Німеччина – 200-річчя від дня народження великого письменника Миколи Гоголя відзначають цього року не тільки в Україні та Росії, але також у Німеччині. Влітку 1836 року, прямуючи до Італії, він кілька тижнів провів у німецькому курортному місті Баден-Бадені.
«Зараз я перебуваю у відомому курортному містечку Баден-Баден. Хотів зупинитися лише на три дні, але провів тут уже три тижні... Тут нема нікого, хто був би серйозно хворий. Всі приїздять сюди тільки для розваг...», – писав Микола Гоголь в одному зі своїх листів влітку 1836 року.
У Баден-Бадені письменник опинився випадково. Це місто стало проміжною зупинкою під час його першої поїздки на південь Європи.
Російська аристократія в Баден-Бадені
У цьому курортному місті Гоголь відразу зустрів багато російських знайомих, серед яких була й одна з найкрасивіших жінок того часу й велика шанувальниця літератури - Олександра Смирнова-Россет.
«Із нею Гоголя пов’язувала дуже довга дружба. Смирнова-Россет допомагала письменнику фінансово. Вона постійно приймала його в Росії і в Парижі», – розповіла голова Тургенєвського товариства в Баден-Бадені Ренате Ефферн, автор цілої низки книжок про російську аристократію в німецькому курортному місті.
Попри тісну дружбу, кохання між Гоголем і Смирновою-Россет не спалахнуло. Відомо, що Гоголь мав дуже складні відносини із жінками, а Россет до того ж ще й була одружена. «Якось вона запитала його жартома, чи він любить її. Розповідають, що у відповідь Гоголь зніяковів і пішов. Стосунки між ними носили швидше платонічний характер», – сказала Ефферн. До речі, у Франції навіть вийшла книга про відносини Смирнової-Россет та Гоголя.
Німців Гоголь не любив
У Баден-Бадені Гоголь зустрів також інших своїх меценатів, які захоплювалися творчістю письменника і підтримували його. І це не була якась випадковість: російська аристократія обожнювала Баден-Баден. У середині 19-го століття до цього міста влітку приїздило близько п’яти тисяч росіян, які, щоправда, оберталися переважно у власних колах.
Майже не мав контактів з німцями і Гоголь. «Він не любив німців. Якось Гоголь сказав, що німці цілий день тільки сидять за дерев’яними столами під каштанами й п’ють пиво», – зазначає Ренате Ефферн.
Російськомовна ж публіка навіть у Баден-Бадені не пропустила можливості завітати на літературні читання, які влаштовував Гоголь.
«Гоголь читав зацікавленій публіці в Баден-Бадені перших два розділи «Мертвих душ». Коли він читав, налетіли темні хмари й розпочалася гроза. Письменник почав нервувати, перервав читання і попросив Миколу Карамзіна провести його до готелю. По дорозі йому ввижалися великі собаки, хоча собак там не було. Це ще раз підтверджує, що він був дуже нервовою людиною і його часто супроводжували фобії», – поділилася своїми дослідженнями Ефферн.
А от німці Гоголя люблять
Одне з перших інтенсивних знайомств німців із творчістю Гоголя відбулося 1844 року. У баден-баденському журналі «Європа», як розповіла Ефферн, тоді опублікували німецький переклад його повісті «Тарас Бульба».
Сьогодні німці розглядають Гоголя, як невід’ємну складову світової літератури. Його п’єса «Ревізор» регулярно ставиться в німецьких театрах. А роман «Мертві душі» постійно перевидають. Існує вже п’ять німецьких перекладів цього твору.
У самому ж центрі Баден-Бадена про Миколу Гоголя нагадує пам’ятна дошка на колишньому готелі «Дармштедтер гоф», де жив письменник.
(Німеччина – Прага – Київ)
У Баден-Бадені письменник опинився випадково. Це місто стало проміжною зупинкою під час його першої поїздки на південь Європи.
Російська аристократія в Баден-Бадені
У цьому курортному місті Гоголь відразу зустрів багато російських знайомих, серед яких була й одна з найкрасивіших жінок того часу й велика шанувальниця літератури - Олександра Смирнова-Россет.
«Із нею Гоголя пов’язувала дуже довга дружба. Смирнова-Россет допомагала письменнику фінансово. Вона постійно приймала його в Росії і в Парижі», – розповіла голова Тургенєвського товариства в Баден-Бадені Ренате Ефферн, автор цілої низки книжок про російську аристократію в німецькому курортному місті.
Попри тісну дружбу, кохання між Гоголем і Смирновою-Россет не спалахнуло. Відомо, що Гоголь мав дуже складні відносини із жінками, а Россет до того ж ще й була одружена. «Якось вона запитала його жартома, чи він любить її. Розповідають, що у відповідь Гоголь зніяковів і пішов. Стосунки між ними носили швидше платонічний характер», – сказала Ефферн. До речі, у Франції навіть вийшла книга про відносини Смирнової-Россет та Гоголя.
Німців Гоголь не любив
У Баден-Бадені Гоголь зустрів також інших своїх меценатів, які захоплювалися творчістю письменника і підтримували його. І це не була якась випадковість: російська аристократія обожнювала Баден-Баден. У середині 19-го століття до цього міста влітку приїздило близько п’яти тисяч росіян, які, щоправда, оберталися переважно у власних колах.
Майже не мав контактів з німцями і Гоголь. «Він не любив німців. Якось Гоголь сказав, що німці цілий день тільки сидять за дерев’яними столами під каштанами й п’ють пиво», – зазначає Ренате Ефферн.
Російськомовна ж публіка навіть у Баден-Бадені не пропустила можливості завітати на літературні читання, які влаштовував Гоголь.
«Гоголь читав зацікавленій публіці в Баден-Бадені перших два розділи «Мертвих душ». Коли він читав, налетіли темні хмари й розпочалася гроза. Письменник почав нервувати, перервав читання і попросив Миколу Карамзіна провести його до готелю. По дорозі йому ввижалися великі собаки, хоча собак там не було. Це ще раз підтверджує, що він був дуже нервовою людиною і його часто супроводжували фобії», – поділилася своїми дослідженнями Ефферн.
А от німці Гоголя люблять
Одне з перших інтенсивних знайомств німців із творчістю Гоголя відбулося 1844 року. У баден-баденському журналі «Європа», як розповіла Ефферн, тоді опублікували німецький переклад його повісті «Тарас Бульба».
Сьогодні німці розглядають Гоголя, як невід’ємну складову світової літератури. Його п’єса «Ревізор» регулярно ставиться в німецьких театрах. А роман «Мертві душі» постійно перевидають. Існує вже п’ять німецьких перекладів цього твору.
У самому ж центрі Баден-Бадена про Миколу Гоголя нагадує пам’ятна дошка на колишньому готелі «Дармштедтер гоф», де жив письменник.
(Німеччина – Прага – Київ)