Під час передвиборної кампанії Барак Обама неодноразово обіцяв закрити в’язницю на американській військово-морській базі в Гуантанамо. Обама назвав Гуантанамо «сумним розділом в американській історії».
Позиція Обами збігається з поглядами багатьох людей у Сполучених Штатах про те, що місце утримання підозрюваних у тероризмі суперечить нормальній американській юридичній практиці. Більше того, це завдає шкоди іміджеві Америки за кордоном, коли мова заходить про права людини.
Після перемоги на виборах 4 листопада і з наближенням моменту вступу на посаду президента Барак Обама почав уникати різких заяв.
Тепер він каже, що питання про тюрму в Гуантанамо та її в’язнів вимагає розгляду. Необхідний також план, у рамках якого в’язні можуть постати перед судом, отримати вирок і покарання в повній відповідності до американських законів. На думку Обами, справи в’язнів необхідно буде переглянути, а для цього знадобиться час.
Та все ж помічники майбутнього президента США почали розробляти план, згідно з яким частину в’язнів можуть звільнити, а справи інших будуть розглядати не військові трибунали, а звичайні цивільні кримінальні суди.
Трохи статистики
У Гуантанамо перебуває понад 250 в’язнів. П’ять правозахисних організацій закликали європейські країни прийняти 50 із них. Ідеться насамперед про тих, кому не висунуть звинувачення у США, однак котрі не можуть повернутися до своїх країн, де їх можуть очікувати тортури.
Знайти місце на земній кулі для звільнення в’язнів із тюрми в Гуантанамо – ще одна проблема нового президента США. Це прямий обов’язок Сполучених Штатів, вважає правозахисна організація «Міжнародна амністія».
Адміністрація Джорджа Буша вважає, що кілька десятків в’язнів є надто небезпечними, щоб випустити їх, а тому їх продовжують утримувати без суду.
Приблизно 80 інших в’язнів мають намір судити спеціальні трибунали на самій базі в Гуантанамо за зачиненими дверима, вони звинувачені у тероризмі.
Ще 50 в’язнів вирішили звільнити з Гуантанамо, але надалі утримувати в тюрмах на їхній батьківщині.
Однак Вашингтон побоюється, що у разі відправлення в’язнів до своїх країн їх звільнять або ж ці країни відмовляться їх прийняти.
Уряд Буша не раз заявляв, що хотів би закрити Гуантанамо, однак для цього належить знайти кращі варіанти утримання підозрюваних у тероризмі.
Речниця Білого дому Дана Періно заявила буквально в понеділок, що ці питання є складними. Вона висловила сподівання, що вдасться притягти в’язнів до суду через військові трибунали.
Обаму закликають закрити тюрму негайно
Тим часом Американська спілка громадянських свобод опублікувала на сторінках «Нью-Йорк Таймз» заклик до Обами закрити тюрму в Гуантанамо, причому зробити це «першого ж дня роботи в Білому домі».
На думку ж оглядачів, план закриття в’язниці може зіткнутися з чималими труднощами.
Консервативні члени Конгресу рішуче виступають проти перевезення небезпечних терористів із Куби на територію Сполучених Штатів і надання їм правових гарантій.
У цьому питанні можуть виникнути і складні правові проблеми, через які адміністрація Буша й виступала категорично проти перевезення підозрюваних у тероризмі іноземців на американську територію.
З іншого боку, багато країн, громадяни яких є в’язнями в Гуантанамо, відмовляються приймати їх.
Чи потрібна Америці нова система судочинства?
За деякими повідомленнями, помічники Обами готують нову систему судочинства для найважчих випадків. Спеціальний комітет має визначити, як ця система мала б працювати.
Опоненти виступають проти. Вони наполягають на тому, що «розглядати тероризм як простий злочин було б величезною помилкою». Саме так висловився член законодавчого комітету Сенату Джон Корнин.
Втім, навіть серед прихильників закриття тюрми в Гуантанамо ініціатива створити нову систему судочинства не викликає ентузіазму. Адвокат спілки громадянських свобод Джонатан Гафетц відверто сказав: «Нам не потрібна нова система судочинства».
Барак Обама справді може зіткнутися з серйозним опором, якщо захоче негайно закрити в’язницю в Гуантанамо, не маючи належних запасних варіантів. Ось чому майбутній президент дещо обережніше почав оцінювати можливість втілити в життя власну передвиборну обіцянку.
(Прага – Київ)
