(Скорочена версія. Повну версію «Вечірньої Свободи» слухайте в аудіозаписі)
Роман Скрипін: Україна дедалі більше інтегрується в світову економіку. Попри позитиви така тісна інтеграція несе в собі й негативи і нові виклики.
У світі знову фінансова криза. Курси на фондових біржах летять шкереберть. І що цікаво, що в Україні відбувається щось подібне.
Інша річ, що за коливаннями стежить вузьке коло людей. Якби коло було ширшим, то в Україні спостерігалася б паніка, очевидно, а не захоплення політичним серіалом «взаємини двох Вікторів та Юлії».
Єдина річ, яка змушує хвилюватися українців другий день поспіль, то це несподіване зміцнення долара та євро.
Шановні гості, у мене перше запитання. Чи є взагалі український фондовий ринок, чи його немає?
Андрій Дмитренко: Український фондовий ринок безперечно існує. Він дуже молодий. І це правда. Тому, оскільки він лише розвивається, за віком він набагато молодший, ніж навіть наша економіка, я б так сказав, реагує він трошки, можливо, по-дитячому. Ми говоримо і про розмір фондового ринку, і про те, наскільки великими можуть бути коливання.
Якщо ми говорили, що в 2007 році це був ринок, який у світі зростав найшвидше, і ми виросли на 130%, тобто кожні 100 доларів, які були вкладені на початку 2007 року, заробили 130%, то коли інвестори почали панікувати, а все це почалося з кризи іпотечної в Америці, то і ринок впав найсильніше.
Україна в цьому плані досить схожа на Китай, ринок якої країни також зростав на понад 130% і зараз так, як і ми, впав понад 60%.
Ринок існує. Він є досить великий. Вже валова капіталізація 60 мільярдів доларів була, 120, майже 130…
Роман Скрипін: Це в Україні?
Андрій Дмитренко: Це ми говоримо про акції компаній, які торгуються на ПФТС. Але на відміну від інших ринків кількість акцій, в які можна вкласти гроші, маленька – лише 10% від того, що обертається, тому що в Україні велика концентрація пакетів в руках стратегічних інвесторів місцевих і іноземних.
Роман Скрипін: Сподіваюся, що слухачам щось зрозуміло з цього пояснення.
Як на мене, зрозуміло, що в нас ринок молодий, порівняно з іншими ринками невеликий і на торги виносяться лише 10% акцій підприємств.
Я прошу так само Івана Лозового відповісти на питання: чи є український фондовий ринок, чи його немає? Чи слід його серйозно розглядати?
Іван Лозовий: Я погоджуюся з колегою, що формально такий ринок існує. Але я хотів би це заперечити дещо в іншому ракурсі і стверджувати, що такого ринку поки що немає як такого, яким він розуміється на Заході.
Такий ринок передбачає розвинуту ринкову економіку, розвинуту структуру акціонерів, де звичайний там сантехнік, робітник мають акції великих компаній. Вони цими акціями торгуються. Існує надзвичайно розгалужена мережа брокерських контор, які торгують цими акціями.
І саме через таку вагому частину фондових ринків в західних країнах вони зараз легко піддаються впливу цьому світовому «цунамі», який ми бачимо на фондових ринках. І саме через цю причину в Україні ефекту як такого не буде на звичайного обивателя.
Іван Лозовий: Чи 99%, чи 98% людей взагалі не відчують ефекту від цього, тому що це явище досить розвинутої, великої ринкової економіки.
Роман Скрипін: В мене тоді наступне запитання.
Чому тоді пересічний українець, як Ви сказали, сантехнік, я сказав би тоді, двірник, можливо, не може придбати акції будь-якого підприємства, яке виставило свої акції на продаж на біржі? Чому ж так відбувається в Україні? Чому всі фондові торги відбуваються поміж обмеженим колом людей або обмеженим колом компаній?
Іван Лозовий: Це дуже абсолютно слушне питання. І як колега зазначив, тільки 10% тих акцій, які є вже на біржі, фактично потенційно доступні, скажемо, для Вас чи для мене, щоб купити…
Роман Скрипін: Для мене доступні?
Іван Лозовий: Я кажу, що потенційно.
Роман Скрипін: Тоді чому українці… Я продовжу це питання, розгорну більше.
Чому не використовується величезний інвестиційний потенціал внутрішніх накопичень українців, які змушені купляти долари, євро, золото, але не відбувається реінвестування накопичених коштів українських в українські ж підприємства через торги на біржі?
Я зараз не питаю, чи добре це, чи погано? Ми це з’ясуємо це протягом програми. Але в Україні це не відбувається. Чому?
Андрій Дмитренко: Я мав би тут заперечити. Варто погодитись, що співвідношення участі фізичних осіб, населення у фондовому ринку України є набагато менша, ніж то є, скажімо, у Росії чи в Польщі. Там до 50% всіх оборотів на ринку відбувається за рахунок місцевих грошей.
Гроші надходять як через банківську систему – люди знімають гроші з депозитів, так і великою мірою через пенсійну систему – люди віддають гроші пенсійним фондам, які ці гроші інвестують для того, щоб в майбутньому у них був більший дохід.
В Україні частка місцевих грошей зросла суттєво. З 5% раніше… 95% було іноземних…
Роман Скрипін: Ми говоримо про доступність.
Андрій Дмитренко: На сьогоднішній день система фондового ринку така, що безпосередні учасники ринку, ті, які беруть участь в торгах, є професійні учасники – це торговці цінними паперами, але фізичні особи, населення має доступ на фондовий ринок через компанію з управління активами, через купівлю сертифікатів.
І нова послуга, яку надає, зокрема наша компанія, багато інших компаній, то вони можуть дійсно інвестувати напряму, підписавши договори відповідні з компаніями і на власний розсуд за консультаціями з професійними брокерами купувати ті чи інші папери.
Об’єм дуже маленький. Це лише почалося. На жаль, криза, можливо, відіб’є бажання це робити у великих обсягах на найближчий рік.
Роман Скрипін: Це не перша світова криза, я перепрошую.
Іван Лозовий: Тут головну проблему бачу структури нашої економіки.
Іван Лозовий: В західних розвинутих економіках більшість середнього рівня, великі компанії знаходяться не в руках одного, пробачте, клану чи олігарха, а це є дійсно акціонерні компанії. У нас такого майже немає. Допоки цього не буде, в нас не буде достатньо капіталу для того, щоб просувати нашу економіку вперед.
У нас такого майже немає. І це є основа для дійсно фондового ринку. Допоки цього не буде, в нас не буде достатньо капіталу для того, щоб просувати нашу економіку вперед.
Раніше чи пізніше – це точно сказати безумовно неможливо, але впродовж кількох років нас чекає суттєве сповільнення росту економічних темпів через те, що є відсутня внутрішня можливість капіталізувати, інвестувати, вкладати гроші у власну економіку. Оце головна проблема.
Роман Скрипін: Зрозуміло.
Ну, і вже згадали про ПФТС і про Польщу, і про Росію…
Якщо навіть порівняти доступні польські і російські телеканали, то там навіть у новинах на каналах розповідають про стрибки акцій на варшавській біржі або на російській біржі. І це дійсно цікавить людей, страшно цікавить, тому що цього б не було в ефірі інакше.
Іван Лозовий: Впродовж кількох років нас чекає суттєве сповільнення росту економічних темпів через те, що є відсутня внутрішня можливість капіталізувати, інвестувати, вкладати гроші у власну економіку.
Андрій Дмитренко: На сьогоднішній день ПФТС – це торгівельна система, на якій дійсно оперують професійні брокери, торгівці цінними паперами.
Ми очікуємо реформування ПФТС і системи торгів, за якою люди отримують змогу безпосередньо напряму інвестувати в будь-якій кількості, купувати, продавати цінні папери…
(Скорочена версія. Повну версію «Вечірньої Свободи» слухайте в аудіозаписі)
