Європейська Комісія радить суттєво збільшити фінансову допомогу ЄС Україні, Грузії, Вірменії, Азербайджану, Молдові і можливо Білорусі, залежно від політичної ситуації в Мінську. А саме – до півтора мільярда євро до 2020 року. Про це повідомляє агентство Ассошіейтед прес, посилаючися на проект пропозиції. Втім, у плані «Східного партнерства» не йдеться про перспективи членства, на чому наполягає Україна.
Європейському Союзу передовсім йдеться про стабільність і безпеку та його кордонах. У Брюсселі не приховують, що нова програма співпраці народилася під впливом російсько-грузинської війни. Тоді Євросоюз і вирішив розробляти ідею «Східного партнерства», яку висунули Польща і Швеція.
У планах – розвиток торгівлі, а також активніша співпраця в сфері енергетики, освіти і культури. Серед іншого у проекті доповіді мовиться про те, що Євросоюз буде сприяти диверсифікації джерел енергопостачання, щоб дати змогу колишнім радянським республікам збудувати нові трубопроводи і сховища для нафти і газу.
Європейська Комісія очікує, що лідери ЄС затвердять програму «Східного партнерства» в квітні 2009 року. Але, як попереджає Радіо Свобода Аманда Акчакоджа з брюссельського Центру європейської політики, програма може зазнати змін.
«Питання грошей завжди складне для 27 держав ЄС. Деякі країни можливо захочуть, щоб додаткові кошти пішли в іншу частину Європи, на південь. Тому фінансове питання може бути каменем спотикання. Але поза тим я не бачу проблем із затвердженням цього документу», – каже брюссельський експерт.
Україна матиме статус Норвегії?
Аманда Акчакоджа вважає, що «Східне партнерство» є кроком у вірному напрямку, але, на її думку, ця програма не може суттєво поліпшити відносин між Україною і ЄС навіть у середньостроковій перспективі. Сторони вже сьогодні співпрацюють за напрямками, які заклали в новий документ.
Натомість польський депутат Яцек Саріуш-Вольські, який очолює комітет Європейського парламенту із закордонних справ, переконаний, що тепер Україна і ще п’ять колишніх радянських республік отримають у Євросоюзі статус, близький до статусу Норвегії та Ісландії.
Зі свого боку, українські дипломати розцінюють «Східне партнерство» як складову євроінтеграції. «Звичайно, це етап на шляху до членства України в Європейському Союзі. Інакше нема чого й кашу заварювати», – сказав Радіо Свобода посол України при ЄС Андрій Веселовський.
Україна зацікавлена в тому, щоб програма «Східного партнерства» мала окрему виконавчу структуру, яка б стежила за втіленням проектів.
До того, як у Брюсселі всерйоз сприйняли ідею «Східного партнерства», там розглядали відносини з Україною виключно в групі «сусідів Євросоюзу», поруч з Алжиром і Марокко.
(Прага – Київ)
Європейському Союзу передовсім йдеться про стабільність і безпеку та його кордонах. У Брюсселі не приховують, що нова програма співпраці народилася під впливом російсько-грузинської війни. Тоді Євросоюз і вирішив розробляти ідею «Східного партнерства», яку висунули Польща і Швеція.
У планах – розвиток торгівлі, а також активніша співпраця в сфері енергетики, освіти і культури. Серед іншого у проекті доповіді мовиться про те, що Євросоюз буде сприяти диверсифікації джерел енергопостачання, щоб дати змогу колишнім радянським республікам збудувати нові трубопроводи і сховища для нафти і газу.
Європейська Комісія очікує, що лідери ЄС затвердять програму «Східного партнерства» в квітні 2009 року. Але, як попереджає Радіо Свобода Аманда Акчакоджа з брюссельського Центру європейської політики, програма може зазнати змін.
«Питання грошей завжди складне для 27 держав ЄС. Деякі країни можливо захочуть, щоб додаткові кошти пішли в іншу частину Європи, на південь. Тому фінансове питання може бути каменем спотикання. Але поза тим я не бачу проблем із затвердженням цього документу», – каже брюссельський експерт.
Україна матиме статус Норвегії?
Аманда Акчакоджа вважає, що «Східне партнерство» є кроком у вірному напрямку, але, на її думку, ця програма не може суттєво поліпшити відносин між Україною і ЄС навіть у середньостроковій перспективі. Сторони вже сьогодні співпрацюють за напрямками, які заклали в новий документ.
Натомість польський депутат Яцек Саріуш-Вольські, який очолює комітет Європейського парламенту із закордонних справ, переконаний, що тепер Україна і ще п’ять колишніх радянських республік отримають у Євросоюзі статус, близький до статусу Норвегії та Ісландії.
Зі свого боку, українські дипломати розцінюють «Східне партнерство» як складову євроінтеграції. «Звичайно, це етап на шляху до членства України в Європейському Союзі. Інакше нема чого й кашу заварювати», – сказав Радіо Свобода посол України при ЄС Андрій Веселовський.
Україна зацікавлена в тому, щоб програма «Східного партнерства» мала окрему виконавчу структуру, яка б стежила за втіленням проектів.
До того, як у Брюсселі всерйоз сприйняли ідею «Східного партнерства», там розглядали відносини з Україною виключно в групі «сусідів Євросоюзу», поруч з Алжиром і Марокко.
(Прага – Київ)
