Страсбург – Лідери Північноатлантичного союзу відзначають 60-річний ювілей цієї оборонно-політичної організації. Символічний святковий саміт наразі проходить по обидва боки річки Рейн – у французькому Страсбурзі та німецьких Келі й Баден-Бадені. Проте керівники НАТО і лідери країн-союзниць також мають визначити майбутню стратегію організації, що служить справі захисту демократичних принципів та стабільності.
Першого дня святкувань 60-річчя НАТО відбулася зустріч президентів США і Франції Барака Обами та Ніколя Саркозі у Страсбурзі. Насамперед американський керівник привітав Францію з поверненням до командних структур НАТО. Після 43 років військового нейтралітету Франція у березні знову стала повноправним членом Північноатлантичного союзу.
Наступною великою і складною темою розмов лідерів США та Франції був Афганістан. Довіра до НАТО значною мірою залежить від її афганської місії проти повстанців колишнього ісламістського режиму «Талібану». Тому американський президент прибув на береги Рейну, щоб, так би мовити, поміж урочистостями отримати підтримку своїй новій стратегії щодо Афганістану.
Цей новий підхід американської адміністрації полягає у тому, що солдати НАТО одного дня повинні покинути Афганістан. Проте тим часом нині слід якомога швидше здійснити значне зусилля, щоб нейтралізувати терористичну загрозу, яку несе радикалізм.
Великою мірою нова стратегія Вашингтона полягає у якомога кращому використанні тих сил та засобів, що вже є. При цьому Обама у п’ятницю заявив, що не йдеться про кількісне нарощування присутності військових НАТО в Афганістані.
Якою буде дистанція між Москвою і НАТО?
Росія справді стала однією з, так би мовити, головних «страв» святкового меню саміту. Під час інавгураційної вечері у Баден-Бадені лідери НАТО висловили свої погляди на Кремль, що є доволі різними.
Зрозуміло, що спільні інтереси НАТО та Росії вже добре визначені – це нерозповсюдження зброї масового знищення, боротьба проти тероризму та радикалізму, спільні дії на випадки надзвичайних ситуацій та деякі інші. Тому наразі на саміті стоїть питання визначення політичної дистанції, яку Північноатлантичний союз має утримувати у стосунках із Росією.
Генеральний секретар НАТО Яап де Гооп Схеффер зауважив, що донині стосунки між НАТО й Росією великою мірою були пов’язані з відносинами Росії та США. Прихід нового, відкритішого лідера до американської адміністрації також означає деяке потепління і в стосунках Росії й НАТО.
Барак Обама заявив, що країнам-союзницям слід вести діалог із Росією. Проте він не пропустив можливості надіслати Москві сигнал щодо незгоди із її позицією у стосунках із сусідами. Американський лідер зауважив, що країни НАТО «повинні провадити з Росією діалог щодо стабільності, поваги до самостійності та незалежності інших країн у Європі – Західній, Східній чи Центральній, – де б це не було».
Особливо Обама звернув увагу на те, що Росія продовжує робити стосовно Грузії, зокрема, її сепаратистських регіонів. «Попри великі зусилля Президента Саркозі, ми не спостерігаємо стабілізації у (кавказькому) регіоні. Тож ми повинні надіслати Росії сигнал: ми хочемо з нею працювати, але ми не можемо повертатися до старих методів ведення справ», – заявив американський Президент.
Нова стратегічна концепція
Лідери Північноатлантичного союзу в суботу планують ухвалити декларацію про безпеку, де йтиметься про нову стратегічну концепцію НАТО. Генеральний секретар Яап де Гооп Схеффер вочевидь запропонує учасникам урочистостей проект реформування та надання НАТО гнучкіших функцій, зокрема, не лише у військовій, але й у цивільній сфері
На прикладі афганської місії Яап де Гооп Схеффер окреслює власне бачення майбутнього Північноатлантичного союзу: «Ми можемо остаточно визначити місію НАТО, тільки будуючи її спільно із місіями ООН, Євросоюзу, уряду Афганістану, Світовим банком та неурядовими організаціями. Союз НАТО повинен навчитися працювати з усіма цими акторами».
Поміж іншим, голови урядів та лідери країн-членів мають обмінятися думками щодо нових викликів, які нині загрожують світовій безпеці. Йдеться про можливі конфлікти, пов’язані з глобальним потеплінням, проблеми енергетичної безпеки, ріст кіберзлочинності та піратство.
«НАТО – інституція з «глибоким корінням та молодими паростками», – заявляють лідери Північноатлантичного союзу. Нині, підбиваючи підсумки 60-річної історії, вони спробують довести світові, що це символічне порівняння має за собою ще й реальну основу.
Доказом актуальності НАТО є те, що ця організація залишається привабливою для багатьох країн. Першого квітня повного членства у ній набули Хорватія та Албанія.
(Брюссель – Прага – Київ)
Наступною великою і складною темою розмов лідерів США та Франції був Афганістан. Довіра до НАТО значною мірою залежить від її афганської місії проти повстанців колишнього ісламістського режиму «Талібану». Тому американський президент прибув на береги Рейну, щоб, так би мовити, поміж урочистостями отримати підтримку своїй новій стратегії щодо Афганістану.
Цей новий підхід американської адміністрації полягає у тому, що солдати НАТО одного дня повинні покинути Афганістан. Проте тим часом нині слід якомога швидше здійснити значне зусилля, щоб нейтралізувати терористичну загрозу, яку несе радикалізм.
Великою мірою нова стратегія Вашингтона полягає у якомога кращому використанні тих сил та засобів, що вже є. При цьому Обама у п’ятницю заявив, що не йдеться про кількісне нарощування присутності військових НАТО в Афганістані.
Якою буде дистанція між Москвою і НАТО?
Росія справді стала однією з, так би мовити, головних «страв» святкового меню саміту. Під час інавгураційної вечері у Баден-Бадені лідери НАТО висловили свої погляди на Кремль, що є доволі різними.
Зрозуміло, що спільні інтереси НАТО та Росії вже добре визначені – це нерозповсюдження зброї масового знищення, боротьба проти тероризму та радикалізму, спільні дії на випадки надзвичайних ситуацій та деякі інші. Тому наразі на саміті стоїть питання визначення політичної дистанції, яку Північноатлантичний союз має утримувати у стосунках із Росією.
Генеральний секретар НАТО Яап де Гооп Схеффер зауважив, що донині стосунки між НАТО й Росією великою мірою були пов’язані з відносинами Росії та США. Прихід нового, відкритішого лідера до американської адміністрації також означає деяке потепління і в стосунках Росії й НАТО.
Барак Обама заявив, що країнам-союзницям слід вести діалог із Росією. Проте він не пропустив можливості надіслати Москві сигнал щодо незгоди із її позицією у стосунках із сусідами. Американський лідер зауважив, що країни НАТО «повинні провадити з Росією діалог щодо стабільності, поваги до самостійності та незалежності інших країн у Європі – Західній, Східній чи Центральній, – де б це не було».
Особливо Обама звернув увагу на те, що Росія продовжує робити стосовно Грузії, зокрема, її сепаратистських регіонів. «Попри великі зусилля Президента Саркозі, ми не спостерігаємо стабілізації у (кавказькому) регіоні. Тож ми повинні надіслати Росії сигнал: ми хочемо з нею працювати, але ми не можемо повертатися до старих методів ведення справ», – заявив американський Президент.
Нова стратегічна концепція
Лідери Північноатлантичного союзу в суботу планують ухвалити декларацію про безпеку, де йтиметься про нову стратегічну концепцію НАТО. Генеральний секретар Яап де Гооп Схеффер вочевидь запропонує учасникам урочистостей проект реформування та надання НАТО гнучкіших функцій, зокрема, не лише у військовій, але й у цивільній сфері
На прикладі афганської місії Яап де Гооп Схеффер окреслює власне бачення майбутнього Північноатлантичного союзу: «Ми можемо остаточно визначити місію НАТО, тільки будуючи її спільно із місіями ООН, Євросоюзу, уряду Афганістану, Світовим банком та неурядовими організаціями. Союз НАТО повинен навчитися працювати з усіма цими акторами».
Поміж іншим, голови урядів та лідери країн-членів мають обмінятися думками щодо нових викликів, які нині загрожують світовій безпеці. Йдеться про можливі конфлікти, пов’язані з глобальним потеплінням, проблеми енергетичної безпеки, ріст кіберзлочинності та піратство.
«НАТО – інституція з «глибоким корінням та молодими паростками», – заявляють лідери Північноатлантичного союзу. Нині, підбиваючи підсумки 60-річної історії, вони спробують довести світові, що це символічне порівняння має за собою ще й реальну основу.
Доказом актуальності НАТО є те, що ця організація залишається привабливою для багатьох країн. Першого квітня повного членства у ній набули Хорватія та Албанія.
(Брюссель – Прага – Київ)