторонніх проблем чи віддалення від такого емоційного тла, який заважає ефективному вирішенню питань, допомогло б також і Росії більш прагматично дивитися на серйозні проблеми, пов’язані з Євросоюзом чи НАТО.
– Проводячи, так звану «політику стримування Росії», Литва наштовхується на непорозуміння з боку окремих європейських країн. Однак, свого часу Литва попереджала, що офіційний діалог НАТО із Росією починати ще рано. Останні події, коли Росія сама відмовилася від участі в Раді «Росія -НАТО», в принципі, підтвердили вірність позиції Литви.
– Я думаю, що Росія може змінитися тільки в довгостроковій перспективі і тактика та стратегія зовнішньої політики навіть після «перезавантаження» відносин між Росією та США, залишається на риторичному рівні. А такі важливі питання, як відносини між Росією та НАТО, поки ще є не вирішеними і ситуація, про яку ви згадали, якраз ілюструє, що такі відносини триватимуть ще найближчим часом. Я думаю, що треба вислуховувати не тільки позитивні думки щодо Росії, про те, що її не слід ігнорувати та ізолювати. Литва та окремі інші держави мають досить багато прецедентів і знають, що слід обережніше оцінювати те, як Росія дотримуватиметься міжнародних правил та угод. Зокрема, Росія поки що так і не дотримується угод, які були підписані після конфлікту з Грузією.
– Традиційно Литва займала сторону України та Грузії , коли виникали конфлікти між цими країнами та Росією. Чи Литва і далі підтримуватиме ці країни?
– Я думаю, що багато залежатиме від політики США стосовно Східної Європи, зокрема у питанні підтримки Грузії та України. Тому що Литві одній не під силу взяти на себе усю складність підтримки на тому ж рівні відносин із Україною та Грузією без зовнішньої підтримки з боку США, НАТО чи Євросоюзу. Водночас мене насторожують такі зміни у політиці Європейського Союзу, коли Литва залишається ніби збоку якраз через окремі зміни у відносинах із Росією інших держав, зокрема Польщі, Естонії та Латвії, які намагаються не нашкодити собі і йдуть на окремі поступки Росії. Якщо так трапиться, що Литва залишиться одна у боротьбі в зовнішній політиці з Росією, безумовно, може змінитися і литовська зовнішня політика.
(Рига – Прага – Київ)