Угорщина – Чимало угорських аналітиків сходяться на думці, що Угорщину чекає нелегкий 2009 рік. Міжпартійні чвари між партнерами ліво-ліберальної коаліції, що розпалася, грубі помилки високих державних управлінців і наслідки фінансової кризи у світі надовго дадуться взнаки громадянам цієї країни – кажуть одні. Тим часом інші стверджують, що, якби не було політики затягування пасків і перехідного кабінету міністрів, що представляє в парламенті урядову меншину на чолі з прем’єром-соціалістом, Угорщину не оминув би ще більший соціально-економічних хаос.
На думку колишнього багатолітнього керівника Національного банку Угорщини Жіґмонда Яраї, про конкретику того чи іншого сценарію говорити поки що передчасно. Наразі варто поглянути на загальні господарські тенденції, радить він, щоб мати приблизну картину майбутнього.
Жіґмонд Яраї, зокрема, вважає: «Угорщину криза вразить дуже глибоко, причому набагато брутальніше, ніж сусідні з нею держави. Це наслідки бездарної економічної політики минулих років, плоди, що будемо пожинати вельми скоро...»
Екс-керівник Нацбанку сумнівається в тому, що процес масових звільнень в Угорщині зупиниться на десятках тисяч працюючих і прогнозує набагато більшу цифру безробітних.
Тривалий час Жіґмонд Яраї був одним із тих впливових в Угорщині фінансистів, хто наприкінці 1990-х і на початку 2000-х років формував курс банківських процентних ставок, або принаймні задавав тон у цій сфері. Він вважає, що нині в Угорщині Національний банк, так би мовити, встановив занадто високу відсоткову верхню межу (11,5%), від чого, передусім, потерпатимуть малі і середні підприємства. Адже вони не будуть спроможні скористатися взятою позичкою так, щоб не тільки лишитися на плаву в бізнесі, а ще й розрахуватися з кредитором.
Жіґмонд Яраї радить поцікавитися досвідом сусідів: «У сусідніх державах національні банки встановили ставку у 3-4 відсотки, а подекуди вводять навіть нульовий процент, щоб було менше навантаження і на національну валюту. Головне питання сьогоднішньої кризи полягає в тому, чи здатні ми закачати гроші в економіку, аби не щезло виробництво, залишилися робочі місця. А наявними обсягами бюджету і нинішніми процентними ставками нам не вдасться врятувати національну економіку».
«Уряд зробив досить вдалу економічну корекцію»
Із економістом Яраї не погоджується Андраш Вертеш, керівник Інституту економічних досліджень. Він доводить, що угорський уряд зробив досить вдалу економічну корекцію в бік бюджетного заощадження, починаючи з 2006 року. Якби не вона, то наслідки світової фінансової кризи були б набагато відчутнішими в Угорщині.
Андраш Вертеш вітає рішення Євросоюзу та МВФ, які спільно виділили Угорщині 25 мільярдів американських доларів у цей, як вважає економіст, нелегкий період. «Угорщині треба стабілізувати фінансове становище із закордонних джерел. Для цього якраз згодилися транші ЄС та МВФ. Я думаю, що з точки зору макроекономіки упродовж минулого десятиліття, інакше виправити ситуацію ми просто не могли», – каже він.
Цим самим Вертеш закинув камінчика і в город колишнього міністра фінансів та голови НБУ Жіґмонда Яраї, який, бувало, і сам не відмовлявся від позичок міжнародних фінансових організацій.
Тим часом консервативна урядова опозиція опускає цю деталь, оскільки Яраї працював тоді у команді право-центристів. Опозиція наголошує на тому, що Угорщина не повинна залізати в надмірні валютні борги. На думку правих, запорукою успішного розвитку країни є курс на підтримку національного виробника, зменшення податків і продумана соціальна політика щодо населення.
(Угорщина – Прага – Київ)