Брюссель – Після подій на Кавказі Євросоюз усвідомив, що він не має особливих можливостей контролювати процеси, що відбуваються просто під його дверима на сході континенту. Саме через це й зросла зацікавленість об’єднаної Європи до ініціативи «Східного партнерства», ще раніше запропонованої Польщею і Швецією. Офіційно затвердити план дій щодо політики ЄС на сході Європи мають весною наступного року. А наразі Брюссель проводить консультації з країнами-учасницями. Віце-прем’єр-міністр з питань євроінтеграції Григорій Немиря саме для цього у понеділок відвідав європейські установи.
Основна мета робочого візиту віце-прем’єр-міністра Григорія Немирі – обговорити та внести можливі поправки до змісту політики Євросоюзу відносно України та ще п’яти країн колишнього радянського табору. Для цього український урядовець зустрівся із головою Європарламенту Гансом-Ґертом Петтерінґом, єврокомісаром із зовнішньополітичних питань Бенітою Ферреро-Вальднер, а також взяв участь у конференції «Європейські можливості для України. Майбутнє «Східного партнерства».
Ініціатива «Східного партнерства» була запропонована Польщею та Швецією, щоб збалансувати інтенсивне французьке лобіювання в політиці ЄС так званого «Середземноморського союзу».
Київ готовий використати кожен елемент «Східного партнерства»
Минулого тижня Єврокомісія оприлюднила документ, де було окреслено загальні напрямки політики ЄС щодо східних сусідів, а саме: України, Молдови, Вірменії, Грузії, Азербайджану та Білорусі — за умови, що офіційний Мінськ ітиме шляхом демократії.
Україна одразу відповіла офіційною заявою. У ній ішлося про те, що Київ готовий підтримати й використати кожен елемент «Східного партнерства». Проте це здійснюватиметься тільки за умови, що нова європейська політика не трактуватиметься, як альтернатива майбутнього членства, а навпаки, наблизить Україну до цієї мети.
Виходячи із коментарів віце-прем’єра Григорія Немирі, політика «східного партнерства» не заперечує можливого членства для країн, що до цього прагнуть. Хоча оприлюднене комюніке Єврокомісії не містить жодного пункту, де йшлося б про майбутнє членство.
«Якщо країна, дійсно, не на словах, а на ділі хоче інтегруватися до Євросоюзу, то такі можливості їй надаються у рамках політики та інституцій «східного партнерства», – зазначає Григорій Немиря.
«Розподіл фондів ЄС непропорційний»
Проте віце-прем’єр з питань євроінтеграції додає, що для реалізації цих планів потрібне фінансування. Київ звернув увагу представників Європарламенту, що порівняно з ініціативою «Середземноморського союзу», сума, передбачена для втілення європейських планів у східних країнах, істотно менша.
Тож, хоч грошові розподіли й викликають нині багато дискусій серед країн ЄС, можливо, ці фінансові перспективи будуть переглянуті. Це може статися вже у березні 2009 року, коли мають затвердити основні напрямки та планування ініціативи «Східного партнерства».
«Східне партнерство» і Росія – у різних площинах
А наприкінці квітня очікується проведення саміту 32-х або 33-х країн-членів ЄС та учасниць цієї ініціативи. Причому, Україна, за характеристикою пана Немирі, в авангарді «Східного партнерства».
Раніше деякі експерти висловлювали думку, що політика «Східного партнерства» не що інше, як своєрідне доповнення до політики стосунків Євросоюзу та Росії. Натомість Григорій Немиря звертає увагу на те, що у новому комюніке Єврокомісії, на відміну від початкового проекту, немає ніякого зв’язку політики «східного партнерства» та політики ЄС щодо Росії.
(Брюссель – Прага – Київ)