Рига – У столиці Латвії завершився саміт Ради держав Балтійського моря. Представники 11 країн регіону визнали необхідною подальшу діяльність організації та її роль у регіональній політиці Євросоюзу. Натомість на бізнес-конференції, яка проходила в рамках саміту, головну увагу звертали на проблеми енергетичної безпеки. Росія намагалась лобіювати інтереси свого енергетичного бізнесу.
Балтійський регіон повинен стати конкурентоздатним не тільки на європейському, але й на світовому рівні – таким був лейтмотив саміту Ради держав Балтійського моря.У декларації, ухваленій на його завершення, зазначено про необхідність реформування організації та розробки Стратегії Балтійського моря до 2009 року.
Окрім визнання важливості офіційних рішень саміту, міністр закордонних справ Латвії Маріс Рієкстиньш вважає, що неформальні переговори, які відбулися в Ризі, допоможуть сформулювати чітку позицію країн-учасниць із багатьох питань, важливих для майбутнього розвитку Європи.
«Саме неформальний обмін думками з таких важливих питань, як енергетичне забезпечення та безпека, охорона навколишнього середовища, співпраця митних служб, дозволяє дізнатися про те, яка позиція тієї чи іншої країни, її керівника з цих питань, що входить до кола їхніх пріоритетів», – каже Маріс Рієкстиньш.
Завершила роботу і бізнес-конференція, яка проходила в рамках саміту Ради держав Балтійського моря. Для Балтійського регіону дедалі важливішим постає питання енергетичної забезпеченості, тому ця тема була однією з головних на конференції. Російська делегація, яка, незважаючи на відсутність прем’єр-міністра Володимира Путіна, була досить представницькою, лобіювала в Ризі інтереси свого енергетичного бізнесу.
«Усі завжди порушують питання енергетичної безпеки, коли йдеться про Росію. Ми завжди повторювали те саме і будемо повторювати, оскільки віримо в це і вважаємо, що це є одним із пріоритетів нашої політики – Росія у світі була, є і буде надійним поставником енергоресурсів», – наголосив у Ризі перший віце-прем’єр Росії Ігор Шувалов.
Газопровід Nord Stream викликає суперечки
Не оминули учасники конференції важливого для регіону Балтійського моря питання про будівництво Північноєвропейського газопроводу. Естонія, Литва, Польща, Швеція та Фінляндія не задоволені тим, що прокладення газопроводу по дну Балтійського моря може створити значну загрозу екології регіону.
На захист газопроводу виступив колишній член німецького парламенту, а нині представник компанії BASF, одного з акціонерів Nord Stream, Ернст Швангольд.
Фінансовий директор компанії Nord Stream Пол Коркоран намагався акцентувати увагу учасників конференції на економічній важливості проекту. За його словами, газопровід необхідний Євросоюзові для забезпечення потреби в енергоресурсах, оскільки дозволить диверсифікувати їхнє постачання.
Водночас Пол Коркоран повідомив, що проект Nord Stream значно подорожчав і обійдеться майже у 7 з половиною мільярдів євро, хоча раніше передбачалось тільки 6 мільярдів.
Пріоритети – співпраця і диверсифікація
Єврокомісар із питань енергетики Андріс Пієбалґс визнав, що Європа шукає рішення, які дозволять співпрацювати, а не конфліктувати з сусідами.
«Для будь-якого ринку добре, якщо є декілька поставників і, безумовно, можливість отримати кращу ціну. І те, що Росія займає особливу роль в енергозабезпеченні усього ЄС, ніхто не заперечує», – сказав єврокомісар.
Із іншого боку Андріс Пієбалґс наголосив, що існує багато варіантів транзиту енергоресурсів. У цьому зв’язку він оцінив роль нещодавнього Київського енергетичного саміту, рішення якого вказують на те, що Росія не є монополістом у енергетичній сфері.