Прага – Газети публікують низку матеріалів, присвячених поїздці віце-президента США Діка Чейні до Азербайджану, Грузії та України і ставлять питання – чи варто очікувати після цього турне ще більшого ускладнення стосунків Заходу з Росією. У пресі з’являється все більше даних про незгоди, в перебігу війни в Грузії, між керівництвом російської армії та Кремлем, що може в перспективі загострити політичну ситуацію в Росії. А деякі впливові видання публікують інформації про початок судового процесу між Румунією та Україною в Міжнародному суді в Гаазі стосовно статусу українського острова Зміїний.
Європейське видання «Уолл Стріт Джорнел» ставить питання про те, чи вдасться американському віце-президентові Дікові Чейні під час свого кавказького турне схилити світ на бік підтримки Грузії та її сусідів, включно з Україною. І далі газета висловлює сумнів у позиціях деяких європейських країн щодо підтримки американських планів на Кавказі. Це також, як вважає «Уолл Стріт Джорнел», змушує сумніватися деяких сусідів Грузії у здатності Заходу захистити їх в разі небезпеки з боку Москви. Газета наводить висловлювання радника Діка Чейні Джона Ханни, який заявив, що на його думку «головний пріоритет в Баку, Тбілісі і Києві буде такий: чітко і зрозуміло заявити, що США глибоко і надовго зацікавлені в благополуччі та безпеці цієї частини світу». «Уолл Стріт Джорнел» також не виключає, що внаслідок візиту Чейні почнеться новий етап переозброєння Грузії, бо США бачать, що Росія «готова зловживати своїм становищем постачальника енергоносіїв до Західної Європи... А це ще більше підвищує значення коридору Азербайджан – Грузія –Туреччина». Газета також не виключає, що небажання деяких членів НАТО, наприклад, Німеччини, стати на захист Східної Європи, може призвести до створення нової структури безпеки, до якої увійдуть Польща, країни Балтика, а також США. Це, як розмірковує «Уолл Стріт Джорнел», може підвищити значення кавказького енергетичного маршруту і переконати у його дієздатності необхідних інвесторів.
Впливова «Файненшел Таймс» стверджує, з посиланням на відкриті російські військові джерела, що армійське командування Росії не дуже задоволене позицією Кремля, який не дав російським військам, своїм оголошенням миру 12 серпня, розгромити непокірну Грузію. Газета також наводить слова депутата Державної Думи Росії Сергія Маркова, який заявив, що поведінка військових у Грузії «поганий знак» і російські офіцери, на його думку, «виходять з-під політичного контролю».
Ця ж «Файненшел Таймс» інформує про початок в Міжнародному суді ООН в Гаазі процесу між Румунією та Україною стосовно міжнародно-правового статусу чорноморського шельфу довкола українського острова Зміїний. Газета нагадує, що до 1948 року острів належав Румунії але після переговорів із Москвою був переданий СРСР. Румунія відмовилася від будь-яких претензій на острів Зміїний і його околиці за договором із Україною від 1997 року. Але наявність в шельфі Чорного моря поблизу острова великих запасів нафти і газу призвели до загострення суперечок між Києвом і Бухарестом щодо їхньої експлуатації. Якщо суд визнає Зміїний справжнім островом, який Румунія вважає лише скелею, то тоді Україна матиме законне право на експлуатацію 12 тисяч квадратних кілометрів чорноморського дна довкола Зміїного. Тут, за даними геологів, залягає до 10 мільйонів тон нафти і до 100 мільярдів кубічних метрів природного газу. Експерти вважають що рішення суду ООН в Гаазі Києву та Бухаресту доведеться чекати не менше півтора року.
(Прага – Київ)
Впливова «Файненшел Таймс» стверджує, з посиланням на відкриті російські військові джерела, що армійське командування Росії не дуже задоволене позицією Кремля, який не дав російським військам, своїм оголошенням миру 12 серпня, розгромити непокірну Грузію. Газета також наводить слова депутата Державної Думи Росії Сергія Маркова, який заявив, що поведінка військових у Грузії «поганий знак» і російські офіцери, на його думку, «виходять з-під політичного контролю».
Ця ж «Файненшел Таймс» інформує про початок в Міжнародному суді ООН в Гаазі процесу між Румунією та Україною стосовно міжнародно-правового статусу чорноморського шельфу довкола українського острова Зміїний. Газета нагадує, що до 1948 року острів належав Румунії але після переговорів із Москвою був переданий СРСР. Румунія відмовилася від будь-яких претензій на острів Зміїний і його околиці за договором із Україною від 1997 року. Але наявність в шельфі Чорного моря поблизу острова великих запасів нафти і газу призвели до загострення суперечок між Києвом і Бухарестом щодо їхньої експлуатації. Якщо суд визнає Зміїний справжнім островом, який Румунія вважає лише скелею, то тоді Україна матиме законне право на експлуатацію 12 тисяч квадратних кілометрів чорноморського дна довкола Зміїного. Тут, за даними геологів, залягає до 10 мільйонів тон нафти і до 100 мільярдів кубічних метрів природного газу. Експерти вважають що рішення суду ООН в Гаазі Києву та Бухаресту доведеться чекати не менше півтора року.
(Прага – Київ)