Вашингтон – Президент Сполучених Штатів Джордж Буш запросив на розмову лідерів Конгресу і обох президентських кандидатів – сенатора-республіканця Джона МакКейна і сенатора-демократа Барака Обаму. Йшлося про план подолання фінансової кризи.
Нараду у Білому Домі вважають надзвичайною подією. Адже
йдеться про кризу, яку за масштабом порівнюють з початком Великої депресії 30-их років минулого століття. До того ж, це відбувається напередодні загальних виборів.
Боротьба між кандидатами ось-ось сягне апогею. У п’ятницю мають відбутися перші президентські дебати, від яких залежатиме рівень популярності суперників.
Однак обидва кандидати оголосили, що інтереси країни вимагають невідкладних дій. Треба, кажуть вони, стати вище політики і повернутися до Вашингтона.
МакКейн навіть зупинив свою передвиборну кампанію, скасував публічні виступи й телевізійну агітацію. Президент Буш сподівався, що МакКейн і Обама, які стали фактичними лідерами своїх партій, допоможуть переконати скептиків у Конгресі прийняти пропозицію адміністрації.
Йдеться про виділення 700 мільярдів доларів для порятунку велетнів фінансового світу – компаній, чиї справи зайшли у глухий кут.
Криза, за словами Буша, загрожує «катастрофою американської економіки».
Після годинної наради, яку преса встигла охрестити історичною, лідери Конгресу оголосили, що вони досягли попередньої домовленості з Білим Домом. Вона полягала в тому, що адміністрація отримає згоду на частину запропонованого пакету з тим, щоб Конгрес мав право вето на використання решти грошей.
Міністр фінансів мав отримати дозвіл на витрату 250 мільярдів доларів з тим, щоб отримати ще 100 мільярдів, якщо письмово підтвердить, що потребує цих коштів. Таким чином, Конгрес контролюватиме ці астрономічні суми. Але остаточного рішення ще не дійшли, бо законодавцям забракло єдності.
Республіканці проти того, щоб уряд фактично викупив частину компаній, що прогоріли, бо таке втручання держави у справи приватного бізнесу суперечить самій природі класичного американського капіталізму.
Впливова група республіканських конгресменів висунула свою пропозицію. Вона полягає в тому, щоб замість закупівлі знецінених активів, уряд надав компаніям, що тонуть, страхові гарантії.
Демократи ж вимагають, щоб новий закон передбачив обмеження винагород менеджерам компаній-велетнів.
Ці менеджери отримують щороку десятки мільйонів доларів при тому, що акції їхніх компаній знецінюються.
Сенатор-демократ Кристофер Додд, голова комісії у справах банків, і його республіканський заступник сенатор Боб Беннетт, оголосили, що законодавці ніби досягли згоди з адміністрацією.
Як заявив репортерам президент Буш, «усі ми за круглим столом усвідомлюємо, що мусимо діяти якомога швидше».
Однак учасники переговорів, покинувши Білий Дім, не захотіли спілкуватися з журналістами.
Ні МакКейн, ні Обама не змогли вплинути на колег.
Міністр фінансів Генрі Полсон і шеф Федеральної резервної системи Бен Бернанкі до пізнього вечера у четвер сиділи на Капітолійському пагорбі, прагнучи знайти спільну мову із законодавцями.
Сенатор Мітч МакКоннелл, лідер республіканців, сказав, що вони потребують більше часу, щоб виробити прийнятний для всіх законопроект.
йдеться про кризу, яку за масштабом порівнюють з початком Великої депресії 30-их років минулого століття. До того ж, це відбувається напередодні загальних виборів.
Боротьба між кандидатами ось-ось сягне апогею. У п’ятницю мають відбутися перші президентські дебати, від яких залежатиме рівень популярності суперників.
Однак обидва кандидати оголосили, що інтереси країни вимагають невідкладних дій. Треба, кажуть вони, стати вище політики і повернутися до Вашингтона.
МакКейн навіть зупинив свою передвиборну кампанію, скасував публічні виступи й телевізійну агітацію. Президент Буш сподівався, що МакКейн і Обама, які стали фактичними лідерами своїх партій, допоможуть переконати скептиків у Конгресі прийняти пропозицію адміністрації.
Йдеться про виділення 700 мільярдів доларів для порятунку велетнів фінансового світу – компаній, чиї справи зайшли у глухий кут.
Криза, за словами Буша, загрожує «катастрофою американської економіки».
Після годинної наради, яку преса встигла охрестити історичною, лідери Конгресу оголосили, що вони досягли попередньої домовленості з Білим Домом. Вона полягала в тому, що адміністрація отримає згоду на частину запропонованого пакету з тим, щоб Конгрес мав право вето на використання решти грошей.
Потрібен прийнятний для всіх законопроект
Міністр фінансів мав отримати дозвіл на витрату 250 мільярдів доларів з тим, щоб отримати ще 100 мільярдів, якщо письмово підтвердить, що потребує цих коштів. Таким чином, Конгрес контролюватиме ці астрономічні суми. Але остаточного рішення ще не дійшли, бо законодавцям забракло єдності.
Республіканці проти того, щоб уряд фактично викупив частину компаній, що прогоріли, бо таке втручання держави у справи приватного бізнесу суперечить самій природі класичного американського капіталізму.
Впливова група республіканських конгресменів висунула свою пропозицію. Вона полягає в тому, щоб замість закупівлі знецінених активів, уряд надав компаніям, що тонуть, страхові гарантії.
Демократи ж вимагають, щоб новий закон передбачив обмеження винагород менеджерам компаній-велетнів.
Ці менеджери отримують щороку десятки мільйонів доларів при тому, що акції їхніх компаній знецінюються.
Сенатор-демократ Кристофер Додд, голова комісії у справах банків, і його республіканський заступник сенатор Боб Беннетт, оголосили, що законодавці ніби досягли згоди з адміністрацією.
Як заявив репортерам президент Буш, «усі ми за круглим столом усвідомлюємо, що мусимо діяти якомога швидше».
Однак учасники переговорів, покинувши Білий Дім, не захотіли спілкуватися з журналістами.
Ні МакКейн, ні Обама не змогли вплинути на колег.
Міністр фінансів Генрі Полсон і шеф Федеральної резервної системи Бен Бернанкі до пізнього вечера у четвер сиділи на Капітолійському пагорбі, прагнучи знайти спільну мову із законодавцями.
Сенатор Мітч МакКоннелл, лідер республіканців, сказав, що вони потребують більше часу, щоб виробити прийнятний для всіх законопроект.