Брюссель – Євросоюз думає над тим, як забезпечити себе у майбутньому енергоносіями. Адже, за підрахунками, до 2030 року глобальний попит на газ, нафту та інші джерела енергії зросте вдвічі. До того ж, з іншого боку Європа оголосила себе лідером у боротьбі проти кліматичних змін. Як спланувати розвиток таким чином, щоб збалансувати зрослий попит на енергію та зусилля в боротьбі з глобальним потеплінням. Виробити європейську енергетичну стратегію на десятки років наперед спробували сьогодні в Брюсселі політики, основні гравці енергетичного ринку ЄС, аналітики та науковці.
Світ уже давно постав перед серйозними проблемами, пов’язаними з енергопостачанням та охороною довкілля. Сьогодні лідери євроінституцій та енергетичні експерти зібратися на круглий стіл, влаштований організацією «Друзі Європи». Вони спробували заглянути в майбутнє і визначити, звідки Європа отримуватиме недорогу і екологічно чисту енергію, скажімо, через 20 років.
«Ми потребуватимемо набагато більше енергії у світі, щоб задовольнити потреби споживачів. Нам треба більше джерел відновлюваної енергії. Нам треба більше атомної енергії. Нам потрібні нові «безвуглецеві» технології та й загалом усі види енергії, бо тільки так ми збережемо необхідний баланс енергоринку», – заявив єврокомісар з енергетичних питань Андріс Пієбалґс.
Зменшити перехідний шок
На думку єврокомісара, світовий економічний спад неминучий. Тож прискорити процес розвитку нових шляхів енергопостачання в умовах загального сповільнення буде майже неможливо. «Звичайно, людство виживе у цих умовах, – каже він. – Проте воно не зможе оминути болісного процесу переходу від однієї моделі енергоспоживання до іншої. Кроки, що ми пропонуємо, покликані зробити цей перехід не таким болісним».
З огляду на загрозливі зміни клімату Брюссель закликав світ до нової промислової революції. Починаючи з себе, Євросоюз вирішив базувати свою енергетичну політику на таких принципах: створення повноцінного єдиного внутрішнього ринку енергії, сувора економія та розвиток нових технологій і відновлюваних джерел енергії. Після ускладнення стосунків із Росією, що є однією з основних постачальниць нафти й газу до ЄС, Брюссель пришвидшив пошуки диверсифікації та гарантій надійності постачань енергії.
Нові технології збільшуватимуть безробіття?
Проте в усій цій стратегії на далеку перспективу найбільшу турботу викликають робочі місця. Відомо, що відмова від старих технологій та перехід до нових завжди призводять до втрати роботи тисяч і навіть мільйонів працівників. Однак представник Єврокомісії переконаний у зворотньому: впровадження нових технологій, на його думку, сприятиме створенню нових робочих місць. Тому комісар Пієбалґс закликав учасників діалогу «переконати людей, які з острахом спостерігають за новими викликами та змінами в поводженні із довкіллям та перебудовою індустрії».
Песимістичніше дивиться на майбутнє енергоринку аналітик із Європейського Центру політичних досліджень Антон Георгієв. За його словами, все залежить від майбутніх інвестицій в екологічно чисті технології та проекти, однак вони у майбутньому можуть бути суттєво скорочені. З одного боку, стає дедалі важче зібрати достатній капітал на нові технології в умовах глобальної рецесії та падіння цін та нафту. Інша перепона – обмежений доступ до кредитів, що також спровокувала світова фінансова криза.
(Брюссель – Прага – Київ)
«Ми потребуватимемо набагато більше енергії у світі, щоб задовольнити потреби споживачів. Нам треба більше джерел відновлюваної енергії. Нам треба більше атомної енергії. Нам потрібні нові «безвуглецеві» технології та й загалом усі види енергії, бо тільки так ми збережемо необхідний баланс енергоринку», – заявив єврокомісар з енергетичних питань Андріс Пієбалґс.
Зменшити перехідний шок
На думку єврокомісара, світовий економічний спад неминучий. Тож прискорити процес розвитку нових шляхів енергопостачання в умовах загального сповільнення буде майже неможливо. «Звичайно, людство виживе у цих умовах, – каже він. – Проте воно не зможе оминути болісного процесу переходу від однієї моделі енергоспоживання до іншої. Кроки, що ми пропонуємо, покликані зробити цей перехід не таким болісним».
З огляду на загрозливі зміни клімату Брюссель закликав світ до нової промислової революції. Починаючи з себе, Євросоюз вирішив базувати свою енергетичну політику на таких принципах: створення повноцінного єдиного внутрішнього ринку енергії, сувора економія та розвиток нових технологій і відновлюваних джерел енергії. Після ускладнення стосунків із Росією, що є однією з основних постачальниць нафти й газу до ЄС, Брюссель пришвидшив пошуки диверсифікації та гарантій надійності постачань енергії.
Нові технології збільшуватимуть безробіття?
Проте в усій цій стратегії на далеку перспективу найбільшу турботу викликають робочі місця. Відомо, що відмова від старих технологій та перехід до нових завжди призводять до втрати роботи тисяч і навіть мільйонів працівників. Однак представник Єврокомісії переконаний у зворотньому: впровадження нових технологій, на його думку, сприятиме створенню нових робочих місць. Тому комісар Пієбалґс закликав учасників діалогу «переконати людей, які з острахом спостерігають за новими викликами та змінами в поводженні із довкіллям та перебудовою індустрії».
Песимістичніше дивиться на майбутнє енергоринку аналітик із Європейського Центру політичних досліджень Антон Георгієв. За його словами, все залежить від майбутніх інвестицій в екологічно чисті технології та проекти, однак вони у майбутньому можуть бути суттєво скорочені. З одного боку, стає дедалі важче зібрати достатній капітал на нові технології в умовах глобальної рецесії та падіння цін та нафту. Інша перепона – обмежений доступ до кредитів, що також спровокувала світова фінансова криза.
(Брюссель – Прага – Київ)