Прага – Європейські країни не можуть домовитися про те, чи приймати їм в’язнів із американської тюрми Ґуантанамо, яку пообіцяв закрити новий американський президент Барак Обама. З одного боку, ЄС хотів би зробити жест доброї волі і надати допомогу Обамі для покращення американського іміджу в світі. З іншого боку, більшість імміграційних питань є в компетенції окремих країн Євросоюзу, і Брюссель не може нікого змушувати до проявів доброї волі.
Як зробити приємність Вашингтону та добру справу для охорони людських прав у світі, але не образити при цьому окремі європейські країни? Брюссель поставив перед собою нелегку задачу. Шукаючи вихід із делікатної ситуації, керівники ЄС намагаються виграти час. Віце-прем’єр-міністр Чехії, яка нині головує в ЄС Александр Вондра говорить, що ситуація складна і потребує «додаткового вивчення».
«Ця тема порушує багато політичних, юридичних та безпекових питань, які потребують додаткового вивчення та консультацій», – зазначає Вондра.
Вивчати і консультуватися з цього приводу будуть міністри юстиції та внутрішніх справ Європейського Союзу, які мають зустрітися в Брюсселі наприкінці місяця. А поки це питання гаряче дебатується в Європейському парламенті, який не має прямого впливу на прийняття рішень, але дебати демонструють спектр громадської думки в ЄС.
«Європа мусить говорити одним голосом»
Лідер лібералів Ґрем Вотсон висловив своє розчарування тим, що ЄС знову виявився неспроможним на спільну позицію.
«Ми не можемо вічно балансувати між тим, що Рада Європейського Союзу наполягає, що країни-члени самі вирішують, чи хочуть вони погодитися з пропозицією ЄС... Європа мусить говорити одним голосом», – заявив Ґрем Вотсон.
Але в Європарламенті виразно чути два голоси, які при цьому висловлюють діаметрально протилежні думки, хоч і говорять «однією мовою» в буквальному розумінні. Бо дві найбільші групи в Європарламенті, Народна партія та Соціалісти, обидві вибрали депутатів від Німеччини для викладення своїх позицій.
Депутат від Народної партії Гартмут Назауер вважає, що хоча Європа і прагне захистити людські права колишніх в’язнів Ґуантанамо, перш за все вона має захищати власну безпеку.
«Багато з ув’язнених приїхали в Афганістан після 11 вересня і тренувалися в таборах для терористів. І вони вже напевно не були туристами, що приїхали помилуватися красою природи. Вони залишаються загрозою безпеці», – каже він.
Визнані «невинними» не можуть повернутися до рідних країн
Із 245 в’язнів Ґуантанамо є такі, яких Сполучені Штати готові випустити, бо їх не визнали винними. Але вони не можуть повернутися до своїх рідних країн через можливість переслідування та не хочуть залишитися у Сполучених Штатах.
Надати їм притулок є просто моральним обов’язком Європи, вважає лідер Соціалістів Мартін Шульц. Адже хто як не Європа має допомогти новій американській адміністрації повернутися до міжнародних норм і цінностей, які, власне і є запорукою безпеки?!
«Я переконаний, що допомагаючи закрити Ґуантанамо, підтримуючи Барака Обаму та якщо буде потрібно, то і нашою активною участю, ми можемо зробити більше для світової безпеки, ніж пропагуючи помилкову концепцію безпеки», – наголошує Мартін Шульц.
Так само, як і доповідачі, не можуть дійти згоди і в самому німецькому уряді, що складається із строкатою коаліції. Чітку позицію «за» прийняття колишніх в’язнів мають французи, португальці, іспанці та кілька менших країн ЄС. Інші, а їхній табір очолюють Голландія, Швеція та Данія, вважають, що Ґуантанамо – це американська проблема і Вашингтон сам повинен її вирішувати.
(Прага – Київ)