Київ – Стосунки Київ – Брюссель за умов інституційної кризи в Євросоюзі та різних антизахідних заяв офіційної Москви можуть набути динаміки і реальних дій. Крім того, Україна має використати і зміни, які з’являться у відносинах між Брюсселем і Вашингтоном після приходу до влади команди новообраного президента США. У цьому переконані українські інтелектуали, представники науково-дослідних центрів та громадських організацій, які досліджують проблематику євроатлантичної інтеграції України. 10 листопада вони презентували тези, як має реагувати українська влада на нові геополітичні виклики.
Чи зможе Україна наповнити нарешті реальним змістом мантри про євроатлантичну інтеграцію, залежить у першу чергу від внутрішніх чинників, переконаний експерт Центру миру та зовнішньої політики України Олександр Сушко.
За його словами, міжнародні обставини цьому сприяють: по-перше, прихід молодої команди американських демократів до Білого Дому зменшить напруженість у стосунках між Брюсселем і Вашингтоном, по-друге, напруження і недовіра між ЄС та Росією посилюють безпекову роль України в Європі.
«Україна перебуває у фокусі усіх дискусій, зокрема, стосовно відносин Росія – Євросоюз. У Європі немає консенсусу з приводу багатьох питань у відносинах Росія – ЄС, Україна – ЄС. Це не є добре чи погано, тому що це створює простір для маневру, у тому числі і для України, якби вона змогла виступати як консолідований автор, який дійсно знає, чого він хоче», – вважає Олександр Сушко.
Україну дестабілізує в першу чергу … влада України
Але в Україні єдності, консолідованості щодо зовнішньополітичного курсу держави як не було, так і не передбачається у перспективі.
Як відзначив директор Інституту європейської безпеки Іван Галенко, у боротьбі за розподіл повноважень та фінансових потоків різні гілки української влади не лише забувають про свій імідж за кордоном, але й дезорієнтують суспільство, яке розгублено спостерігає «за маневрами» влади і почувається загубленим поміж Москвою, Брюсселем і Вашингтоном.
Підтримуючи колегу, директор школи політичної аналітики Києво-Могилянської академії Олексій Гарань та київський соціолог Сергій Толстов наголосили: українська влада – основний чинник дестабілізації у такій делікатній сфері, як зовнішня політика.
Необхідний консенсус, а не розбрат
Крім того, за словами професора Толстова, для того, щоб в Україні зовнішня політика набула якогось цілісного характеру, «має бути зроблено щось на зразок національного консенсусу – включаючи питання і ЄС, і НАТО, і цивілізаційного перелому».
Як каже соціолог, «без визнання принаймні адміністративної бюрократії і політиків і людей, які їх підтримують на сході, на півдні країни, нічого з тим же НАТО у нас не вийде».
«Країни ЄС поступово доходять висновку, що без елементарної підтримки з боку південного сходу ідея просування України «на захід» є суцільною авантюрою», – вважає дослідник.
Учасники нинішнього круглого столу звернулись до представників влади зі своїми пропозиціями, найважливіша з яких – припинити розбрат та об’єднатися для досягнення в Україні європейських стандартів життя, демократичних принципів у політиці, розбудови партнерських стосунків із Євросоюзом і США, враховуючи при цьому специфічний «російський фактор».
При цьому те, наскільки важливим є цей російський фактор, буде відомо вже 14 листопада, під час саміту ЄС – Росія, кажуть українські експерти.
(Київ – Прага)