Прага – Європейська Комісія у середу запропонувала зміцнити відносини з Україною та ще із п’ятьма іншими колишніми радянськими республіками. На збільшення фінансової допомоги разом з Україною можуть розраховувати Грузія, Молдова, Вірменія, Азербайджан і, можливо, Білорусь, залежно від стану демократії в Мінську. Задуматися про тісніші контакти з цими державами європейців спонукав збройний конфлікт на Кавказі.
Європейська Комісія пропонує втричі збільшити допомогу Україні, Грузії, Молдові, Вірменії, Азербайджану та Білорусі – до півтора мільярда євро до 2020 року. У Брюсселі не приховують, що нова програма співпраці народилася під впливом російсько-грузинської війни. Тоді Євросоюз і вирішив підтримати ідею «Східного партнерства», яку спершу висунули Польща і Швеція. Але як запевнив у середу голова Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу, йдеться не про створення нових зон впливу, а про стабільність і процвітання на східних кордонах ЄС.
У перспективі – підписання угод про асоціацію, безвізовий режим та вільна торгівля. Комісар ЄС з із зовнішніх відносин Беніта Ферреро-Вальднер заявила: «Ми хочемо створити зону вільної торгівлі. У результаті довгого процесу може виникнути «економічне об’єднання сусідів», де буде вільна торгівля між цими країнами і, звісно, між ними і Євросоюзом».
У планах також нові енергетичні проекти. Євросоюз збирається сприяти диверсифікації джерел енергопостачання, щоб дати змогу колишнім радянським республікам збудувати нові трубопроводи і сховища для нафти і газу.
Втім, «Східне партнерство» не передбачає перспективи членства, на чому наполягала Україна.
«Ми вже продемонстрували Україні, що готові до більшого, якщо вона робитиме більше. На останньому саміті Україна-ЄС ми визнали її європейські прагнення. Водночас ми кажемо, що зараз час наблизитися в сфері європейських стандартів, внутрішніх реформ, а майбутнє не визначене заздалегідь. Але в даний момент політика сусідства і це «Східне партнерство» не стосуються членства», – зауважила єврокомісар Беніта Ферреро-Вальднер.
«Фінансове питання може бути каменем спотикання»
Європейська Комісія сподівається, що лідери ЄС затвердять програму «Східного партнерства» навесні 2009 року. Але, як сказала Радіо Свобода Аманда Акчакоджа з брюссельського Центру європейської політики, програма може зазнати змін, «питання грошей завжди складне для 27 держав ЄС». «Деякі країни можливо захочуть, щоб додаткові кошти пішли в іншу частину Європи, на південь. Тому фінансове питання може бути каменем спотикання. Але поза тим як не бачу проблем із затвердженням цього документа», – зазначила брюссельський експерт.
Зі свого боку, українські дипломати розцінюють «Східне партнерство» як складову євроінтеграції. «Звичайно, це етап на шляху до членства України в Європейському Союзі. Інакше нема чого й кашу заварювати», – сказав Радіо Свобода посол України при ЄС Андрій Веселовський.
Україна була зацікавлена в тому, щоб програма «Східного партнерства» мала окрему виконавчу структуру, яка б стежила за втіленням проектів.
До того як у Брюсселі всерйоз сприйняли ідею «Східного партнерства», там розглядали відносини з Україною виключно в групі «сусідів Євросоюзу», поруч із Алжиром і Марокко.
(Прага – Київ)
У перспективі – підписання угод про асоціацію, безвізовий режим та вільна торгівля. Комісар ЄС з із зовнішніх відносин Беніта Ферреро-Вальднер заявила: «Ми хочемо створити зону вільної торгівлі. У результаті довгого процесу може виникнути «економічне об’єднання сусідів», де буде вільна торгівля між цими країнами і, звісно, між ними і Євросоюзом».
У планах також нові енергетичні проекти. Євросоюз збирається сприяти диверсифікації джерел енергопостачання, щоб дати змогу колишнім радянським республікам збудувати нові трубопроводи і сховища для нафти і газу.
Втім, «Східне партнерство» не передбачає перспективи членства, на чому наполягала Україна.
«Ми вже продемонстрували Україні, що готові до більшого, якщо вона робитиме більше. На останньому саміті Україна-ЄС ми визнали її європейські прагнення. Водночас ми кажемо, що зараз час наблизитися в сфері європейських стандартів, внутрішніх реформ, а майбутнє не визначене заздалегідь. Але в даний момент політика сусідства і це «Східне партнерство» не стосуються членства», – зауважила єврокомісар Беніта Ферреро-Вальднер.
«Фінансове питання може бути каменем спотикання»
Європейська Комісія сподівається, що лідери ЄС затвердять програму «Східного партнерства» навесні 2009 року. Але, як сказала Радіо Свобода Аманда Акчакоджа з брюссельського Центру європейської політики, програма може зазнати змін, «питання грошей завжди складне для 27 держав ЄС». «Деякі країни можливо захочуть, щоб додаткові кошти пішли в іншу частину Європи, на південь. Тому фінансове питання може бути каменем спотикання. Але поза тим як не бачу проблем із затвердженням цього документа», – зазначила брюссельський експерт.
Зі свого боку, українські дипломати розцінюють «Східне партнерство» як складову євроінтеграції. «Звичайно, це етап на шляху до членства України в Європейському Союзі. Інакше нема чого й кашу заварювати», – сказав Радіо Свобода посол України при ЄС Андрій Веселовський.
Україна була зацікавлена в тому, щоб програма «Східного партнерства» мала окрему виконавчу структуру, яка б стежила за втіленням проектів.
До того як у Брюсселі всерйоз сприйняли ідею «Східного партнерства», там розглядали відносини з Україною виключно в групі «сусідів Євросоюзу», поруч із Алжиром і Марокко.
(Прага – Київ)