Українські і європейські бюрократи стають «близнюками»

Ірина Бурленко

Київ – Буде чи не буде Україна в Європейському Союзі? Це питання ледь не щотижня порушують ті чи інші українські політики. Але мало хто згадує, чи Україна готова до такого приєднання практично: жити за законами, які є нормою в ЄС, чи мати державну службу, яка вміє працювати так, як працюють у Стокгольмі, Таллінні чи Празі? У Брюсселі вирішили підійти до цього питання практично і надати можливість українським та європейським бюрократам попрацювати разом і знайти спільно шляхи до підвищення рівня української бюрократії.


Щоб зрозуміти, як працює чиновницький апарат, потрібно в ньому попрацювати – так вирішив Євросоюз напередодні свого розширення. Адже до вже існуючих механізмів мали долучитися відразу 10 східноєвропейських держав, більшість із них мали залишки старої радянської системи управління. За кілька років систему вдалося уніфікувати. Тепер Брюссель поширює успішний досвід на сусідів.

Вже понад два роки українські та європейські чиновники працюють разом у проекті під назвою «Твіннінг». Це слово походить від англійського «близнюк» і означає рівноправне партнерство – між ЄС та однією з країн Європейської політики сусідства. Почали з тих галузей, які Україна та ЄС визначили як найболючіші для себе.

Розпочали з незалежної комісії з енергетики

Національна комісія регулювання електроенергетики України спільно з відповідними органами Італії, Австрії та Чеської Республіки працюють над одним із проектів «Твіннінг». Його завдання – гармонізувати законодавство України та ЄС, що передбачало б незалежність комісії і є нормою в Європейському Союзі.

Пані Лемлем Саїд Ісса з італійського органу регулювання електроенергетики та газу приїхала працювати в Україну в травні минулого року. Вона і раніше брала участь у міжнародних проектах, але поїхати у невідому для неї країну на два роки відважилася вперше. Як говорить пані Ісса, мета співпраці – зрозуміти українську систему, як вона впроваджує лібералізацію ринку, заохочує конкуренцію, безпеку та якість постачань електроенергії, турбується про споживачів.

«Ми намагаємося разом запровадити необхідні програми в ділянках, де це ще не було зроблено», – говорить Лемлем Саїд Ісса.

Кабінет її партнера, начальника управління стратегічного планування та розвитку енергетичних ринків Валерія Цапліна розташований поруч.

«Роль наших партнерів – допомогти нам знайти краще рішення, порадити нам у тих питаннях, в яких у нас немає відповідного досвіду», – каже пан Цаплін. Він додає, що співпраця напряму з партнером із ЄС є набагато ефективнішою, ніж та, що була раніше – через документи і звіти консультантів.

Якщо проект вдасться реалізувати, то населення України буде менше платити за електроенергію, ніж за умови збереження існуючої системи регулювання. Але, як часто буває в Україні, на перешкоді втілення проекту вже стали українські політичні реалії. Замість того, щоб Комісія була незалежною, її нещодавно знову перевели під урядову структуру, чим повернули ситуацію в сфері енергетики, як зазначають оглядачі, на 10 років назад.

(Київ – Прага)