Угорщина – 5 років членства Угорщини в Євросоюзі пройшли для ромської меншини у цій країні в очікуванні змін на краще. Місцевих ромів обнадіяли, що держава подбає про їхні права та інтереси в контексті нового, європейського законодавства. Однак на практиці інтеграція чималої громади циган в угорське суспільство відбувається далеко не так безболісно, як того очікували напередодні входження Угорщини до ЄС.
Згідно з останнім переписом населення, в Угорщині визнали себе ромами близько 100 тисяч осіб. Насправді ж місцеві демографи впевнені, що циган мешкає тут у 5-6 разів більше. Таке припущення ґрунтується на тому, що тутешні роми чисельно поступаються в Європі лише циганам Румунії, Болгарії та Іспанії.
Системні демографічні дослідження циганської меншини з’явились в Угорщині лише за часів комуністичного лідера країни Яноша Кадара. Передусім йдеться про роботи соціолога Іштвана Кеменя, на які посилається нині багато-хто з сучасних дослідників. Кемень, зокрема, встановив, що у 1971 році в середовищі ромів випускників загальноосвітніх шкіл було всього 12 відсотків. У 1993 році закінчену восьмирічну освіту серед циган мали вже 46 відсотків. Відтак позитивні показники в освіті ромів ідуть на спад, адже в демократичні часи Угорщини до вузів країни потрапляє всього 0,22 відсотка, або лише кожен півтисячний представник цієї меншини.
Невдачі на ниві освіти, велика кількість безробітних і чимала відмінність у культурі ще й нині роблять погану послугу угорським ромам, переконані ті угорці, що близько стикалися з проблемами циган. На таких оцінках в основному будуються дослідження вчених.
Наприклад, директор соціологічного інституту «Проґрессив» Корнелія Мадяр з Будапешта порівнює результати весняних досліджень із попереднім, осіннім, опитуванням громадської думки щодо ромів.
«Були три запитання, які ми повторили зараз, і в одному з них ми спробували дослідити схильність опитаних до насильницької асиміляції. Виглядає, що великих змін у поглядах людей за цей час не сталося», – каже директор цього інституту, маючи на увазі відповіді респондентів, із яких 83 відсотки восени і 81 відсоток навесні переконані, що ромів треба змусити під тиском громади прийняти правила гри більшості членів суспільства.
Проблеми із працевлаштуванням
Інша група дослідників на чолі з Марією Іґнац із університету міста Печ на півдні Угорщини приділила значну увагу темі працевлаштування угорських ромів, зосередившись на об’єктивних чинниках цієї проблеми. Працездатні роми, на думку Марії Іґнац та її колег, нерідко не можуть знайти собі роботу через низьку кваліфікацію, вікові показники, відсутність роботодавців у їхній місцевості, чималі видатки на транспорт та дискримінацію.
Цікавою виявилася і реакція угорських роботодавців щодо ромів-працівників. Так, 27 відсотків опитаних керівників підприємств взяли б на роботу ромів із певними пересторогами. 16 відсотків менеджерів побоюються це робити через сумний досвід із такими працівниками. Маються на увазі часті прогули, вихід на лікарняний, крадіжку, підвищену конфліктність ромів з іншими колегами тощо. 15 відсотків бізнесменів погодилися працевлаштувати циган без жодних пересторог, а 14 % ніколи б їх не взяли до себе працювати.
Тим часом науковці соціологічного інституту «Проґресив» намагалися з’ясувати у своїх респондентів їхнє ставлення до цієї проблеми циганської меншини. Директор інституту Корнелія Мадяр зазначає: «Ми тому запитували у людей, чи згодні вони з тим, що клопоти циган нарешті закінчаться з отриманням роботи, адже хотіли перевірити, на чому повинен робитися в цій проблемі акцент – на пошуках роботи чи на деяких схильностях натури ромів».
Американські слідчі допомагають у пошуках нападників
Негативним ставленням більшості до ромів в Угорщині заклопотані не лише вчені. Після серії брутальних збройних нападів невідомих зловмисників на житла циган у провінції і вбивства семи ромів та поранення восьми осіб цієї народності за останні 15 місяців до рішучих дій вдалися й угорські правоохоронці. Вони запросили до Угорщини групу американських слідчих із національного центру кримінальних розслідувань, щоб ті допомогли знайти нападників.
З’ясування мотивів цих злочинів і покарання винних допоможе зняти міжетнічну напругу в суспільстві, переконані як правники, так і представники центральної влади. Проте ці заяви не заспокоїли керівництво центральної самоуправи циган Угорщини. Її голова Орбан Коломпар не вірить в успіх цих пошуків і радить циганам на селі бути пильними.
«Я залишаюся скептиком, адже і від попередніх злочинів не залишилося слідів і не знайдено зловмисників. Тому я прошу вітчизняних ромів, щоб вони патрулювали ввечері у своїх селах, оберігаючи один одного», – каже Орбан Коломпар.
За антиромськими виступами в Угорщині, Чехії та Словаччині з тривогою стежать в Об’єднанні циган Європи. Представники цієї організації мають намір звернутися за допомогою до Ради Європи та Європарламенту, представники якого вже не раз засуджували явища расизму в Центральній та Східній Європі щодо ромів.
(Угорщина – Прага – Київ)
Системні демографічні дослідження циганської меншини з’явились в Угорщині лише за часів комуністичного лідера країни Яноша Кадара. Передусім йдеться про роботи соціолога Іштвана Кеменя, на які посилається нині багато-хто з сучасних дослідників. Кемень, зокрема, встановив, що у 1971 році в середовищі ромів випускників загальноосвітніх шкіл було всього 12 відсотків. У 1993 році закінчену восьмирічну освіту серед циган мали вже 46 відсотків. Відтак позитивні показники в освіті ромів ідуть на спад, адже в демократичні часи Угорщини до вузів країни потрапляє всього 0,22 відсотка, або лише кожен півтисячний представник цієї меншини.
Невдачі на ниві освіти, велика кількість безробітних і чимала відмінність у культурі ще й нині роблять погану послугу угорським ромам, переконані ті угорці, що близько стикалися з проблемами циган. На таких оцінках в основному будуються дослідження вчених.
Наприклад, директор соціологічного інституту «Проґрессив» Корнелія Мадяр з Будапешта порівнює результати весняних досліджень із попереднім, осіннім, опитуванням громадської думки щодо ромів.
«Були три запитання, які ми повторили зараз, і в одному з них ми спробували дослідити схильність опитаних до насильницької асиміляції. Виглядає, що великих змін у поглядах людей за цей час не сталося», – каже директор цього інституту, маючи на увазі відповіді респондентів, із яких 83 відсотки восени і 81 відсоток навесні переконані, що ромів треба змусити під тиском громади прийняти правила гри більшості членів суспільства.
Проблеми із працевлаштуванням
Інша група дослідників на чолі з Марією Іґнац із університету міста Печ на півдні Угорщини приділила значну увагу темі працевлаштування угорських ромів, зосередившись на об’єктивних чинниках цієї проблеми. Працездатні роми, на думку Марії Іґнац та її колег, нерідко не можуть знайти собі роботу через низьку кваліфікацію, вікові показники, відсутність роботодавців у їхній місцевості, чималі видатки на транспорт та дискримінацію.
Цікавою виявилася і реакція угорських роботодавців щодо ромів-працівників. Так, 27 відсотків опитаних керівників підприємств взяли б на роботу ромів із певними пересторогами. 16 відсотків менеджерів побоюються це робити через сумний досвід із такими працівниками. Маються на увазі часті прогули, вихід на лікарняний, крадіжку, підвищену конфліктність ромів з іншими колегами тощо. 15 відсотків бізнесменів погодилися працевлаштувати циган без жодних пересторог, а 14 % ніколи б їх не взяли до себе працювати.
Тим часом науковці соціологічного інституту «Проґресив» намагалися з’ясувати у своїх респондентів їхнє ставлення до цієї проблеми циганської меншини. Директор інституту Корнелія Мадяр зазначає: «Ми тому запитували у людей, чи згодні вони з тим, що клопоти циган нарешті закінчаться з отриманням роботи, адже хотіли перевірити, на чому повинен робитися в цій проблемі акцент – на пошуках роботи чи на деяких схильностях натури ромів».
Американські слідчі допомагають у пошуках нападників
Негативним ставленням більшості до ромів в Угорщині заклопотані не лише вчені. Після серії брутальних збройних нападів невідомих зловмисників на житла циган у провінції і вбивства семи ромів та поранення восьми осіб цієї народності за останні 15 місяців до рішучих дій вдалися й угорські правоохоронці. Вони запросили до Угорщини групу американських слідчих із національного центру кримінальних розслідувань, щоб ті допомогли знайти нападників.
З’ясування мотивів цих злочинів і покарання винних допоможе зняти міжетнічну напругу в суспільстві, переконані як правники, так і представники центральної влади. Проте ці заяви не заспокоїли керівництво центральної самоуправи циган Угорщини. Її голова Орбан Коломпар не вірить в успіх цих пошуків і радить циганам на селі бути пильними.
«Я залишаюся скептиком, адже і від попередніх злочинів не залишилося слідів і не знайдено зловмисників. Тому я прошу вітчизняних ромів, щоб вони патрулювали ввечері у своїх селах, оберігаючи один одного», – каже Орбан Коломпар.
За антиромськими виступами в Угорщині, Чехії та Словаччині з тривогою стежать в Об’єднанні циган Європи. Представники цієї організації мають намір звернутися за допомогою до Ради Європи та Європарламенту, представники якого вже не раз засуджували явища расизму в Центральній та Східній Європі щодо ромів.
(Угорщина – Прага – Київ)