Репатріанти взяли в облогу парламент Криму

Вимоги все ті ж, незмінні – наділення усіх репатріантів, хто потребує, земельними ділянками для будівництва індивідуального житла. На мітинг приїхали кримські татари з більшості регіонів півострова, представники всіх існуючих «галявин протесту», а останніх – понад
півсотні.

На прохання влади репатріанти не проводили своїх акцій під час курортного сезону. Тепер вони кажуть, що чиновники не виконують своїх обіцянок. Один із лідерів ініціативної групи репатріантів Даніял Аметов сказав Радіо Свобода, що цією акцією кримські татари нагадують парламенту та уряду Криму про їхню відповідальність за розв‘язання проблем кримськотатарського народу. За його словами, не можна продавати «те, що створив Господь – землю. Чиновники мають не продавати її, а передати тим, хто потребує, репатріантам».

Два тижні владі на роздуми

До учасників мітингу вийшли представники керівництва парламенту та уряду Криму, зокрема, голова парламентської комісії у справах національностей і депортованих Ремзі Ільясов і віце-прем‘єр Азіз Абдулаєв. Після кількагодинних переговорів під звуки дудок протестувальники погодилися тимчасово зупинити акцію. За їхніми словами, мітинги відновляться 15 грудня, якщо кримська влада не розпочне виконання земельних вимог репатріантів.

Під час акції протесту Верховну Раду Криму охороняли близько двохсот бійців спецпідрозділу міліції «Беркут», хоча репатріанти поводилися стримано і були налаштовані мирно.

Зараз у Криму мешкає близько 270 тисяч кримських татар, що складає майже 14% населення автономії. Ще близько 100 тисяч осіб перебувають у місцях депортації – в Узбекистані, Киргизстані, Таджикистані і Росії. Депортовані у 1944 році з Криму кримські татари та їхні нащадки досі в Україні не реабілітовані. І після 20 років після початку їхньої репатріації до Криму тут не створений механізм відшкодування втраченого ними майна та землі.