Сімферополь – У вихідні в Сімферополі пройшла конференція «Радикалізм, екстремізм та «ісламізм», організована однією з автономних, тобто незалежних від Духовного управління мусульман Криму, мусульманських громад півострова. Це стало майданчиком не тільки для звинувачень США і Заходу у тероризмі та ісламофобії, але й для декларування впевненого становлення в Криму нового явища – «політичного ісламу».
Захід організувала і провела релігійна громада «Давет», але її лідери більш відомі як кримські представники всесвітнього руху «Хізб-ут-Тахрір», у перекладі – «Партія визволення».
В принципі, організатори конференції «Радикалізм, екстремізм та «ісламізм» цього й не приховували, поширюючи серед його учасників брошуру з однойменною назвою.
У ній, окрім головних програмних засад «всесвітньої ісламської політичної партії» «Хізб-ут-Тахрір», надрукована доповідь голови Виконавчого комітету «Хізб-ут-Тахрір» в Англії Абдуль Вахіда, в якій він обґрунтовує тезу, що «війна Заходу проти тероризму – це війна проти ісламу».
Війна проти тероризму – війна проти ісламу?
Саме ця теза домінувала на конференції, що пройшла у глядацькій залі сімферопольського Палацу профспілок, розрахованій на тисячу осіб. Тут зібралися переважно молоді люди, і знайти вільне місце у залі було важко.
За традицією, жінки сиділи окремо, позаду чоловіків. І хоча останні одягнуті переважно по-європейськи і, за невеликими винятками, безбороді, присутні жінки – виключно в хіджабах.
Учасники конференції заслухали доповіді «Вічна боротьба між істиною і брехнею», «Терміни в маніпулюванні свідомістю» та «Іслам – милість для світів», а також подивилися відверто антиамериканський пропагандистський фільм «Виклик століття», змонтований у Криму з нарізки виступів американських лідерів, кривавих жахів воєн в Афганістані, Іраку, Чечні і Кашмірі, а також коментарів кримських прихильників «політичного ісламу».
І у фільмі, і під час виступів на конференції теза «війни Заходу проти ісламу» знову домінувала. У доповіді, яку прочитала студентка одного з сімферопольських університетів, майбутня вчителька української мови Лутфіє Удієва, вона була конкретизована.
«Захід на чолі з Америкою побоюється відродження ісламської громади і саме тому намагається встановити своє політичне, економічне, культурне та інформаційне панування у мусульманських землях. Для того, щоб виправдати свою культурну і військову експансію, вони переодягнулися в шати захисників людства і поборників міжнародного права і на очах усього світу влаштували виставу, яку назвали «боротьбою з тероризмом», – мовилося в доповіді.
Халіфат і кримські татари
«Хізб-ут-Тахрір» зараз діє у більш як 40 країнах світ, причому на Заході – цілком легально (окрім Німеччини, та й там вона заборонена через антисемітизм).
Ця організація декларує своєю метою роботу з «повернення мусульман до ісламського способу життя шляхом встановлення ісламської держави – Халіфату», акцентуючи на «виключно політичних методах» цієї роботи.
Вона публічно заперечує насилля і військову діяльність для своїх членів і заявляє, що в немусульманських країнах «не працює для зміни системи правління і діє в межах чинного законодавства, спонукаючи мусульманське суспільство бути вірним ісламові».
Водночас експерти київського Центру близькосхідних досліджень, посилаючись на аналіз досвіду інших країн, вважають, що діяльність «політичних ісламістів» багато в чому готує ґрунт для екстремістських рухів. Поки що ж це явище в Криму несе загрозу лише для ідентичності кримських татар, які складають більшість кримських мусульман, а також впливові Духовного управління мусульман Криму, до складу якого входить більшість мусульманських громад півострова.
Кримські прихильники «політичного ісламу» і «Кримського вілаяту Халіфату» публічно не критикують ДУМК, але переважають його і в фінансових можливостях, і в активності, в тому числі й використовуючи новітні телекомунікаційні засоби – відео та інтернет.
Чи можливий діалог із «політичними ісламістами»?
На «круглому столі», що відбувся одразу після конференції, організатори вже надали слово і експертам із Києва, Москви та Сімферополя, попросивши їх відповісти на запитання, чи вважають експерти, що війна проти тероризму – це все-таки війна США проти ісламу.
Більшість запрошених це заперечили, визнавши водночас високий рівень ісламофобії і у світі, і в Україні.
Втім, представники громади «Давет» заявили, що в Україні тиску на мусульман немає, хоча відзначили, що «окремі українські політики періодично спекулюють на темі «тероризму» та «екстремізму», граючи на почуттях неосвічених людей, використовуючи цю брехню для поліпшення свого політичного іміджу».
Але запитання одного з учасників «круглого столу» про те, чи боротьба за Халіфат може загрожувати територіальній цілісності України і суперечити українському законодавству, залишилося без відповіді.
Водночас організатори конференції закликали громадських діячів і всіх, хто «зацікавлений у збереженні стабільності і спокою в Криму», до «відкритого діалогу».
Чи піде на діалог із «політичними ісламістами» кримська громадськість, яка розривається від власних суперечностей? Чи відбудеться такий діалог усередині кримської умми – мусульманської громади?
Ці питання, як вважають місцеві експерти, теж ще довго залишатимуться без відповіді.
Але байдуже, а часом зневажливе і навіть вороже ставлення місцевої влади до прав та інтересів кримських мусульман робить найбільший внесок у становлення цього нового для Криму (та й України загалом) явища – «політичного ісламу».
(Сімферополь – Прага – Київ)
В принципі, організатори конференції «Радикалізм, екстремізм та «ісламізм» цього й не приховували, поширюючи серед його учасників брошуру з однойменною назвою.
У ній, окрім головних програмних засад «всесвітньої ісламської політичної партії» «Хізб-ут-Тахрір», надрукована доповідь голови Виконавчого комітету «Хізб-ут-Тахрір» в Англії Абдуль Вахіда, в якій він обґрунтовує тезу, що «війна Заходу проти тероризму – це війна проти ісламу».
Війна проти тероризму – війна проти ісламу?
Саме ця теза домінувала на конференції, що пройшла у глядацькій залі сімферопольського Палацу профспілок, розрахованій на тисячу осіб. Тут зібралися переважно молоді люди, і знайти вільне місце у залі було важко.
За традицією, жінки сиділи окремо, позаду чоловіків. І хоча останні одягнуті переважно по-європейськи і, за невеликими винятками, безбороді, присутні жінки – виключно в хіджабах.
Учасники конференції заслухали доповіді «Вічна боротьба між істиною і брехнею», «Терміни в маніпулюванні свідомістю» та «Іслам – милість для світів», а також подивилися відверто антиамериканський пропагандистський фільм «Виклик століття», змонтований у Криму з нарізки виступів американських лідерів, кривавих жахів воєн в Афганістані, Іраку, Чечні і Кашмірі, а також коментарів кримських прихильників «політичного ісламу».
І у фільмі, і під час виступів на конференції теза «війни Заходу проти ісламу» знову домінувала. У доповіді, яку прочитала студентка одного з сімферопольських університетів, майбутня вчителька української мови Лутфіє Удієва, вона була конкретизована.
«Захід на чолі з Америкою побоюється відродження ісламської громади і саме тому намагається встановити своє політичне, економічне, культурне та інформаційне панування у мусульманських землях. Для того, щоб виправдати свою культурну і військову експансію, вони переодягнулися в шати захисників людства і поборників міжнародного права і на очах усього світу влаштували виставу, яку назвали «боротьбою з тероризмом», – мовилося в доповіді.
Халіфат і кримські татари
«Хізб-ут-Тахрір» зараз діє у більш як 40 країнах світ, причому на Заході – цілком легально (окрім Німеччини, та й там вона заборонена через антисемітизм).
Ця організація декларує своєю метою роботу з «повернення мусульман до ісламського способу життя шляхом встановлення ісламської держави – Халіфату», акцентуючи на «виключно політичних методах» цієї роботи.
Вона публічно заперечує насилля і військову діяльність для своїх членів і заявляє, що в немусульманських країнах «не працює для зміни системи правління і діє в межах чинного законодавства, спонукаючи мусульманське суспільство бути вірним ісламові».
Водночас експерти київського Центру близькосхідних досліджень, посилаючись на аналіз досвіду інших країн, вважають, що діяльність «політичних ісламістів» багато в чому готує ґрунт для екстремістських рухів. Поки що ж це явище в Криму несе загрозу лише для ідентичності кримських татар, які складають більшість кримських мусульман, а також впливові Духовного управління мусульман Криму, до складу якого входить більшість мусульманських громад півострова.
Кримські прихильники «політичного ісламу» і «Кримського вілаяту Халіфату» публічно не критикують ДУМК, але переважають його і в фінансових можливостях, і в активності, в тому числі й використовуючи новітні телекомунікаційні засоби – відео та інтернет.
Чи можливий діалог із «політичними ісламістами»?
На «круглому столі», що відбувся одразу після конференції, організатори вже надали слово і експертам із Києва, Москви та Сімферополя, попросивши їх відповісти на запитання, чи вважають експерти, що війна проти тероризму – це все-таки війна США проти ісламу.
Більшість запрошених це заперечили, визнавши водночас високий рівень ісламофобії і у світі, і в Україні.
Втім, представники громади «Давет» заявили, що в Україні тиску на мусульман немає, хоча відзначили, що «окремі українські політики періодично спекулюють на темі «тероризму» та «екстремізму», граючи на почуттях неосвічених людей, використовуючи цю брехню для поліпшення свого політичного іміджу».
Але запитання одного з учасників «круглого столу» про те, чи боротьба за Халіфат може загрожувати територіальній цілісності України і суперечити українському законодавству, залишилося без відповіді.
Водночас організатори конференції закликали громадських діячів і всіх, хто «зацікавлений у збереженні стабільності і спокою в Криму», до «відкритого діалогу».
Чи піде на діалог із «політичними ісламістами» кримська громадськість, яка розривається від власних суперечностей? Чи відбудеться такий діалог усередині кримської умми – мусульманської громади?
Ці питання, як вважають місцеві експерти, теж ще довго залишатимуться без відповіді.
Але байдуже, а часом зневажливе і навіть вороже ставлення місцевої влади до прав та інтересів кримських мусульман робить найбільший внесок у становлення цього нового для Криму (та й України загалом) явища – «політичного ісламу».
(Сімферополь – Прага – Київ)