Київ – Українські старшокласники за відсутності підручників змушені носити до школи ксерокопії та шукати доступ до інтернету, часом і через телефон. Міністерство освіти тим часом обіцяє комп’ютеризувати сільські школи, щоб полегшити рівний доступ учнів до навчальних матеріалів. А поки що у деяких школах, особливо сільських, це можна зробити хіба у кабінеті директора, де стоїть єдиний на весь заклад підключений до мережі комп’ютер.
Десятикласниця Людмила Митчик навчається в одній із сільських шкіл Волинської області. Говорить, що цього року підручники їм видали лише з окремих предметів.
Між тим, і серед них деякі дисципліни послуговуються кількома підручниками, оскільки жоден із них не відповідає нині діючій навчальній програмі. Книжки розраховані на дванадцятирічну школу, а не на нинішню «одинадцятирічку», говорить Людмила Митчик.
Вона каже, що з ситуації виходять по-різному.
«Дещо вчитель у бібліотеці знаходить, книжку приносить, щоб передавали і читали. Дещо приносить роздруковане, а дещо шукаємо: вчителі дають завдання, що там треба підготувати, і ми шукаємо в інтернеті і готуємо», – розповіла дівчина.
За словами Людмили, у більшості її однокласників є вдома доступ до мережі, у кого немає – доводиться користуватись альтернативними варіантами. Зокрема, шукати домашнє завдання у віртуальній мережі через мобільний телефон. У школі єдиний підключений до інтернету комп’ютер стоїть лише у кабінеті директора.
Минулого року, згадує десятикласниця, із книжками було ще гірше: необхідні для навчання підручники школярі отримали тільки взимку, після першого півріччя.
МОН сподівається на домашній інтернет?
Між тим Міністерство освіти цього року планує поновити у повному обсязі державну програму забезпечення комп’ютерною технікою сільських шкіл. Про це заявляв міністр Дмитро Табачник.
А директор Інституту інноваційних технологій та змісту освіти МОН Олександр Удод в ефірі Радіо Свобода зауважив, що не слід применшувати роль індивідуальної комп’ютеризації українських школярів.
«Те, що у нас не було нарікань, що десь там не відкрили, не дістали, не знайшли електронну версію, говорить про те, що доступ є абсолютно у всіх, – зазначив Олександр Удод. – Нас до такого висновку підвели ще й результати вступної кампанії: всі абітурієнти, коли вступали і через систему «Конкурс» слідкували за своїм рейтингом, мали доступ до інтернету».
За його словами, відповідно до статистики Інституту інноваційних технологій, станом на початок навчального року 96 відсотків українських шкіл мали доступ до мережі. Інше питання, чи користуються цією послугою, власне, учні.
Між тим, і серед них деякі дисципліни послуговуються кількома підручниками, оскільки жоден із них не відповідає нині діючій навчальній програмі. Книжки розраховані на дванадцятирічну школу, а не на нинішню «одинадцятирічку», говорить Людмила Митчик.
Вона каже, що з ситуації виходять по-різному.
«Дещо вчитель у бібліотеці знаходить, книжку приносить, щоб передавали і читали. Дещо приносить роздруковане, а дещо шукаємо: вчителі дають завдання, що там треба підготувати, і ми шукаємо в інтернеті і готуємо», – розповіла дівчина.
За словами Людмили, у більшості її однокласників є вдома доступ до мережі, у кого немає – доводиться користуватись альтернативними варіантами. Зокрема, шукати домашнє завдання у віртуальній мережі через мобільний телефон. У школі єдиний підключений до інтернету комп’ютер стоїть лише у кабінеті директора.
Минулого року, згадує десятикласниця, із книжками було ще гірше: необхідні для навчання підручники школярі отримали тільки взимку, після першого півріччя.
МОН сподівається на домашній інтернет?
Між тим Міністерство освіти цього року планує поновити у повному обсязі державну програму забезпечення комп’ютерною технікою сільських шкіл. Про це заявляв міністр Дмитро Табачник.
А директор Інституту інноваційних технологій та змісту освіти МОН Олександр Удод в ефірі Радіо Свобода зауважив, що не слід применшувати роль індивідуальної комп’ютеризації українських школярів.
«Те, що у нас не було нарікань, що десь там не відкрили, не дістали, не знайшли електронну версію, говорить про те, що доступ є абсолютно у всіх, – зазначив Олександр Удод. – Нас до такого висновку підвели ще й результати вступної кампанії: всі абітурієнти, коли вступали і через систему «Конкурс» слідкували за своїм рейтингом, мали доступ до інтернету».
За його словами, відповідно до статистики Інституту інноваційних технологій, станом на початок навчального року 96 відсотків українських шкіл мали доступ до мережі. Інше питання, чи користуються цією послугою, власне, учні.