Орден України «За заслуги ІІІ ступеня» отримала керівник будапештського Музею терору Марія Шмідт. Вона нагороджена, як випливає з указу Президента України Віктора Ющенка, за вагомий особистий внесок у висвітлення правди про голодомор 1932-33 років в Україні.
Український орден Марії Шмідт у будапештському Музеї терору вручив посол України Дмитро Ткач. Такою високою державною відзнакою України в Угорщині нагороджують вперше.
Річ у тім, що ще у 2003 році за безпосередньої участі Марії Шмідт у музеї, який вона очолює 6 років поспіль, відбулася наукова історична міжнародна конференція про Голодомор 1932-33 років. Відтак тут організували виставку картин українського живописця Валерія Франчука «Розгойдані дзвони пам’яті».
За сприяння української громади Угорщини в цьому музеї відбулася демонстрація фільму «Жнива розпачу» з угорським перекладом. Крім того, як зазначила голова центрального органу самоврядування українців Угорщини і керівник президії Європейського конгресу українців Ярослава Хортяні-Гук, Марія Шмідт доклала чималих зусиль, щоб про голодомор українців написали у провідних періодичних виданнях Угорщини і вживали сам вислів «голодомор» без перекладу на угорську мову.
Установа, яку очолює Марія Шмідт, функціонує з 2002 року. Та назву Музею терору та жертв диктатур ХХ століття отримала задовго до свого відкриття. Свого часу тут знаходилася штаб-квартира Угорської націоналістичної партії. Після Другої світової війни сюди переселили таємну політичну поліцію, котру в кількаповерховому будинку на проспекті Андраша незабаром витіснила державна служба безпеки, відома у 1956 році під сумнозвісною абревіатурою AVH.
«Українці таки сильний народ»
У розмові з Радіо Свобода, бажаючи українцям успіхів у майбутньому, директор будапештського музею терору водночас закликає їх не забувати і про своє минуле.
«Важливо, щоб вони про це пам’ятали, про страждання, яких зажили українці у 1920 роках під час першої хвилі голодомору, у 1932-33 роках і так само за часів третього голоду, але вже по війні. Голодомор був великим випробуванням для українського народу і дуже добре свідчить про те, що диктаторська влада йшла на будь-які злочини задля досягнення своєї мети... Необхідно, щоб всі знали про це. І коли українці схиляють голови перед жертвами голодоморів, вони свідомі того, що втрати і ця трагедія зміцнює націю, адже коли люди вміють пережити це, віднайти самих себе, цим самим вони забезпечують потенціал майбутнім поколінням. А з усього видно, що українці таки сильний народ», – зазначила Марія Шмідт.
Марія Шмідт також висловила готовність допомогти українським колегам тематично вибудувати експозицію майбутнього національного музею жертвам комуністичної диктатури в Києві. Будапештський Будинок терору – єдина установа музейного типу в світі, де йдеться про злочини авторитарних режимів. У числі схвальних оцінок про його роботу можна знайти відгуки відомого українського правозахисника, колишнього політв’язня Євгена Сверстюка, дружини Президента України Катерини Ющенко та інших.
(Угорщина – Прага – Київ)
Річ у тім, що ще у 2003 році за безпосередньої участі Марії Шмідт у музеї, який вона очолює 6 років поспіль, відбулася наукова історична міжнародна конференція про Голодомор 1932-33 років. Відтак тут організували виставку картин українського живописця Валерія Франчука «Розгойдані дзвони пам’яті».
За сприяння української громади Угорщини в цьому музеї відбулася демонстрація фільму «Жнива розпачу» з угорським перекладом. Крім того, як зазначила голова центрального органу самоврядування українців Угорщини і керівник президії Європейського конгресу українців Ярослава Хортяні-Гук, Марія Шмідт доклала чималих зусиль, щоб про голодомор українців написали у провідних періодичних виданнях Угорщини і вживали сам вислів «голодомор» без перекладу на угорську мову.
Установа, яку очолює Марія Шмідт, функціонує з 2002 року. Та назву Музею терору та жертв диктатур ХХ століття отримала задовго до свого відкриття. Свого часу тут знаходилася штаб-квартира Угорської націоналістичної партії. Після Другої світової війни сюди переселили таємну політичну поліцію, котру в кількаповерховому будинку на проспекті Андраша незабаром витіснила державна служба безпеки, відома у 1956 році під сумнозвісною абревіатурою AVH.
«Українці таки сильний народ»
У розмові з Радіо Свобода, бажаючи українцям успіхів у майбутньому, директор будапештського музею терору водночас закликає їх не забувати і про своє минуле.
«Важливо, щоб вони про це пам’ятали, про страждання, яких зажили українці у 1920 роках під час першої хвилі голодомору, у 1932-33 роках і так само за часів третього голоду, але вже по війні. Голодомор був великим випробуванням для українського народу і дуже добре свідчить про те, що диктаторська влада йшла на будь-які злочини задля досягнення своєї мети... Необхідно, щоб всі знали про це. І коли українці схиляють голови перед жертвами голодоморів, вони свідомі того, що втрати і ця трагедія зміцнює націю, адже коли люди вміють пережити це, віднайти самих себе, цим самим вони забезпечують потенціал майбутнім поколінням. А з усього видно, що українці таки сильний народ», – зазначила Марія Шмідт.
Марія Шмідт також висловила готовність допомогти українським колегам тематично вибудувати експозицію майбутнього національного музею жертвам комуністичної диктатури в Києві. Будапештський Будинок терору – єдина установа музейного типу в світі, де йдеться про злочини авторитарних режимів. У числі схвальних оцінок про його роботу можна знайти відгуки відомого українського правозахисника, колишнього політв’язня Євгена Сверстюка, дружини Президента України Катерини Ющенко та інших.
(Угорщина – Прага – Київ)