Давид Марк, координатор європейсько-ромської політичної коаліції та представник Інституту відкритого суспільства пояснює, що ситуація із відчуженням, злиднями і дискримінацією ромської спільноти в Європі не змінюється, а стає все критичнішою.
«Нинішня криза провокує ріст антиромських настроїв, расизму та нетолерантного відношення до ромів, – каже Давид Марк. – Минулого року ми спостерігали це в Італії. Нині – у Чеській Республіці, Угорщині та інших країнах, де роми часто стають мішенню для наростаючого расистського насилля. Життя ромів ніколи не було легким, але нині ситуація значно погіршується».
Існує багато ініціатив, що мають на меті стерти стереотипи та поглибити інтеграцію ромів до суспільного життя.
«Доста!» і відбитки пальців
Одна із численних кампаній, заснованих європейськими установами та Радою Європи, називається «Доста!» Під гаслом «Переступимо через упередження: відкриємо для себе рома» вона діє вже декілька років. У рамках цієї кампанії в Україні, Сербії та інших державах влаштовують музичні та художні конкурси, семінари для журналістів, що висвітлюють проблеми ромів, кінофестивалі та інше.
На українській території налічується близько 400 тисяч ромів. Обмежений доступ до освіти, медицини, безробіття, злидні та, головне, відчуження – реалії українських ромів нічим не відрізняються від реалій ромів будь-якої країни Європи.
Консультант Ради Європи з ромських питань в Україні Зола Кондур пояснює, що права українських ромів нерідко порушують не лише пересічні громадяни, а й представники правоохоронних органів.
«До нас надійшла інформація, що міліція міста Макіївки нещодавно завітала до ромського поселення та, зібравши всіх молодих хлопців, зняла у них відбитки пальців та сфотографувала кожного. Причина тільки у тому, що хтось доніс міліції, що, мовляв, роми вчинили у місті злочин».
Такого роду інформації надходять із різних міст України, каже Зола Кондур. «Особливо критична ситуація у ромів, які мешкають у сусідній Угорщині, – зазначає вона. – Роми там потерпають від нападів «скінгедів», які спалюють будинки та вже вчинили декілька насильницьких нападів».
Як розпочати інтеграцію?
Відзначення Міжнародного дня ромів, ухвалення політичних документів, що захищають їхні права, ініціативи зі зближення ромів із рештою суспільства – це лише дещиця у величезній роботі, що має зламати стереотипи, які глибоко засіли у суспільній свідомості.
«Якщо ти вчитель, то сприймай учня-рома, як решту дітей, – пояснює Давид Марк. – Якщо ти підприємець, то стався до працівника-рома так само, як ставишся до інших. Саме так повинні чинити всі люди, бо проблеми ромів походять від нетолерантності та пересудів. На вокзалах, вулицях бачимо чимало ромів-прохачів, чиї діти не йдуть до школи. Все це результат відчуження ромів від шкіл, роботи чи служб охорони здоров’я».
Представник Інституту відкритого суспільства додає, що роми-мігранти, які прибувають із Румунії та Болгарії, покидають ці країни не від доброго життя. Втечею вони намагаються уникнути дискримінації, принижень та бідності.
(Брюссель – Прага – Київ)
«Нинішня криза провокує ріст антиромських настроїв, расизму та нетолерантного відношення до ромів, – каже Давид Марк. – Минулого року ми спостерігали це в Італії. Нині – у Чеській Республіці, Угорщині та інших країнах, де роми часто стають мішенню для наростаючого расистського насилля. Життя ромів ніколи не було легким, але нині ситуація значно погіршується».
Існує багато ініціатив, що мають на меті стерти стереотипи та поглибити інтеграцію ромів до суспільного життя.
«Доста!» і відбитки пальців
Одна із численних кампаній, заснованих європейськими установами та Радою Європи, називається «Доста!» Під гаслом «Переступимо через упередження: відкриємо для себе рома» вона діє вже декілька років. У рамках цієї кампанії в Україні, Сербії та інших державах влаштовують музичні та художні конкурси, семінари для журналістів, що висвітлюють проблеми ромів, кінофестивалі та інше.
На українській території налічується близько 400 тисяч ромів. Обмежений доступ до освіти, медицини, безробіття, злидні та, головне, відчуження – реалії українських ромів нічим не відрізняються від реалій ромів будь-якої країни Європи.
Консультант Ради Європи з ромських питань в Україні Зола Кондур пояснює, що права українських ромів нерідко порушують не лише пересічні громадяни, а й представники правоохоронних органів.
«До нас надійшла інформація, що міліція міста Макіївки нещодавно завітала до ромського поселення та, зібравши всіх молодих хлопців, зняла у них відбитки пальців та сфотографувала кожного. Причина тільки у тому, що хтось доніс міліції, що, мовляв, роми вчинили у місті злочин».
Такого роду інформації надходять із різних міст України, каже Зола Кондур. «Особливо критична ситуація у ромів, які мешкають у сусідній Угорщині, – зазначає вона. – Роми там потерпають від нападів «скінгедів», які спалюють будинки та вже вчинили декілька насильницьких нападів».
Як розпочати інтеграцію?
Відзначення Міжнародного дня ромів, ухвалення політичних документів, що захищають їхні права, ініціативи зі зближення ромів із рештою суспільства – це лише дещиця у величезній роботі, що має зламати стереотипи, які глибоко засіли у суспільній свідомості.
«Якщо ти вчитель, то сприймай учня-рома, як решту дітей, – пояснює Давид Марк. – Якщо ти підприємець, то стався до працівника-рома так само, як ставишся до інших. Саме так повинні чинити всі люди, бо проблеми ромів походять від нетолерантності та пересудів. На вокзалах, вулицях бачимо чимало ромів-прохачів, чиї діти не йдуть до школи. Все це результат відчуження ромів від шкіл, роботи чи служб охорони здоров’я».
Представник Інституту відкритого суспільства додає, що роми-мігранти, які прибувають із Румунії та Болгарії, покидають ці країни не від доброго життя. Втечею вони намагаються уникнути дискримінації, принижень та бідності.
(Брюссель – Прага – Київ)
