Брюссель – Міжнародний жіночий день – не лише нагода для теплих слів, подарунків, квітів та проявів кулінарної майстерності чоловіків. Ось уже понад 90 років 8 березня – це день, коли аналітики, статисти та представники різних жіночих рухів намагаються оцінити прогрес на шляху до рівності між жінками та чоловіками. Так би мовити, під світло прожектора цього дня потрапляють різноманітні кампанії та ініціативи, покликані встановити рівноправ’я між обома статями.
Європейські жінки заробляють у середньому на 17 з половиною відсотків менше, ніж чоловіки. Мова йде про однаковий вид зайнятості та рівні умови праці. Помічено, що у більшості випадків представниці слабкої статі, навіть маючи кращу освіту та кваліфікацію, частіше, ніж чоловіки, працюють у низькооплачуваних секторах. У європейських інституціях зауважують: через те, що жінки переважно працюють за скороченим робочим графіком, вони все більше ризикують зустріти старість у бідності.
На підтримку принципу рівності між зарплатами для представників кожної статі минулого тижня виступила Комісія Європейського Союзу. У навчальних закладах, громадських установах і особливо на підприємствах нині розповсюджують спеціальні інструкції, розроблені у цій євроустанові. У них йдеться про те, як досягти прозорості і домогтися рівності в оплаті праці жінок та чоловіків.
Жіночий штурм європосад
Представниці слабкої статі також мають намір розпочати наступ на крісла євродепутатів, єврокомісарів та адміністративні посади банківських установ.
«Ми становимо 52 відсотки населення Європи, але маємо тільки 30 відсотків жінок-депутатів, – нарікає віце-президент Єврокомісії Марґо Волстрем. – Лише 10 із 27 єврокомісарів – жінки, що зрештою, кращий показник, порівняно з минулим часом. Але все ж цього замало. Є також потреба у жінках, що керували б світовими фінансовими установами. В адміністрації Міжнародного валютного фонду є тільки одна жінка. У Світовому банку з 10 виконавчих директорів лише дві жінки. Це принизливо. А чи знаєте, скільки жінок-директорів є у Європейському Центральному банку? Жодної».
За даними Ради Європи, загалом у владних установах континенту працює тільки 28 відсотків жінок-міністрів та 22 відсотки жінок-депутатів.
Марі-Жо Ціммерман, депутат та голова делегації з прав жінок Національної асамблеї Франції, коментуючи ці показники, зазначила: «Тепер ми з представниками євроустанов ухвалили спільне рішення боротися і досягти 40 відсотків представників-жінок. Наступний етап, узгоджений із комісаром із соціальних питань та рівності шансів, це співвідношення 50 на 50. При цьому, нагадаю фундаментальний факт: ми вимагаємо не співчуття, а нормального стану».
Дівчата-столяри і хлопці-кухарі
За декілька місяців мають відбутися вибори до європейських установ. Тому в намаганні збільшити кількість представниць у політиці Європи Марґо Волстрем закликала до чесного розподілу влади між представниками сильної та слабкої статі. Мова йде не про кількісні обмеження чи квоти, а лише про збільшення чисельності «представниць», а не «представників». Залишати це співвідношення у такому стані, як тепер, недемократично, наголошує віце-президент Єврокомісії Марґо Волстрем.
«Звичайно, я не беруся стверджувати, що загалом жінки кращі від чоловіків. Мова йде не про це. Жінки, що становлять 52 відсотки населення Євросоюзу, з демократичної точки зору повинні мати своїх представників», – каже вона.
Тим часом, поки у брюссельських євроустановах політики дискутують про рівність між жінками та чоловіками, у школах багатьох країн співдружності поступово намагаються зламати стереотипи. Тому нерідко у навчальних столярних майстернях уже сьогодні можна побачити дівчат. А хлопці тим часом вивчають основні секрети кулінарії на шкільній кухні.
(Брюссель – Прага – Київ)
На підтримку принципу рівності між зарплатами для представників кожної статі минулого тижня виступила Комісія Європейського Союзу. У навчальних закладах, громадських установах і особливо на підприємствах нині розповсюджують спеціальні інструкції, розроблені у цій євроустанові. У них йдеться про те, як досягти прозорості і домогтися рівності в оплаті праці жінок та чоловіків.
Жіночий штурм європосад
Представниці слабкої статі також мають намір розпочати наступ на крісла євродепутатів, єврокомісарів та адміністративні посади банківських установ.
«Ми становимо 52 відсотки населення Європи, але маємо тільки 30 відсотків жінок-депутатів, – нарікає віце-президент Єврокомісії Марґо Волстрем. – Лише 10 із 27 єврокомісарів – жінки, що зрештою, кращий показник, порівняно з минулим часом. Але все ж цього замало. Є також потреба у жінках, що керували б світовими фінансовими установами. В адміністрації Міжнародного валютного фонду є тільки одна жінка. У Світовому банку з 10 виконавчих директорів лише дві жінки. Це принизливо. А чи знаєте, скільки жінок-директорів є у Європейському Центральному банку? Жодної».
За даними Ради Європи, загалом у владних установах континенту працює тільки 28 відсотків жінок-міністрів та 22 відсотки жінок-депутатів.
Марі-Жо Ціммерман, депутат та голова делегації з прав жінок Національної асамблеї Франції, коментуючи ці показники, зазначила: «Тепер ми з представниками євроустанов ухвалили спільне рішення боротися і досягти 40 відсотків представників-жінок. Наступний етап, узгоджений із комісаром із соціальних питань та рівності шансів, це співвідношення 50 на 50. При цьому, нагадаю фундаментальний факт: ми вимагаємо не співчуття, а нормального стану».
Дівчата-столяри і хлопці-кухарі
За декілька місяців мають відбутися вибори до європейських установ. Тому в намаганні збільшити кількість представниць у політиці Європи Марґо Волстрем закликала до чесного розподілу влади між представниками сильної та слабкої статі. Мова йде не про кількісні обмеження чи квоти, а лише про збільшення чисельності «представниць», а не «представників». Залишати це співвідношення у такому стані, як тепер, недемократично, наголошує віце-президент Єврокомісії Марґо Волстрем.
«Звичайно, я не беруся стверджувати, що загалом жінки кращі від чоловіків. Мова йде не про це. Жінки, що становлять 52 відсотки населення Євросоюзу, з демократичної точки зору повинні мати своїх представників», – каже вона.
Тим часом, поки у брюссельських євроустановах політики дискутують про рівність між жінками та чоловіками, у школах багатьох країн співдружності поступово намагаються зламати стереотипи. Тому нерідко у навчальних столярних майстернях уже сьогодні можна побачити дівчат. А хлопці тим часом вивчають основні секрети кулінарії на шкільній кухні.
(Брюссель – Прага – Київ)