Десятки нових архівних документів, зібраних співробітниками СБУ в різних регіонах, матеріали кримінальних справ, порушених на підставі указу про «три колоски», фотографії… Друге видання книги «Розсекречена пам’ять» має на меті поглибити знання українців про одну з найтрагічніших сторінок своєї історії.
Нелюдські вказівки компартійної верхівки, жорстокість місцевих партапаратників й активістів продзагонів, вбивства за шматок хліба, людоїдство… Про всі ці страшні факти чорного 33-го розповідають документи.
Дніпропетровські науковці, які вже встигли ознайомитися з виданням, дають позитивні оцінки роботі Служби безпеки над книгою: оприлюднених матеріалів щодо Голодомору такої якості в Україні дуже мало.
СБУ має попрацювати щодо уточнення числа жертв Голодомору
А втім, пошукові можливості СБУ, кажуть історики, використані не вповні, приміром, для уточнення кількості жертв тієї трагедії.
Активіст Дніпропетровського осередку Асоціації дослідників Голодомору, історик Олександр Нікілєв вивчає цю тему майже 20 років. Він каже, що 65 тисяч померлих від голоду в області, дані щодо яких підтверджено архівом, – цифра дуже сумнівна.
Загиблих було набагато більше, каже історик: «Ця цифра абсолютно не відповідає дійсності, але так збереглися документи. Якби була добра воля співробітників СБУ в контакті з науковцями ще попрацювати, я думаю, ми б вийшли на цифри реальні».
Правоохоронці поки не хочуть оприлюднювати імена організаторів і виконавців злочинів
Лідери громадських організацій Дніпропетровщини закликають Службу безпеки більше приділяти уваги й пошуковій роботі щодо організаторів Голодомору на місцях. Один із місцевих громадських діячів Анатолій Сокоринський переконаний: імена злочинців мають бути відомі широкому загалові, їх слід викарбувати на спеціальній дошці.
«Можливість є у Служби безпеки в нашій області дати список учасників отих зловісних «трійок НКВС», усіх тих, хто коїв злочини проти українського народу», – впевнений громадський діяч.
В обласному управлінні СБУ оприлюднювати імена організаторів та виконавців злочинів 30-х років не поспішають. Пояснюють це так: список осіб, причетних до організації Голодомору та репресій у краї, мають, але тільки четверо з того переліку визнані винними в судовому порядку.
Називати ж злочинцями решту без вироку суду немає морального права, впевнений полковник СБУ Ілля Козелло. «Чи можемо ми тепер, чи маємо моральне право карбувати їхні імена на дошках? Треба передусім добре подумати, які там пролунають прізвища», – пояснює він позицію СБУ.
Частину «білих плям» щодо Дніпропетровської області, які є у книзі про Голодомор, виданій із ініціативи СБУ, обіцяють заповнити вже найближчим часом. На Придніпров’ї готують до друку регіональний том Книги пам’яті, до якого включать і нові відомості про загиблих, і спогади очевидців, і світлини. Їх наразі збирають по архівах та селах. Ця книга побачить світ за кілька місяців.
Нелюдські вказівки компартійної верхівки, жорстокість місцевих партапаратників й активістів продзагонів, вбивства за шматок хліба, людоїдство… Про всі ці страшні факти чорного 33-го розповідають документи.
Дніпропетровські науковці, які вже встигли ознайомитися з виданням, дають позитивні оцінки роботі Служби безпеки над книгою: оприлюднених матеріалів щодо Голодомору такої якості в Україні дуже мало.
СБУ має попрацювати щодо уточнення числа жертв Голодомору
А втім, пошукові можливості СБУ, кажуть історики, використані не вповні, приміром, для уточнення кількості жертв тієї трагедії.
Активіст Дніпропетровського осередку Асоціації дослідників Голодомору, історик Олександр Нікілєв вивчає цю тему майже 20 років. Він каже, що 65 тисяч померлих від голоду в області, дані щодо яких підтверджено архівом, – цифра дуже сумнівна.
Загиблих було набагато більше, каже історик: «Ця цифра абсолютно не відповідає дійсності, але так збереглися документи. Якби була добра воля співробітників СБУ в контакті з науковцями ще попрацювати, я думаю, ми б вийшли на цифри реальні».
Правоохоронці поки не хочуть оприлюднювати імена організаторів і виконавців злочинів
Лідери громадських організацій Дніпропетровщини закликають Службу безпеки більше приділяти уваги й пошуковій роботі щодо організаторів Голодомору на місцях. Один із місцевих громадських діячів Анатолій Сокоринський переконаний: імена злочинців мають бути відомі широкому загалові, їх слід викарбувати на спеціальній дошці.
«Можливість є у Служби безпеки в нашій області дати список учасників отих зловісних «трійок НКВС», усіх тих, хто коїв злочини проти українського народу», – впевнений громадський діяч.
В обласному управлінні СБУ оприлюднювати імена організаторів та виконавців злочинів 30-х років не поспішають. Пояснюють це так: список осіб, причетних до організації Голодомору та репресій у краї, мають, але тільки четверо з того переліку визнані винними в судовому порядку.
Називати ж злочинцями решту без вироку суду немає морального права, впевнений полковник СБУ Ілля Козелло. «Чи можемо ми тепер, чи маємо моральне право карбувати їхні імена на дошках? Треба передусім добре подумати, які там пролунають прізвища», – пояснює він позицію СБУ.
Частину «білих плям» щодо Дніпропетровської області, які є у книзі про Голодомор, виданій із ініціативи СБУ, обіцяють заповнити вже найближчим часом. На Придніпров’ї готують до друку регіональний том Книги пам’яті, до якого включать і нові відомості про загиблих, і спогади очевидців, і світлини. Їх наразі збирають по архівах та селах. Ця книга побачить світ за кілька місяців.